65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/960/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліна Т.Г., при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши заяву Одеської міської ради (вхідний № ГСОО 2-852 від 03.06.2025р.) про встановлення порядку виконання рішенняу справі за позовом Київської окружної прокуратури міста Одеси; (вул. Краснова,10,Одеса,Одеська область,65059) в особі, якою є Одеська міська рада; (65004, м.Одеса, пл.Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія КВАНТУМ" (вул.Желябова,3,Одеса,Одеська область,65033, код ЄДРПОУ 31068996)
про встановлення порядку виконання судового рішення 0 грн.;
За участю представників :
Прокурор Бондаревський О.М. (зал)
Представник позивача Асташенкова О.І. (зал)
Представник відповідача Кукало О.М. (зал)
У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/960/22 за позовом керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (далі прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Квантум» (далі ТОВ «Компанія Квантум») про:
- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни від 04.10.2021 р. за індексним номером 60744861 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «Компанія Квантум» на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2471070451100);
- припинення права приватної власності ТОВ «Компанія Квантум» на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2471070451100);
- зобов'язання ТОВ «Компанія Квантум» звільнити земельну ділянку площею 0,1520 га з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м. Одеса, вул.Академіка Вільямса, 53, шляхом знесення розташованого на ній самочинно зведеного об'єкта незавершеного будівництва - автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2024 р., яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024р., позов задоволено повністю.
У подальшому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2025р. постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024р. і рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2024р. у справі № 916/960/22 в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора від 04.10.2021р. № 60744861 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «Компанія Квантум» і припинення права приватної власності останнього на спірний об'єкт нерухомого майна скасовано та прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.
В іншій частині ( про припинення права приватної власності ТОВ «Компанія Квантум» на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2471070451100); зобов'язання ТОВ «Компанія Квантум» звільнити земельну ділянку площею 0,1520 га з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м. Одеса, вул.Академіка Вільямса, 53, шляхом знесення розташованого на ній самочинно зведеного об'єкта незавершеного будівництва - автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею вищевказані рішення судів залишено без змін.
У подальшому Київською окружною прокуратурою міста Одеси отримано наказ від 12.03.2025р. № 916/960/22 про примусове виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2025р. щодо зобов'язання ТОВ «Компанія Квантум» звільнити земельну ділянку площею 0,1520 га з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, шляхом знесення розташованого на ній самочинно зведеного об'єкта незавершеного будівництва - автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею, та звернуто цей наказ до примусового виконання.
Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Борисова Даніїла (далі державний виконавець) від 17.03.2025р. відкрито виконавче провадження № 77525456.
03.06.2025р. до Господарського суду Одеської області за вхідним номером 2-852/25 від Одеської міської ради надійшла заява про встановлення порядку виконання судового рішення.
Заявник просить встановити порядок виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2025р. у справі № 916/960/22 відповідно до якого звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Квантум» земельної ділянки площею 0,1520га з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Вільямса, 53, здійснити шляхом знесення розташованого на ній самочинно зведеного об'єкта незавершеного будівництва -автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею, силами і за рахунок Одеської міської ради.
Дослідивши зміст Заяви, господарський суд, керуючись ст.ст.121,233,234,331 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 06.06.2025р. призначив розгляд заяви Одеської міської ради про встановлення порядку виконання судового рішення в судовому засіданні 17.06 2025р.
Проте судове засідання призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.06.2025р. на 17.06.2025р. не відбулося у зв'язку з перебуванням матеріалів справи у Верховному суді України.
Приймаючи до уваги, що судове засідання, призначене на 17.06.2025р., не відбулось, а матеріали справи повернулись до Господарського суду Одеської області, суд ухвалою від 25.06.2025р. призначив судове засідання по розгляду заяви Одеської міської ради про встановлення порядку виконання судового рішення у справі № 916/960/22 на 07.07.2025р.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява за вхідним номером 2-852/25 від Одеської міської ради про встановлення порядку виконання судового рішення підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників Прокурора, Позивача, Відповідача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
На виконання рішень суду у даній справі постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Борисова Даніїла (далі - державний виконавець) від 17.03.2025 р. відкрито виконавче провадження № 77525456.
