26 червня 2025року
м. Київ
справа № 990/131/24
провадження № 11-68заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача - адвокатів Марущак А. Р., Колтока О. І.,
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Дорадчої групи експертів (далі - Дорадча група) на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2025 року (суддя-доповідач Білоус О. В., судді Блажівська Н. Є., Желтобрюх І. Л., Шишов О. О., Яковенко М. М.) у справі № 990/131/24 за позовом ОСОБА_1 до Дорадчої групи про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії та
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Дорадчої групи, у якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача у наданні публічної інформації на його запит від 09 квітня 2024 року;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути вказаний запит з урахуванням висновків суду і надати запитувану публічну інформацію в електронному вигляді.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в березні 2024 року відбувся етап конкурсного відбору на посади суддів Конституційного Суду України (далі - КСУ). Щодо деяких кандидатів Дорадча група ухвалила рішення про визнання їх такими, що не відповідають критерію високих моральних якостей. 09 квітня 2024 року він надіслав відповідачу запит, у якому просив надати йому як публічну інформацію копії рішень Дорадчої групи щодо таких кандидатів, на що отримав відмову, яку вважає протиправною.
3. У позові йшлося про те, що приписи частини сьомої статті 108 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» (далі - Закон № 2136-VIII), згідно з якими повний текст рішення Дорадчої групи щодо кандидата, який не відповідає критерію високих моральних якостей, оприлюднюється лише на письмову вимогу такого кандидата, на думку позивача, суперечать статті 34 Конституції України.
4. Обмеження його в доступі до запитуваної інформації, твердив далі позивач, порушує його право на обмін думками і доступ до інформації, передбачене статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 16 січня 2025 року позов задовольнив. Визнав протиправною відмову Дорадчої групи у наданні публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 09 квітня 2024 року. Зобов'язав Дорадчу групу повторно розглянути зазначений запит.
6. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що аналіз компетенції, прав та повноважень Дорадчої групи, визначених у Законі № 2136-VIII, свідчить про те, що цей орган наділений державою владно-управлінськими функціями у правовідносинах, що виникають у процесі формування суддівського корпусу КСУ.
7. Наведене дає підстави для висновку про те, що запитувана у Дорадчої групи позивачем та не надана йому інформація підпадає під визначення, яке міститься у статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI), а саме: інформація, отримана або створена в процесі виконання Дорадчою групою своїх обов'язків у процедурі конкурсного відбору кандидатів для призначення на посаду судді КСУ, яка знаходиться у її володінні.
8. Щодо посилань відповідача на пряме законодавче обмеження на надання запитуваних рішень Дорадчої групи, то колегія суддів Верховного Суду звернула увагу, що стаття 108 Закону № 2136-VIII регламентує процедуру оприлюднення рішень Дорадчої групи на офіційному вебсайті КСУ. Закон № 2136-VIII не містить заборон щодо надання рішень Дорадчої групи як публічної інформації, що знаходиться у її володінні.
9. Як зазначив суд першої інстанції, за принципом exceptiones non sunt extendendae (виняток не може тлумачитися розширювально) у суду відсутні правові підстави до розширювального тлумачення змісту статті 108 Закону № 2136-VIII.
10. З огляду на викладене та з урахуванням вимог Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачу не заборонено чинним законодавством України надати ОСОБА_1 запитувані рішення Дорадчої групи з вилученням із них персональних даних кандидатів та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації. Належних та допустимих доказів протилежного в ході судового розгляду відповідач не надав.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
11. В апеляційній скарзі Дорадча група посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права.
12. Зазначає, що частиною другою статті 1 Закону № 2939-VIвизначено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Такі ж обмеження щодо застосування Закону № 2939-VI містяться і в інших положеннях цього Закону, зокрема щодо обов'язків розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію (пункт 1 частини першої статті 3) та щодо вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону (пункт 2 частини першої статті 4). Частиною сьомою статті 108 Закону № 2136-VIII прямо заборонено оприлюднювати повні тексти негативних рішень щодо кандидатів на посаду судді КСУ. Такі обмеження стосуються як їхнього офіційного оприлюднення на вебсайті КСУ, так і будь-якого іншого доведення їх змісту до відома третіх осіб, у тому числі надання таких рішень на запити, подані в порядку, передбаченому законодавством.
