Справа № 580/1951/25 Суддя першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
15 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Файдюка В.В.,
суддів: Епель О.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії, -
У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач, Відділ примусового виконання рішень) про:
- визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Вельган Оксани Василівни про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1;
- стягнення з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь позивача 3028 грн моральної шкоди від неправомірної дії та протиправного рішення;
- зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Вельган Оксану Василівну прийняти постанову про поновлення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (далі - третя особа, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що розгляд заяви про державну реєстрацію земельної ділянки здійснено державним кадастровим реєстратором у відповідності до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, за принципом випадковості, а тому, зважаючи, що постанова Верховного Суду у справі №580/1015/21 не містить приписів щодо прийняття рішення наперед встановленого змісту, то постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята правомірно.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій скасувати його та прийняти постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не враховано, що прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором Відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, а не державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, не свідчить про належне виконання рішення у справі №580/1015/21 уповноваженим на те суб'єктом. При цьому, за твердженням апелянта, той факт, що такий розгляд заяви здійснювався відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, не впливає на суб'єкта, уповноваженого здійснити розгляд відповідної заяви. Наголошує, що скасування постанови про закінчення виконавчого провадження є підставою для його відновлення. Крім того, підкреслює, що протиправними діями та рішеннями відповідача позивачу завдано моральної шкоди.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Свою позицію обґрунтовує тим, що третьою особою вжиті всі можливі заходи, спрямовані на виконання рішення суду у справі №580/1015/21.
Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №580/1015/21 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 скасовано.
Ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни щодо складання повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ - 7100004242020 від 28.09.2020.
Скасовано повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ - 7100004242020 від 28.09.2020.
Зобов'язано державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га відповідно до пункту 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Черкаським окружним адміністративним судом 06.02.2024 видано виконавчий лист №580/1015/21, який Даценком О.І. було пред'явлено до виконання до Відділу примусового виконання рішень.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. від 16.05.2024 відкрито виконавче провадження №75026828 з примусового виконання указаної постанови Верховного Суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. задоволено.
Замінено боржника у виконавчому провадженні №75026828, державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, на фактичного правонаступника державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890, що знаходиться за адресою: м. Черкаси вул. Смілянська 131).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. від 23.01.2025 замінено боржника у виконавчому провадженні №75026828 з державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
На виконання рішення суду у справі №580/1015/21 державним кадастровим реєстратором Відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за наслідками розгляду заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 05.02.2025 (реєстраційний номер ЗВ-7100088572025) разом з доданими до неї документами прийнято рішення №РВ-4600138112025 від 05.02.2025 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Листом від 05.02.2025 №11-23-0.6-767/2-25 ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повідомило Відділ примусового виконання рішення, що безпосередньо виконання державної реєстрації земельної ділянки площею 33,2707 третьою особою неможливе у зв'язку з тим, що розподіл повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів здійснює Держгеокадастр. Водночас, у листі зазначено, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області вчиняються всі необхідні дії, спрямовані на виконання рішень судів у справах №823/403/17 та №580/1051/21, для чого державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Черкаській області створено ЗВ-7100088572025 про реєстрацію земельної ділянки, 05.02.2025 було сформовано рішення РВ-4600138112025 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
За результатами розгляду указаних відомостей головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. прийнято постанову від 12.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №75026828 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Вважаючи указану постанову протиправною і такою, що прийнята без наявних на те правових підстав і без урахування всіх фактичних обставин, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів враховує так.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Колегія суддів зауважує, що з аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Відтак, основним призначенням стадії виконавчого провадження є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Приписи п. 1 ч. 1, ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону визначають, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
За правилами п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Колегія суддів зазначає, що саме з вказаних підстав, як правильно встановлено судом першої інстанції, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. прийнято спірну у цій справі постанову від 12.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №75026828.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Тобто, передумовою для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є перевірка державним виконавцем факту повноти виконання рішення суду в установлений у ньому спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, постановою Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №580/1015/21, зокрема, зобов'язано державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га відповідно до пункту 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 замінено боржника у виконавчому провадженні №75026828, державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, на фактичного правонаступника державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890, що знаходиться за адресою: м. Черкаси вул. Смілянська 131).
Відповідно до п. 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051), державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє:
1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;
2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;
3) наявність документа, що підтверджує згоду органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, фізичної чи юридичної особи про поділ, об'єднання земельних ділянок, з нотаріально засвідченою справжністю підпису на такому документі - у разі, коли відповідно до закону поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами.
За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:
здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
- за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
- відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
- засвідчує документацію із землеустрою, технічну документацію з оцінки земель в електронній формі відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку;
- надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;
приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі:
- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1-3 цього пункту;
- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.
У свою чергу колегією суддів враховується, що за змістом п. 6 Порядку №1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належать, зокрема, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) або надання відмови у їх внесенні про земельні ділянки (їх частини).
Розподіл повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів здійснює Держгеокадастр.
Визначення державного кадастрового реєстратора для здійснення повноважень, зазначених у підпунктах 1, 2-1, 3-6 цього пункту, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.
Матеріали справи свідчать, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з метою виконання рішення суду у справі №580/1015/21 складено заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (ЗВ-7100088572025), яка за правилами п. 6 Порядку №1051 була розподілена для розгляду державному кадастровому реєстратору Відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, який, у свою чергу, прийняв рішення від 05.02.2025 №РВ-4600138112025 про відмову у несенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав того, що електронний документ не відповідає установленим вимогам, розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Отже, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області були вчинені всі необхідні дії, спрямовані на повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га відповідно до п. 111 Порядку № 1051. При цьому, на переконання колегії суддів, фактичний розгляд такої заяви державним кадастровим реєстратором, визначений за правилами, передбаченими п. 6 Порядку №1051, а не саме державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, не свідчить про невиконання рішення суду у справі №580/1015/21, оскільки як свідчить мотивувальна частина постанови Верховного Суду у згаданій справі, рішення про державну реєстрацію земельної ділянки чи про відмову у її реєстрації відповідач не приймав, а відтак вимога позивача зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га відповідно до пункту 111 Порядку № 1051 від 17.10.2012 є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Отже, метою судового захисту у справі №580/1015/21 є прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки, яке, як було встановлено вище, було прийнято за наслідками розгляду відповідної заяви за ініціативою боржника, однак особою, визначеною за чинного правового регулювання згідно Порядку №1051, яким Верховний Суд зобов'язав керуватися суб'єкта владних повноважень. Окрім цього, як правильно зауважив Черкаський окружний адміністративний суд, рішенням суду у справі №580/1015/21 не покладалося на ГУ Держгеокадастру у Черкаській області прийняти рішення конкретно визначеного змісту.
Відтак висновки суду першої інстанції про правомірність спірної постанови від 12.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №75026828 та необґрунтованість позовних вимог в указаній частині є правильними.
Щодо іншої частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії, зумовлені скасуванням постанови про закінчення виконавчого провадження, колегія суддів зазначає, що останні також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, ухвалено законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.
Повне рішення виготовлено 15 липня 2025 року.
Суддя-доповідач: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Епель
Є.І. Мєзєнцев