15 липня 2025року
м. Київ
справа № 752/4003/23
провадження № 61-7982ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яцини Сергія Вадимовича на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2025 року в справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інхаус», ОСОБА_1 , треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Києва Гаращенко Володимир Васильович, приватний нотаріус Київського нотаріального округу м. Києва Шишкіна Алла Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Бузницька Юлія Олександрівна, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрації права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан та
23 червня 2025 року (зареєстровано у Верховному Суді 26 червня 2025 року) представник ОСОБА_1 - адвокат Яцина С. В. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2025 року, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено в статті 392 ЦПК України.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником оскаржується, зокрема, постанова апеляційного суду в частині, якою задоволено одну позовну вимогу майнового характеру (зобов'язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинного житлового будинку).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Тому, керуючись вимогами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, розмір судового збору під час звернення із касаційною скаргою має обчислюватися з урахуванням вартості майна.
Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірної земельної ділянки, також не повідомила, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів не можливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги за вимоги майнового характеру судовий збір за наступною формулою (А ? 1,5 % ? 200 % х 0,8), де А - це вартість земельної ділянки.
Також необхідно врахувати вже сплачений особою, яка подала касаційну скаргу, судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів
бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України особою, яка подала касаційну скаргу, не зазначено її клопотання (прохальну частину касаційної скарги) з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність судових рішень у межах доводів та вимог касаційної скарги.
У прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, якою рішення суду першої інстанції частково скасовано та частково залишено без змін. Водночас у клопотанні заявник просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Однак клопотання заявника не містить уточнень про те, просить він повністю скасувати постанову суду апеляційної інстанції чи частково.
Формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження), так і під час касаційного розгляду, отже заявник має коректно сформульовати клопотання (процесуальну вимогу) за наслідками розгляду його касаційної скарги з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: 1) надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) уточнити вимоги касаційної скарги, зокрема її прохальну частину (з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України); 3) подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України; 4) надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Суд роз'яснює, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яцини Сергія Вадимовича на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік