Справа № 308/7300/25
15.07.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/397/25 за апеляційною скаргоюОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яка полягає у невиконанні ухвали суду по справі № 308/4401/25, поданої в порядку ст. 303 КПК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яка полягає у невиконанні ухвал суду по справі № 308/4401/25, зокрема просив: 1) Визнати бездіяльність слідчого Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 у невиконанні ухвали суду за № 308/4401/25 протиправною; 2) Зобов'язати слідчого ОСОБА_6 негайно виконати ухвалу суду за № 308/4401/25, а саме: провести допит ОСОБА_5 у режимі відеоконференції; вилучити ноутбук, телефон ОСОБА_7 , а також флешки та диски для проведення судової експертизи; надати ОСОБА_5 постанову про призначення судової експертизи у місті Львові на електронну адресу заявника; провести допит свідка ОСОБА_8 ; 3) встановити розумний строк для виконання слідчим ОСОБА_9 зазначених процесуальних дій; 4) у разі виявлення у діях слідчого ознак дисциплінарного або кримінального правопорушення (зокрема, за ст. 382 КК України), направити матеріали до відповідних органів для подальшого реагування.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що з огляду на викладені фактичні обставини справи, оцінивши предмет поданої ОСОБА_5 скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що заявником подано скаргу, предмет якої не входить в перелік підстав для оскарження, що визначений ст. 303 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 стверджує, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки неправильно застосовано норми ст. 303, 304 КПК України; порушено принципи обов'язковості судових рішень (ст. 129-1 Конституції України, ст. 374 КПК України); проігноровано судову практику щодо оскарження бездіяльності, пов'язаної з невиконанням судових рішень; не забезпечено його права на судовий захист та ефективний засіб правового захисту. Просить ухвалу слідчого судді скасувати. Направити скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП лейтенанта поліції ОСОБА_10 на новий розгляд до Ужгородського міськрайонного суду в іншому складі суду. Зобов'язати слідчого суддю під час нового розгляду відкрити провадження за скаргою та розглянути її по суті.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності скаржника ОСОБА_5 та представника прокуратури, неявка яких, із огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги, що: орган прокуратури та скаржник належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; даних про поважність причин неявки та заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день від прокурора та скаржника не надходило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненні до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги положення таких нормативно-правових актів.
Згідно ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства - є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Частиною 2 статті 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, межі втручання слідчого судді у діяльність слідчого, дізнавача чи прокурора обмежуються ч. 1 ст. 303 КПК України.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (крім внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та повернення тимчасово вилученого майна), є третім, комплексним видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою на дії саме слідчого, дізнавача чи прокурора і не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України, що передбачає правила розгляду клопотань на стадії досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Законодавець передбачив вичерпний перелік випадків, які утворюють процесуальні підстави відповідно до норм ст. 303 КПК України, для звернення з певною скаргою і передбачив можливість оскарження не будь-якого рішення слідчого, дізнавача або прокурора, а лише певних їх видів, перелік яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Ч. 4 ст. 304 КПК України регулює дії слідчого судді щодо вирішення ним процесуального питання про те, чи повинен він взагалі здійснювати судовий розгляд за доводами конкретної скарги по суті і на цій стадії КПК не наділяє слідчого суддю правом з'ясовувати обґрунтованість доводів особи, яка звернулася зі скаргою, щодо необхідності її задоволення, оскільки вказаною статтею закріплено імперативне правило, у відповідності до якого, в разі отримання скарги на бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню на відповідній стадії, суддя повинен постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Зі скарги ОСОБА_5 вбачається, що він просить, зокрема, визнати бездіяльність дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_10 , яка полягає у невиконанні ухвали суду по справі № 308/4401/25 протиправною та зобов'язати виконати ухвалу суду.
Колегія суддів вважає, що відмовляючи у відкритті провадження за скаргою, яку подав ОСОБА_5 , слідчий суддя в ухвалі обґрунтовано послався на приписи ст. 303 КПК України, зміст яких свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка передбачена цією нормою кримінального процесуального закону.
Тому, висновок слідчого судді про те, що заявником подано скаргу, в частині якої предмет не входить у перелік підстав для оскарження, що визначений ст. 303 КПК України, ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та фактичних обставинах провадження.
При цьому, апеляційний суд вважає, що скарга ОСОБА_5 про визнання бездіяльності дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_10 , яка полягає у невиконанні ухвали суду по справі № 308/4401/25 протиправною та зобов'язати виконати ухвалу суду, не підлягає розгляду слідчим суддею у порядку КПК України, оскільки така не містить посилань на дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені в порядку ст. 303 КПК України.
Наведене кореспондується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, відображеної у постанові від 26 березня 2019 року у справі №807/1456/17, згідно якої наведений у ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпаним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, слідчий суддя встановивши, що вимоги скарги ОСОБА_5 не входять до переліку, рішень, дій чи бездіяльності, визначених в ст. 303 КПК України, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою.
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (ч. 3 ст. 407 КПК).
Враховуючи викладене, - порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування рішення суду з мотивів наведених в апеляції, не вбачається, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним, вмотивованим і обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яка полягає у невиконанні ухвали суду по справі № 308/4401/25, поданої в порядку ст. 303 КПК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді