Єдиний унікальний номер 205/9402/25
Номер провадження3/205/3046/25
09 липня 2025 року місто Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Таус М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
06.06.2025 року о 14 годині 20 хвилин, гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вдарив рукою в ніс, а також викидав її речі з дому, внаслідок чого завдав шкоди психологічному та фізичному здоров'ю потерпілій особі, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні обставини викладені в протоколі визнав частково, подія дійсно мала місце, проте сварка відбулась з підстав того що мати перебувала в стані алкогольного сп'яніння, конфлікти на ньому підґрунті відбуваються регулярно, вживаючи на регулярній основі алкогольні напої мати постійно поводить себе неадекватно у зв'язку з чим її позбавлено батьківських прав.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи була повідомлена відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, причини неявки суду не повідомила, клопотань про перенесення судового засідання не подавала.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено заяву про вчинення адміністративного правопорушення та письмові пояснення від ОСОБА_2 згідно яких просить прийняти міри її до сина ОСОБА_1 , який вчинив відносно неї домашнє насилля; рапорт ЄО подія №231784641 від 06.06.2025 року; форму оцінки ризиків домашнього насилля.
З урахуванням наведеного, суддя приходить до висновку, що подія адміністративного правопорушення мала місце, вина ОСОБА_1 доведена, в його діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 13 КУпАП вбачається, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь її вини та протиправну поведінку, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до нього адміністративне стягнення, з урахуванням положень ст. 24-1 КУпАП, у вигляді попередження, що буде достатнім для виховання особи та запобіганню новим правопорушенням.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення суддею постанови про накладання на правопорушницю адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітньої правопорушниці є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітньої правопорушниці заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
Враховуючи, що до неповнолітнього ОСОБА_1 застосовано захід впливу - попередження, яке не є адміністративним стягненням, суд прийшов до висновку, що з неповнолітнього ОСОБА_1 не підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст.ст. 8, 33, 24-1, 280, 282, 283 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до ОСОБА_1 заходи впливу, передбачені статтею 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді попередження..
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.
Суддя: Максим ТАУС