Згаданою постановою боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Також, під час примусового виконання рішення суду у справі № 916/960/22 державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 77525456 винесено постанову від 02.04.2025 р. про арешт коштів боржника.
Крім того, 15.04.2025 р. до Одеської міської ради надійшов запит державного виконавця від 11.04.2025 р. № 52505, в якому зазначається наступне: «в ході здійснення виконавчих дій встановлено, що вимоги виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Одеської області від 12.03.2025 р. про примусове виконання постанови Верховного Суду від 12.02.2025 р. у справі № 916/960/22 про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 0,1520 га з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, шляхом знесення розташованого на ній самочинно зведеного об'єкта незавершеного будівництва - автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею - не виконані.
Боржником дії щодо виконання рішення не вчиняються, пояснення щодо повного чи часткового самостійного виконання рішення, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміни способу і порядку виконання рішення чи причин невиконання до Відділу державної виконавчої служби та/або державного виконавця не надані.
На виклик державного виконавця уповноважена особа/представник боржника юридичної-особи не з'явився, інших заяв, клопотань, пояснень до Відділу не надано, що унеможливлює виконання рішення у встановлений судом спосіб».
У зв'язку з цим державний виконавець звернувся до Одеської міської ради з проханням вирішити питання щодо звернення до суду із заявою про встановлення порядку виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2025 р. у справі № 916/960/22.
Таким чином, станом на день подання Одеською міською радою цієї заяви рішення суду у справі № 916/960/22 залишається невиконаним, що є неприпустимим
В даному випадку встановлення порядку виконання рішення про знесення самочинно збудованої будівлі силами і за рахунок саме Одеської міської ради є єдиним механізмом захисту порушеного права територіальної громади міста Одеси та не призведе до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав та інтересів, оскільки фактично судом будуть вжиті лише нові заходи для реалізації прийнятої постанови та
видозміниться зазначена у постанові сукупність дій для її виконання.
Та обставина, що саме ТОВ «Компанія Квантум» за судовим рішенням зобов'язане вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником в особі ТОВ «Компанія Квантум» воно не може бути виконано без його участі.
Хоч судове рішення і зобов'язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов'язаним з особою останнього та, на переконання Одеської міської ради, не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття заходів виконання спеціально уповноваженими на те органами, у тому числі, виконавчими органами Одеської міської ради, враховуючи підтвердження матеріалами справи № 916/960/22 обставин невиконання його у добровільному порядку та свідоме ухилення ТОВ «Компанія Квантум» від його виконання.
Як наслідок, враховуючи невиконання рішення суду у добровільному порядку після набрання законної сили та свідоме ухилення ТОВ «Компанія Квантум» від його виконання на стадії примусового виконання судового рішення в межах виконавчого провадження, Одеська міська рада вважає, що наявні підстави для встановлення порядку виконання судового рішення у запропонованій редакції з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту та належного, реального виконання рішення суду.
Разом з тим, Одеська міська рада звертає увагу суду, що згідно з пп. 2.2.6 п. 2.2 розділу 2 Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 04.12.2024 р. № 2575-VIII, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління) відповідно до покладених на нього завдань від імені та в інтересах Одеської міської ради, на виконання рішень суду, ухвалених на користь Одеської міської ради, виступає замовником робіт щодо знесення самочинно збудованих об'єктів на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Одеси.
Наявність таких повноважень в Управління підтверджує можливість фактичного виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2025 р. у справі № 916/960/22 силами і за рахунок Одеської міської ради у випадку задоволення заяви про встановлення порядку виконання згаданої постанови.
За статтею 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать
права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю.
Так, самочинне будівництво порушує права єдиного та законного власника земельної ділянки - Одеської міської ради.
Факт самочинного будівництва змушує Одеську міську раду як власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об'єкти нерухомості, що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою, що є неприпустимим з огляду на встановлені обставини справи.
Невиконання рішення суду ТОВ «Компанія Квантум» порушує права Одеської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій спірний об'єкт нерухомості самочинно побудований.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 р. у справі № 916/1174/22 зробила висновок, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.
Так, Одеська міська рада в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у п. 84 постанови від 19.05.2020 р. у справі № 916/1608/18.
Таким чином, Одеською міською радою обґрунтовано порушення своїх прав фактичним захопленням належного їй майна (самовільно зайнятої земельної ділянки), а тому обраний порядок виконання рішення суду (а саме: знесення розташованого на земельні ділянці за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Вільямса, 53, зведеного об'єкта незавершеного будівництва - автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею, силами і за рахунок Одеської міської ради) буде ефективним засобом відновлення порушеного права, а виконання рішення у такому порядку забезпечить право на справедливий суд, належне та реальне виконання рішення суду, у зв'язку із чим Одеська міська рада звертається із цією заявою до суду.
У судовому засіданні, яке відбулося 07.07.2025р. після усних заперечень проти заяви представника відповідача, постало питання щодо надання належних доказів направлення Київським ВДВС у м.Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) на адресу ТОВ «Компанія Квантум» документів виконавчого провадження.
У зв'язку з цим, суд, за клопотанням Одеської міської ради, оголосив перерву в розгляді вищевказаної заяви для надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.
Таким чином, для з'ясування фактичних обставин у справі № 916/960/22 та для всебічного та обґрунтованого розгляду заяви Одеської міської ради про встановлення порядку виконання вищевказаної постанови Верховного Суду, Одеська міська рада надала докази направлення Київським ВДВС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) на адресу ТОВ «Компанія Квантум» (65033, м. Одеса, вул. Владислава Домбровського (колишня вул. Желябова), буд. 3) постанови про відкриття виконавчого провадження № 77525456 від 17.03.2025 р. (копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.03.2026 р. з номером відправлення (трекінгом) 0601124344526 та копією конверту з довідкою про причини повернення кореспонденції за закінченням терміну зберігання від 02.04.2025 р.) та виклику державного виконавця (копія конверту з номером відправлення (трекінгом) 0601130623615 з довідкою про причини повернення кореспонденції за закінченням терміну зберігання від 17.04.2025 р.).
Вказані вище документи розміщенні в Автоматизованій системі виконавчого провадження на офіційному сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно зі ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На виконання вимог ст.170 ГПК України зазначено, що Одеська міська рада, Київська окружна прокуратура міста Одеси, ТОВ «Компанія Квантум», мають зареєстровані електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, відомості щодо наявності такого кабінету у державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни відсутні.
З урахуванням вищевикладених обставин та керуючись ст.ст. 42, 80, 119 ГПК України Одеська міська рада, просить поновити Одеській міській раді строк на подання письмових доказів у справі № 916/960/22, долучити до матеріалів справи № 916/960/22 копії вищезазначених документів.
Надані документи долучено до справи та досліджено у судовому засіданні 15.07.2025р.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі
- ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення,встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відповідно до ч. 1 ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції,
якщо інше не визначено цим розділом.
При цьому, Одеська міська рада зазначає, що, як вже вказано вище, за нормами ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За таких обставин і правового обґрунтування заява про встановлення порядку иконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2025 р. у справі № 916/960/22 підлягає розгляду саме Господарським судом Одеської області.
Враховуючи вищевикладене, Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про встановлення порядку виконання рішення, яке набрало законної сили.
При цьому, Одеська міська рада зазначає, що, як вже вказано вище, за нормами ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З аналізу норм законодавства вбачається, що під встановленням порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання.
Так, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем.
Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Отже, встановлення способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
При вирішенні питання про встановлення порядку виконання рішення суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
Під час розгляду заяв про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Встановлення або зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення.
