Справа №597/444/25
Провадження №2-о/597/48/2025
"16" липня 2025 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву судді Шевчук В.М. про самовідвід у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Заліщицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про встановлення факту батьківства,
07.04.2025 року до Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Заліщицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про встановлення факту батьківства.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 року справа №597/444/25 провадження №2-о/597/48/2025 за позовом ОСОБА_1 , заінтересована особа - Заліщицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про встановлення факту батьківства, розподілена судді Шевчук В.М. та передана у провадження 16.07.2025 року.
16.07.2025 року суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. подала заяву про самовідвід.
Свою заяву суддя мотивує тим, що заявниця ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 зустрічалися та спільно проживали з вересня 2019 року по січень 2020 року. Однак стосунки між ними не склалися. Після чого заявниця ОСОБА_1 почала поширювати в соціальних мережах неправдиві відомості відносно судді та її сина. Також неодноразово надсилала смс-повідомлення з погрозами у її адресу та адресу її сина. Окрім того, між заявницею ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_2 виник спір щодо спадкового майна. На даний час із заявницею ОСОБА_1 у неї існують неприязні відносини.
Так, відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Підстави для відводу (самовідводу) передбачені статтею 36 ЦПК України, відповідно до якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1)він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2)він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3)він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4)було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5)є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Оскільки стаття 36 ЦПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), належить до повноважень Суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.ч.1, 2, 11 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суддя задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обгрунтованість. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.9 ст.40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, в межах питання яке вирішується, суддя приходить до наступного висновку.
У заяві про самовідвід суддя Шевчук В.М. зазначила підставу для самовідводу п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, а саме: обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, з огляду на те, що із заявницею ОСОБА_1 , яка є стороною судового провадження, у неї існують неприязні відносини, що може викликати сумніви в неупередженості або об'єктивності головуючого судді.
За приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що з метою уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості головуючого судді під час розгляду справи заява судді Шевчук В.М. про самовідвід підлягає до задоволення.
До вказаного висновку суддя прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини.
Так, зокрема в п.48 рішення у справі «Хаусшильд проти Данії» від 24.05.1989, п. 24 рішення у справі «Де Куббера проти Бельгії» від 26.10.1984 ЄСПЛ зазначив, що будь-який суддя, щодо безсторонності якого є підстави для побоювань, повинен дати відвід.
А тому, керуючись ст.ст.33, 36, 37, 40, 258, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву судді Шевчук Валентини Михайлівни про самовідвід від участі у справі за позовом ОСОБА_1 , заінтересована особа - Заліщицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про встановлення факту батьківства, задовольнити.
Передати справу №597/444/25 провадження №2-о/597/48/2025 до канцелярії Заліщицького районного суду Тернопільської області для повторного автоматизованого розподілу справи у встановленому до ч.1 ст.33 ЦПК України порядку.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя В.М.ШЕВЧУК