13. Посилається на те, що суд першої інстанції не надав належну правову оцінку запиту ОСОБА_1 , мета якого полягала у подальшому оприлюдненні негативних рішень Дорадчої групи на публічно доступній сторінці у соціальній мережі «Facebook», що суперечить частині сьомій статті 108 Закону № 2136-VIII. Надаючи рішення на запит про доступ до інформації, Дорадча група позбавлена можливості забезпечити подальше дотримання закону щодо неможливості оприлюднення негативних рішень щодо кандидатів.
14. Зауважує, що Дорадча групаяк дорадчий орган,який утворюється зметою сприяння суб'єктам призначення суддів КСУ в оцінюванніморальних якостей ірівня компетентності у сфері права кандидатів на посадусудді КСУ, неприймає остаточних рішеньщодо кандидатів та невиконує владні управлінськіфункції, а відтакДорадча група неможе визнаватись розпорядником публічної інформації відповіднодо пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI.
15. Крім того, Верховний Судне врахував висновки Великої Палати ВерховногоСуду щодо правовоїприроди аналогічних комісійу справах № 990/120/22, 990/124/22, 990/126/22, 990/34/23, 990/9/23, 9901/87/19, 9901/83/19, 9901/102/19, 9901/107/19 та інших.
16. Звертає Дорадча група увагу на те, що наявність персональнихданих кандидатів узапитуванихпозивачем рішенняхне була підставоюдля відмови у їх наданніна запит позивача, аможливість вилучення персональних даних із негативнихрішень не нівелюєвстановленої законодавчої заборониоприлюднювати такі рішення.
17. Судне надав належноїоцінки тій обставині,що кандидати напосади суддів КСУ,рішення щодо якихпозивач вимагав надатина запит, неподавали до Дорадчої групи вимоги щодо оприлюдненнянегативних рішень змотивуванням, як цепередбачено частиною сьомою статті108 Закону № 2136-VIII. Проте суд першої інстанції не дослідив відсутність таких письмових вимог від кандидатів, а надання повного тексту таких рішень на запит позивача суперечило б установленій забороні на оприлюднення мотивів рішення.
18. До того ж установлені обмеження підтримані Європейською комісією за демократію через право (далі - Венеціанська комісія), яка є дорадчим органом Ради Європи з питань конституційного права, котрий надає висновки про відповідність проєктів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям. Так Венеціанська комісія зазначила, що вітає норму частини сьомої статті 108 Закону № 2136-VIII, оскільки вона встановлює належний баланс між необхідністю забезпечення прозорості та дотриманням прав на приватність (зокрема, для запобігання стримувальному ефекту).
19. Дорадча група вказує, що йдеться, зокрема, про запобігання ситуації, за якої кандидати утримуватимуться від участі в конкурсі на посаду судді КСУ через певні побоювання перед наслідками, які можуть для них настати у випадку оприлюднення повного тексту негативного рішення без згоди кандидатів.
20. В апеляційній скарзі наголошується, що частиною третьою статті 34 Конституції України передбачено можливість обмеження законом права вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, зокрема для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Високі кваліфікаційні вимоги зумовлюють коло кандидатів на посаду судді КСУ, якими у багатьох випадках є судді судів усіх інстанцій, прокурори, адвокати та інші правники. Відтак негативні рішення Дорадчої групи можуть мати певний вплив не лише на таких осіб, але також і на авторитет правосуддя, що, на думку Дорадчої групи, враховує законодавче обмеження щодо оприлюднення відповідних рішень.
21. Надання негативних рішень щодо кандидатів на посаду судді КСУ на запити, внаслідок чого вони будуть оприлюднені, може завдати значної шкоди суспільним інтересам, оскільки це може мати несприятливі наслідки як для самих кандидатів, так і для конкурсної процедури в цілому. До того ж надання Дорадчою групою таких рішень буде неможливим без порушення положень частини сьомої статті 108 Закону № 2136-VIII.
22. Дорадча група наголошує, що передбачена частиною сьомою статті 108 Закону № 2136-VIII заборона на оприлюднення негативних рішень щодо кандидатів на посаду судді КСУ стосується безпосередньо оприлюднення мотивів такого рішення, а не лише персональних даних кандидатів, про що й вказано у відповідній нормі. Вважає, що положення Закону № 2136-VIII не визначають повноважень Дорадчої групи оприлюднювати (у тому числі надавати на запити третіх осіб) негативні рішення щодо кандидатів із видаленням персональних даних. У цій частині висновок суду про можливість надання знеособлених рішень для захисту персональних даних є помилковим, адже розкриття будь-якої іншої інформації про кандидатів, отриманої Дорадчою групою, для цілей інших, ніж оцінювання, також суперечитиме закону - незалежно від наявності або відсутності в такому рішенні персональних даних кандидатів.
23. Йдеться у скарзі й про те, що суд першої інстанції не надав мотивованої оцінки аргументам Дорадчої групи, викладеним у відзиві на позовну заяву та у запереченнях щодо мети запиту ОСОБА_1 , яка полягала в подальшому оприлюдненні запитуваних рішень Дорадчої групи, про що позивач прямо зазначив у запиті.
24. Не погоджується Дорадча група і з висновком суду першої інстанції, що аналіз компетенції, прав та повноважень Дорадчої групи свідчить про те, що цей орган наділений державною владно-управлінською функцією у правовідносинах, що виникають у процесі формування суддівського корпусу КСУ. Зазначає, що суд не надав оцінку неостаточності рішень Дорадчої групи та не зазначив прямо про те, чи є Дорадча група розпорядником публічної інформації, обмежившись висновком про відповідність запитуваної інформації статусу публічної.
25. Вважає, що з огляду на особливості діяльності Дорадчої групи як органу оцінювання відповідач таким суб'єктом не є.
26. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Дорадча група наділена владно-управлінськими функціями. Надаючи правову оцінку статусу Дорадчої групи, яка є допоміжним органом, рішення якого не є остаточними щодо кандидатів та, відповідно, не можуть самостійно утворювати обов'язкових наслідків при призначенні суддів КСУ, про що йдеться вище, Дорадча група не вправі владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а відтак не виконує владно-управлінських функцій.
27. Просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Позиція позивача
28. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що Закон № 2939-VIрозрізняє такі способи доступу до інформації, як «оприлюднення» і «надання на запит». Стаття 108 Закону № 2136-VIII, на яку посилається Дорадча група, регулює такий спосіб доступу до інформації як «оприлюднення», що буквально слідує зі вжиття цього терміну в законі. Звертає увагу, що посилання відповідача на пункт 1 частини двадцять дев'ятої статті 102 Закону № 2136-VIII є безпідставним, оскільки він встановлює правовий режим використання інформації індивідуально членами Дорадчої групи, а не Дорадчою групою загалом.
29. Зауважує, що Венеціанська комісія, посилання на висновок якої міститься в апеляційній скарзі, не є уповноваженим органом щодо тлумачення законодавства України (до того ж у висновку йшлося про законопроєкт). Частина сьома статті 108 законопроєкту не була рекомендацією самої Комісії - це була пропозиція авторів законопроекту.
30. У контексті того, що, на переконання Дорадчої групи, йдеться про запобігання ситуації, за якої кандидати утримуються від участі в конкурсі на посаду судді КСУ через певні побоювання перед наслідками, які можуть для них настати у випадку оприлюднення повного тексту негативного рішення без їх згоди, ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції в судовому засіданні він ставив представнику Дорадчої групи питання, чому негативні висновки щодо суддів КСУ не публікуються, а щодо кандидатів до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) публікуються, чи є кандидати до КСУ чимось кращі за кандидатів до ВРП, а їх особисте життя і право на приватність - цінніше. Відповідь ствердною не була.
