14 липня 2025 року
м. Київ
справа № 686/30004/24
провадження № 61-8179ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2025 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2025 року та на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2025 року у справі
за зустрічними позовами ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_3
про визнання дій незаконними, відшкодування майнової та моральної шкоди,
У листопаді 2024 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спрінг Таун» (далі - ОСББ «Спрінг Таун») звернулося до суду із вищевказаним позовом
до ОСОБА_1 про стягнення боргу
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 20 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2025 року, позов ОСББ «Спрінг Таун» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Спрінг Таун» грошові кошти у розмірі 15 361,87 грн, з яких 13 409,98 грн - заборгованість по сплаті членського внеску на утримання будинку та управління будинку, 498,37 грн - 3% річних, 1 462,52 грн - інфляційні втрати.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
11 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), в якому просив суд визнати незаконними дії відповідача відшкодувати майнову шкоду
у розмірі 500 000,00 грн, та моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 грн, ініціювати кримінальне провадження, визнати необхідність судового контролю.
11 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , в якому просив суд визнати незаконними дії відповідача, відшкодувати майнову шкоду у розмірі 15 000,00 грн, та моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн, ініціювати кримінальне провадження.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2025 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 повернуто позивачу.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 повернуто позивачу.
Судові рішення першої інстанції мотивовані тим, що зустрічні позови подані поза межами встановлених статтею 193 ЦПК України строків, після розгляду справи
по суті, а тому вони підлягають поверненню позивачу.
Постановами Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишені без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2025 року залишено без змін.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року залишено без змін.
Судові рішення апеляційного суду мотивовані тим, що провадження у справі
№ 686/30004/24 відкрито 22 листопада 2024 року, копія ухвали вручена представникові ОСОБА_1 - адвокату Стасишину А. Л. 25 грудня 2024 року, строк для подання відзиву і зустрічного позову сплив 09 січня 2025 року. Отже,
суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зустрічні позови
від 11 березня 2025 року подано з пропуском процесуального строку.
29 червня 2025 року ОСОБА_1 шляхом формування документа у системі «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційними скаргами
на ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2025 року, від 13 березня 2025 рокута постанови Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2025 року, від 18 червня 2025 року, в яких просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційні скарги мотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалено незаконні судові рішення із істотним порушенням норм процесуального права, що унеможливило реалізацію його права на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 55 Конституції України. Вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідили ані предмету позову, ані доказів, ані нововиявлених обставин, обмежившись формальним тлумаченням строків і технічних моментів, ігноруючи принцип змагальності та вимогу щодо повного і об'єктивного аналізу.
Перевіривши доводи касаційних скарг та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження
у справі слід відмовити з таких підстав.
Судами встановлено, що у листопаді 2024 року ОСББ «Спрінг Таун» звернулось
до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути
з ОСОБА_1 на його користь грошові кошти у розмірі 15 361,87 грн, з яких: 13 409,98 грн - заборгованість по сплаті членського внеску на утримання будинку та управління будинком, 489,37 грн - 3% річних, 1 462,52 грн - інфляційні втрати.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 20 лютого 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Спрінг Таун» грошові кошти у розмірі 15 361,87 грн, з яких 13 409,98 грн - заборгованість по сплаті членського внеску на утримання будинку та управління будинку, 498,37 грн - 3% річних, 1 462,52 грн - інфляційні втрати, судовий збір
2 422,40 грн, витрати на правничу допомогу 3 000,00 грн.
11 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічними позовами до ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, скасування рішень, відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов'язання до виконання обов'язків, відкриття кримінального провадження та забезпечення контролю за виконанням рішення.
Ухвалами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2025 року, від 13 березня 2025 року зустрічні позови повернуто позивачу.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України, передбачають, що однією з основних засад судочинства
є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 49 частини 1 статті 193 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з частиною сьомою статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив на позовну заяву подається відповідачем у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 191 ЦПК України).
Частиною другою та третьою статті 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, який подається у строк для подання відзиву та заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої
статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя статті 194
ЦПК України).
Вказаною нормою права визначено обов'язок суду першої інстанції повернути зустрічну позовну заяву заявникові, у випадку, якщо остання подана з порушенням процесуального строку на її подання.
Таким чином, встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву є процесуальним строком, встановленим судом, який трансформується у процесуальний строк, встановлений законом щодо пред'явлення зустрічного позову.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Встановлення процесуальних строків законом або судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності
у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків, при цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Апеляційним судом встановлено, що провадження у справі відкрито 22 листопада 2024 року. Ухвалою суду призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 13 січня 2025 року.
Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копія ухвали була направлена представнику ОСОБА_1 - адвокату
Стасишину А. Л., який діяв від імені відповідача на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 25 грудня 2024 року серії ВХ №1079278, в його електронний кабінет 25 грудня 2024 року.
09 січня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Стасишина А. Л. надійшов відзив на позовну заяву.
11 березня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічні позови.
Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про повернення зустрічних позовів ОСОБА_1 , так як останні подані з пропуском процесуального строку, встановлених статтею 193
ЦПК України.
Верховний Суд також зазначає, що правова позиція стосовно подання зустрічної позовної заяви з пропуском строку, встановленого для подання відзиву,
є достатньою підставою для її повернення та узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 04 березня 2019 року у справі № 920/342/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 918/361/18, від 29 липня 2019 року у справі № 925/872/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 910/16837/18,
від 07 листопада 2019 року у справі № 910/2892/19, від 08 грудня 2023 року
у справі № 606/1497/23.
У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що: «право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику».
Відтак, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм ЦПК України
у постановах від 18 червня 2025 року, за наслідком перегляду ухвал районного суду про повернення зустрічних позовів ОСОБА_1 від 11 березня 2025 року
у справі, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Доводи касаційної скарги спростовуються вищенаведеним, зводяться до власного тлумачення норм процесуального права та до незгоди з судовими рішеннями суду попередніх інстанцій, висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, а тому не можуть бути підставою
для їх скасування.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів також ураховує, що повернення зустрічного позову не позбавляє осіб права пред'явити позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 12 березня 2025 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2025 року та на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2025 року у справі за зустрічними позовами ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць