ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2025Справа № 910/3220/25
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши матеріали справи
за позовом Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, м.Київ
до відповідача: Приватного підприємства «ЕММА», м.Київ
про стягнення 515 635,46 грн, -
Без виклику учасників судового процесу
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «ЕММА» про стягнення орендної плати за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 262436,26 грн, відшкодування земельного податку за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 119049,12 грн, відшкодування вартості електричної енергії за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 11138,78 грн, відшкодування вартості водопостачання і водовідведення за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 7643,10 грн, відшкодування вартості природного газу (для опалення) та розподілу природного газу за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 32836,17 грн, відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів за період з 10.01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 1080,00 грн, нарахування 3% річних на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 14274,44 грн, пені, нарахованої на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 19193,49 грн, інфляційних втрат на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 47984,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди №3601 від 11.10.2016.
Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що заборгованість за період щ січня 2021 по червень 2023 була предметом розгляду у справі №910/12271/23. Відповідачем наголошено, що з березня 2020 по вересень 2022 останнього було звільнено від сплати орендної плати на підстави постанови №611 від 15.07.2020 Кабінету міністрів України. У відзиві вказано про відсутність заборгованості з орендної плати за договором №3601 від 11.10.2016 та, навпаки, наявність переплати в сумі 190 618,79 грн. До того ж, на думку відповідача, позивачем безпідставно двічі розраховано інфляційну складову, що збільшує розмір орендної плати. У відповідача відсутня заборгованості з відшкодування вартості електричної енергії за липень 2023- грудень 2024, відшкодування вартості вивозу сміття. Також відповідачем висловлено непогодження із розрахунком заборгованості за водопостачання й водовідведення. Крім того, відповідачем наголошено, що наведений позивачем розрахунок пені перевищує визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України граничний терміни нарахування у шість місяців.
07.04.2025 відповідачем подано заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач у відповіді на відзив проти доводів відповідача надав заперечення. Зокрема вказав, що предметом спору у справі №910/12271/23 була заборгованість за період з 01.01.2021 по 30.06.2023, тоді як у розглядуваному спорі - 01.07.2023 по 31.12.2024.
24.04.2025 відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 20.05.2025 судом постановлено розгляд справи здійснювати з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 04.06.2025.
04.06.2025 судом було відкладено розгляд справи на 25.06.2025.
У зв'язку із перебуванням судді Князькова В.В. у відпустці, судове засідання 25.06.2025 не відбулось. Ухвалою від 30.07.2025 судом було повідомлено учасників справи про призначення розгляду справи по суті на 16.07.2025.
Враховуючи пояснення обох сторін, надані у судових засіданнях, приймаючи до уваги надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що з метою дотримання принципів рівності та змагальності учасників судового процесу, з огляду на необхідність ухвалення вірного та справедливого рішення у справі та встановлення всіх обставин спору, що без проведення підготовчого засідання не вбачається за можливе, суд дійшов висновку щодо доцільності вирішення спору у порядку загального позовного провадження й призначити підготовче засідання. При цьому, судом враховано таке.
Частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Ческьої Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст.14 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Отже, з метою дотримання принципів рівності та змагальності учасників судового процесу, з огляду на необхідність ухвалення вірного та справедливого рішення у справі та встановлення всіх обставин спору, суд дійшов висновку щодо доцільності вирішення спору у порядку загального позовного провадження.
Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч.6 ст.250 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, керуючись приписами ст.ст.2, 3, 234, 235, 250 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Здійснювати розгляд справи №910/3220/25 за правилами загального позовного провадження.
2. Призначити підготовче засідання у справі на 13.08.25 о 9:50 год. Викликати для участі у засіданні представників учасників справи.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 44-В, зал судових засідань №41 (корпус «В»).
3. Усі заяви, клопотання, заперечення проти заяв і клопотань подати до суду у строк до 30.07.2025 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст.170 Господарського процесуального кодексу України.
4. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
5. Повідомити учасників процесу, що відповідно до ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
6. Рекомендувати учасникам судового процесу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом". Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання подати до суду заяву (засобами поштового зв'язку, на електронну пошту суду (підписану, за наявності, електронним підписом) або до скриньки для кореспонденції, встановленої у приміщенні канцелярії суду) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом" із зазначенням його облікового запису (логіну) у програмі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Князьков