Дата документу 07.07.2025 Справа № 335/5115/25
Єдиний унікальний №335/5115/25 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/546/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 07 липня 2025 року у м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Запоріжжя, який має професійно-технічну освіту, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції (EASYCON),
підозрюваного ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 .
Підозрюваний ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2025 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 02 серпня 2025 року включно в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», з визначенням застави - 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) грн 00 коп.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що враховуючи обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про доцільність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати йому більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з прийнятим рішенням слідчого судді.
Повідомляє, що він не розповсюджував будь-які наркотичні речовини та не має жодного відношення до знайдених в автомобілі речовин.
Зазначає, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що ризики щодо нього є значними, оскільки він раніше не судимий, має постійне місце проживання, де проживає зі своєю матір'ю, офіційно працює.
Зауважує, що він від слідства не переховувався та не має наміру перешкоджати слідству чи вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На думку підозрюваного, зазначені висновки в ухвалі суду про неможливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є помилковими.
Згідно з ухвалою слідчого судді, старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням процесуального керівника, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання посилалася на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Заслухавши доповідь судді; аргументи підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи оскаржувану ухвалу у межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався цих вимог закону при розгляді клопотання.
З наданих суду матеріалів кримінального провадження убачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного, доводи його захисника, прокурора, слідчого та з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.
Як убачається з наданих матеріалів провадження та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме: відомостями з протоколу огляду від 02 травня 2025 року; висновком експерта судово-хімічної експертизи №СЕ-19/108-25/9815-НЗПРАП від 06 травня 2025 року; відомостями з протоколу огляду від 10 травня 2025 року; висновком експерта судово-хімічної експертизи №СЕ-19/108-25/10330-НЗПРАП; відомостями з протоколу огляду від 14 травня 2025 року; висновком експерта судово-хімічної експертизи №СЕ-19/108-25/10873-НЗПРАП; відомостями з протоколу огляду від 17 травня 2025 року; висновком експерта судово-хімічної експертизи №СЕ-19/108-25/11125-НЗПРАП; відомостями з протоколу огляду від 23 травня 2025 року; висновком експерта судово-хімічної експертизи №СЕ-19/108-25/11632-НЗПРАП; відомостями з протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою - з якого убачається можлива причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення; відомостями з протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо контроль особи, з якого убачається можлива причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення; відомостями з протоколу обшуку автомобіля Dacia Logan синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 в ході якого було виявлено та вилучено згортки з наркотичними засобами та психотропними речовинами у кількості 105 штук, інші речі та предмети, які мають значення для цього провадження, засоби маскування; висновком експерта судово-хімічної експертизи №СЕ-19/108-25/12603-НЗПРАП та іншими матеріалами кримінального провадження.
Окрім того, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
У рішенні Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року вказано на те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити вищевказані кримінальні правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.
Об'єктивних даних, які б свідчили про те, що надані слідчим докази отримані з порушенням порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, колегією суддів не встановлено.
Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, про які вказано у клопотанні, слідчий суддя фактично дійшов висновку про те, що ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, існують, а саме ризики того, що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Як зазначено вище, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, які є тяжкими злочинами, за які передбачено суворе покарання - виключно у виді позбавлення волі на тривалий строк - від шести до десяти років з конфіскацією майна.
З оскаржуваної ухвали убачається, що слідчий суддя при розгляді клопотання врахував фактичні обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаному кримінальному правопорушенні, та обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема відомості про особу підозрюваного, його вік, майновий стан, сімейний стан, а саме те, що останній одружений, не має на утриманні дітей, відсутність у підозрюваного попередніх судимостей (в силу ст.89 КК України), і стан його здоров'я (в судовому засіданні не висловлював скарг за стан здоров'я).
В матеріалах провадження відсутні відомості, які б свідчили про наявність у підозрюваного ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків, а також відомості, що підтверджують наявність у підозрюваного постійного законного джерела доходів.
З огляду на фактичні обставини провадження, ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 правопорушення та суворість можливого покарання, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про доведеність ризиків, вказаних у клопотанні, та про те, що інші запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цих ризиків.
Свої висновки слідчий суддя належним чином вмотивував.
У зв'язку з викладеним, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є цілком обґрунтованим та відповідає вимогам, визначеним ст.ст.177, 178 КПК України.
Вказані висновки слідчого судді підозрюваним і стороною захисту не спростовані з наданням відповідних доказів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі підозрюваним, та ті, що заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Твердження підозрюваного про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, перевірялися слідчим суддею та спростовані в оскаржуваній ухвалі.
Доводи підозрюваного про те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, де проживає зі своєю матір'ю, офіційно працює, на думку колегії суддів, самі по собі правильність висновків слідчого судді не спростовують, оскільки суттєво не зменшують встановлених ризиків.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а доводи апелянта про протилежне суперечать матеріалам провадження і змісту цієї ухвали.
Щодо твердження підозрюваного про те, що до нього можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, колегія суддів звертає увагу на таке.
Як зазначено вище, обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, прокурором доведено.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею перевірялося питання щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Разом з тим, в ухвалі зазначені обставини, з урахуванням яких слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування до підозрюваного іншого ніж тримання під вартою запобіжного заходу.
Вказані висновки слідчого судді підозрюваним і стороною захисту не спростовані з наданням відповідних доказів, та з цими висновками погоджується і колегія суддів.
Водночас слідчим суддею, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, при застосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою одночасно визначено розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, як альтернативного запобіжного заходу.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі підозрюваним та заявлені стороною захисту під час апеляційного розгляду, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції теж не спростовують.
Дані про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження відсутні.
З матеріалів провадження та з оскаржуваної ухвали убачається, що всі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання, слідчим суддею дослідженні повно і всебічно.
Отже, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не убачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2025 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 02 серпня 2025 року включно в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», з визначенням застави - 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) грн. 00 коп., залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4