31. Йдеться у відповіді на відзив і про те, що Дорадча група помилково вважає, що її рішення не мають юридичних наслідків, на підтвердження чого позивач посилається на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня та 09 грудня 2024 року у справах № 990/136/24, 990/286/24 про відмову у задоволенні позовів про оскарження рішень Дорадчої групи.
Рух апеляційної скарги
32. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 лютого 2025 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дорадчої групи, а ухвалою від 17 квітня 2025 року - призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з викликом сторін на 12 годину 00 хвилин 22 травня 2025 року.
33. 28 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, також позивач просить взяти до уваги його пояснення, надані в суді першої інстанції.
34. 22 травня 2025 року справа була знята з розгляду у зв'язку з необранням складу Великої Палати Верховного Суду, передбаченого частиною першою статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Наступне судове засідання призначено на 15 годину 00 хвилин 26 червня 2025 року.
Установлені судом першої інстанції обставини справи
35. У березні 2024 року відбувся етап конкурсного відбору на посади суддів КСУ. Щодо деяких кандидатів Дорадча група ухвалила рішення про визнання їх такими, що не відповідають критерію високих моральних якостей.
36. 9 квітня 2024 року ОСОБА_1 надіслав відповідачу запит, у якому просив надати йому як публічну інформацію копії вмотивованих рішень Дорадчої групи щодо визнання 23 березня 2024 року кандидатів такими, що «не відповідають» критеріям моральних якостей.
37. Також у запиті ОСОБА_1 зазначив, що у разі, якщо в текстах цих рішень наявні персональні дані чи інша інформація, яка відповідно до законодавства про захист персональних даних не може бути поширена, то копії таких рішень він просив надати у знеособленому (ретушованому) вигляді з приховуванням таких даних.
38. Листом від 15 квітня 2024 року Дорадча група відмовила у наданні запитуваної інформації із посиланням на частину сьому статті 108 Закону № 2136-VIII, якою передбачено, що Дорадча група оприлюднює списки оцінених кандидатів та вмотивовані рішення стосовно кожного кандидата на посаду судді КСУ на офіційному вебсайті КСУ та передає їх до конкурсної комісії, Комітету, Ради суддів України відповідно не пізніше трьох днів з дня їх складення. Стосовно кандидатів, які отримали оцінку «не відповідає» за критеріями високих моральних якостей або визнаного рівня компетентності у сфері права, Дорадча група оприлюднює лише резолютивну частину рішення, без наведення мотивів, які стали підставою для його ухвалення. Повний текст рішення із мотивуванням оприлюднюється Дорадчою групою на письмову вимогу кандидата, який отримав оцінку «не відповідає».
39. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до Суду із цим позовом.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
40. Вирішуючи питання щодо правомірності відмови у наданні позивачеві копій вмотивованих рішень Дорадчої групи щодо визнання окремих кандидатів на посаду судді КСУ такими, що не відповідають критеріям моральних якостей, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.
41. За статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
42. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
43. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; далі - КАС України).
44. На підставі положень пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
45. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
47. Згідно з приписами частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів КСУ у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді КСУ, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді КСУ.
48. Частиною дев'ятою статті 108 Закону № 2136-VIII визначено, що усі справи, пов'язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді, а також оцінюванням кандидатів на посаду судді Конституційного Суду Дорадчою групою, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції в порядку адміністративного судочинства.
49. За змістом позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує відмову відповідача у наданні йому копій усіх мотивованих рішень, якими 23 березня 2024 року Дорадча група визнала кандидатів на посаду судді КСУ такими, що не відповідають критеріям моральних якостей.
50. Відповідно до частини першої статті 102 Закону № 2136-VIII Дорадча група утворюється з метою сприяння суб'єктам призначення суддів КСУ в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді КСУ.
51. Дорадча група здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону та Положення про Дорадчу групу експертів, яке розробляє та затверджує Дорадча група (частина друга статті 102 Закону № 2136-VIII).
52. Протоколом № 1 засідання Дорадчої групи експертів від 12 листопада 2023 року затверджено Положення про Дорадчу групу експертів (далі - Положення).
53. Згідно зі статтею 1 Положення «оцінювання» означає оцінювання моральних якостей та рівня компетентності у сфері права кандидатів, про яке йдеться у частині першій статті 102 Закону № 2136-VIII.
54. За змістом частини двадцять п'ятої статті 102 Закону № 2136-VIII, до повноважень Дорадчої групи належить:
1) розроблення та ухвалення Положення про Дорадчу групу експертів;
2) розроблення та ухвалення методології оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді КСУ. Дорадча група розробляє методологію оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права з урахуванням кращих міжнародних стандартів і практик (у тому числі щодо відбору суддів Європейського суду з прав людини, суддів Суду справедливості Європейського Союзу тощо);
3) розгляд, перевірка та аналіз документів кандидата на посаду судді КСУ, надісланих до Дорадчої групи, включно з конфіденційною інформацією і персональними даними, отримання іншої інформації, необхідної для здійснення повноважень Дорадчою групою, від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, громадян України, інших осіб;
4) звернення до кандидатів на посаду судді КСУ, а також будь-якої юридичної, фізичної особи, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, будь-яких інших осіб, які є власниками або розпорядниками інформації, із запитом про надання пояснень, документів чи інформації з метою оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді КСУ;
5) проведення співбесіди із кандидатами на посаду судді Конституційного Суду відповідно до Положення;
6) оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду;
7) ухвалення вмотивованого рішення про оцінку відповідності моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді КСУ стосовно кожного кандидата, складання списку оцінених кандидатів та подання їх суб'єктам призначення;
8) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом.
55. Процедура конкурсного відбору визначена у статтях 105-108 Закону № 2136-VIII та поділяється на такі етапи: початок конкурсного відбору, допуск до конкурсного відбору, призначення та проведення спеціальної перевірки та завершення конкурсного відбору.
56. Частиною сьомою статті 108 Закону № 2136-VIII, яка регламентує етап завершення конкурсного відбору, передбачено, що стосовно кандидатів, які отримали оцінку «відповідає» за критеріями високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності у сфері права, Дорадча група формує загальний список усіх оцінених кандидатів.
Після формування такого списку Дорадча група проводить рейтингове голосування стосовно всіх оцінених кандидатів та формує їх рейтинговий список.
Кандидати у рейтинговому списку розміщуються залежно від кількості голосів, отриманих від Дорадчої групи, від найвищого (6 голосів «за») до найменшого результату (0 голосів «за»).
Результати рейтингового голосування кожного члена Дорадчої групи є відкритими, фіксуються поіменно та публікуються на офіційному вебсайті КСУ.
Дорадча група оприлюднює списки оцінених кандидатів та вмотивовані рішення стосовно кожного кандидата на посаду судді КСУ на офіційному вебсайті КСУ та передає їх до конкурсної комісії, Комітету, Ради суддів України відповідно не пізніше трьох днів з дня їх складення.
Стосовно кандидатів, які отримали оцінку «не відповідає» за критеріями високих моральних якостей або визнаного рівня компетентності у сфері права, Дорадча група оприлюднює лише резолютивну частину рішення, без наведення мотивів, які стали підставою для його ухвалення. Повний текст рішення із мотивуванням оприлюднюється Дорадчою групою на письмову вимогу кандидата, який отримав оцінку «не відповідає».
57. Отже, оскарження дій чи бездіяльності Дорадчої групи щодо надання / ненадання копій повного тексту рішення з мотивуванням щодо кандидатів, які отримали оцінку «не відповідає» за критеріями високих моральних якостей або визнаного рівня компетентності у сфері права, перебуває у площині оцінювання Дорадчою групою таких кандидатів у процесі конкурсного відбору.
58. В аспекті справи, що розглядається, варто зауважити, що, хоча ОСОБА_1 і посилався у позовній заяві на положення Закону № 2939-VI, характер заявлених ним позовних вимог свідчить про оскарження протиправної, на його думку, відмови Дорадчої групи оприлюднити її рішення щодо певних кандидатів на посаду судді КСУ на етапі завершення конкурсного відбору.
59. Так, у запиті, адресованому Дорадчій групі, ОСОБА_1 зазначав, що має на меті обговорити, зокрема і в соціальних мережах, адекватність її оцінок щодо тих чи інших кандидатів, порівняти між собою позитивні і негативні рішення Дорадчої групи, що буде важливим джерелом при перевірці неупередженості членів цього органу та відсутності у них подвійних стандартів.
60. Ще однією метою, якої прагнув досягти ОСОБА_1 , було доведення до відома осіб, що мають намір обіймати публічні посади, стандартів поведінки, які вони повинні демонструвати у професійному і особистому житті, аби вважатися такими, що мають високі моральні цінності.
61. Отже, враховуючи, що згідно із частиною сьомою статті 108 Закону № 2136-VIII повний текст рішення щодо кандидата, який отримав оцінку «не відповідає» за критеріями високих моральних якостей, оприлюднюється Дорадчою групою виключно на письмову вимогу такого кандидата, надання зазначеної інформації ОСОБА_1 фактично позбавило б Дорадчу групу можливості виконати вимоги зазначеної норми закону.
62. Велика Палата не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що стаття 108 Закону № 2136-VIII регламентує процедуру оприлюднення рішень Дорадчої групи на офіційному вебсайті та не містить заборон щодо надання її рішень як публічної інформації, оскільки чинні законодавчі обмеження поширюються на всі випадки оприлюднення негативних рішень щодо кандидатів на посаду судді КСУ за відсутності їх згоди.
63. Такі обмеження стосуються будь-якого доведення змісту негативних рішень Дорадчої групи до відома третіх осіб, у тому числі шляхом надання їх повних текстів із мотивуванням на запити, подані в передбаченому законом порядку.
64. За обставинами справи Дорадча група оприлюднила, як того вимагає закон, резолютивні частини рішень щодо кандидатів, які отримали оцінку «не відповідає» за критеріями високих моральних якостей. Ці рішення оформлені протоколом № 5 засідання Дорадчої групи від 23 березня 2024 року.
65. Зважаючи на те, що жоден із цих кандидатів не пред'явив вимогу про оприлюднення повного тексту рішення щодо нього із мотивуванням, Велика Палата вважає, що надання таких рішень на запит ОСОБА_1 суперечило б установленій законодавчій забороні на їх оприлюднення.
66. Враховуючи викладене, Велика Палата вважає, що Дорадча група, відмовляючи ОСОБА_1 у наданні запитуваної ним інформації, діяла відповідно до встановлених законодавчих обмежень, а висновки суду першої інстанції не узгоджуються з наведеними вище нормами Закону № 2136-VIII, які регламентують порядок відбору кандидатур на посаду судді КСУ.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
67. За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (пункт 2 частини першої статті 315 КАС України).
68. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (пункт 4 частини першої та частина друга статті 317 КАС України).
69. З огляду на викладені вище висновки апеляційну скаргу слід задовольнити: рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 139, 266, 308, 310, 317, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
1. Апеляційну скаргу Дорадчої групи експертів задовольнити.
2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі № 990/131/24 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дорадчої групи експертів про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач О. В. Кривенда
Судді: О. О. Банасько С. Ю. Мартєв
О. Л. Булейко К. М. Пільков
І. А. Воробйова Н. С. Стефанів
О. А. Губська Т. Г. Стрелець
Л. Ю. Кишакевич О. В. Ступак
В. В. Король І. В. Ткач
С. І. Кравченко Є. А. Усенко
М. В. Мазур Н. В. Шевцова