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р.).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абз.11 пп.3.3 п.3 мотивувальної частини рішення від 11.03.2011р. № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
Судом встановлено, що станом на день подання Одеською міською радою цієї заяви рішення суду у справі № 916/960/22 залишається невиконаним, що є неприпустимим.
Разом з тим, відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з вимогами ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У рішенні «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права п.1 ст.6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (відповідно до рішення від 19.03.1997 р. у справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece).
Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Важко собі навіть уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень.
Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (згідно з рішенням від 21.02.1975р. у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom).
Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
У справі «Глоба проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату.
Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції (відповідно до рішення від 06.04.2000 р. у справі «Comingersoll S.A.» проти Португалії» (Comingersoll S.A. v. Portugal).
Пункт 1 ст.6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.
Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 р. у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), рішення від 06.03.2003 р. у справі «Ясюнієне проти Литви»).
Установлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту і забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Суд враховує, що підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України.
Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 в справі № 904/1478/15.
Таким чином, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
У цьому контексті суд зауважує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін.
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00; "Ясіуньєне проти Латвії", заява № 41510/98, 06.03.2003 року).
У рішеннях у справі Антонюк проти України, no.17022/02, від 11.12.2008р. та у справі Мкртчян проти України, no.21939/05, від 20.05.2010р. Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.
Встановена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів (правові висновки Верховного Суду у пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі № 924/315/17).
Як вказано судом вище, за результатами розгляду спору, судом встановлено спосіб виконання судового рішення - шляхом знесення об'єкту.
Правовою підставою для зміни порядку виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання, у відповідності до визначеного способу захисту у резолютивній частині відповідного рішення.
Тому, з огляду на вищезазначене, у даному випадку встановлення порядку виконання рішення шляхом знесення самочинно збудованої будівлі силами і за рахунок саме Одеської міської ради, а не відповідача ТОВ «Компанія Квантум», не є зміною способу захисту порушеного права або зміною судового рішення по суті, а є лише зміною механізму його виконання, який зможе забезпечить відновлення прав територіальної громади.
Відтак, суд вважає слушною позицію Одеської міської ради про те, що свідоме ухилення ТОВ «Компанія Квантум» від виконання судового рішення у даній справі не унеможливлює виконання цього рішення без його участі, шляхом вжиття відповідних заходів виконання спеціально уповноваженими на те органами, у тому числі, виконавчими органами Одеської міської ради, враховуючи обставини невиконання судового рішення у добровільному порядку з боку відповідача.
Суд враховує твердження позивача про те, що згідно з Положенням про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 04.12.2024 №2775-VIII, відповідне Управління від імені та в інтересах Одеської міської ради виступає замовником робіт щодо знесення самочинно збудованих об'єктів на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Одеси, відповідно до покладених на нього завдань, у тому числі - на виконання рішень суду, ухвалених на користь Одеської міської ради.
Отже, наявність таких повноважень в Управління підтверджує можливість фактичного виконання рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 року у справі № 916/4130/23 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024р. у даній справі силами і за рахунок Одеської міської ради, що призведе відновлення прав територіальної громади.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, суд дійшов висновку про те, що заява Одеської міської ради про встановлення порядку виконання рішення (вх.№ 2-903/25 від 17.06.2025р.) у справі № 916/960/22 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.234, ч.7 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повністю задовольнити заяву Одеської міської ради про встановлення порядку виконання рішення (вхідний № ГСОО 2-852 від 03.06.2025р.) у справі № 916/960/22.
2. Встановити порядок виконання рішення встановити порядок виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2025р. у справі № 916/960/22 відповідно до якого звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Квантум» земельної ділянки площею 0,1520га з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Вільямса, 53, здійснити шляхом знесення розташованого на ній самочинно зведеного об'єкта незавершеного будівництва -автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею, силами і за рахунок Одеської міської ради.
Ухвала набрала законної сили 15.07.3025р. в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Пінтеліна Тетяна Георгіївна