6 вересня 2006 р. м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М., Терлецького О.О.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балтському районі Одеської області до ОСОБА_1 про повернення страхових виплат, одержаних на підставі документів, що містять неправдиві відомості, за касаційною скаргою Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балтському районі Одеської області на ухвалу судді Балтського районного суду Одеської області від 20 серпня 2003 р. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2004 р.,
У серпні 2003 р. Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балтському районі Одеської області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхових виплат, отриманих на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Ухвалою Балтського районного суду від 20 серпня 2003 р. провадження по справі зупинено на підставі п. 4 ст. 221 ЦПК України 1963 р., оскільки відповідач надав лист-повідомлення Європейського суду з прав людини про прийняття до провадження його заяви “ОСОБА_1 проти України»..
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2004 р. ухвалу районного суду залишено без зміни.
Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балтському районі Одеської області подало на ухвали суду першої та другої інстанції касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 221 ЦПК України 1963 р., яка діяла на час розгляду справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Зупиняючи провадження у справі за позовом Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балтському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення страхових виплат, отриманих на підставі документів, що містять неправдиві відомості, суд, застосувавши п.4 ст. 221 ЦПК України (1963 р.), послався на те, що в Європейському суді прийнято заяву ОСОБА_1 про оскарження рішення Балтського районного суду від 17 вересня 2001 р., ухвали Апеляційного суду Одеської області від 25 грудня 2001 р. та ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 8 серпня 2002 р., якими ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балтському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення страхових виплат.
Погодився з цим і Апеляційний суд Одеської області.
Проте такого висновку суди дійшли з порушенням норм процесуального права.
Так, п. 4 ст. 221 ЦПК України (1963 р.) зобов'язує зупинити провадження у справі у випадку неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в цивільному, кримінальному чи адміністративному порядку.
Відповідно до п. 1 статті 32 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав і основних людини 1950 р. (Протокол ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 ) юрисдикція Європейського Суду поширюється на всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї і які передаються йому на розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47.
Таким чином, із змісту п. 1 ст. 32 Протоколу № 11 Конвенції випливає, що Європейський суд з прав людини вирішує питання лише тлумачення Конвенції та протоколів до неї, а також дотримання державою-учасницею Конвенції основних прав та свобод людини, передбачених Конституцією держави, та не є судом, який розглядає справи в порядку цивільного, кримінального чи адміністративного судочинства. Цей суд не є апелятивним, касаційним судом та не може скасовувати, змінювати рішення судів загальної або спеціальної юрисдикції, тому результати розгляду в Європейському суді заяви ОСОБА_1 не є такими, що можуть істотно вплинути на результат розгляду конкретної цивільної справи в суді загальної юрисдикції.
З огляду на наведене, у судів першої та апеляційної інстанції не було підстав для застосування ст. 221 ЦПК України та зупинення провадження у справі.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балтському районі Одеської області задовольнити.
Ухвалу судді Балтського районного суду Одеської області від 20 серпня 2003 р. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2004 р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Судді Верховного Суду України
Ярема А.Г.
Левченко Є.Ф. Лихута Л.М. Романюк Я.М. Терлецький О.О.