Справа № 278/494/25
15 липня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики №1112528 від 05.05.2021 у сумі 16790,50 грн та понесені судові витрати судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою від 24.02.2025 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 55-56). Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення та задоволено клопотання сторони позивача щодо витребування інформації, яка становить банківську таємницю.
Відповідачу було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі (а.с. 61). Про судовий розгляд справи відповідач обізнаний, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 62).
Відповідно до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Від АТ КБ «ПриватБанк» 18.03.2025 року до суду надійшла витребувана інформація щодо рахунків на ім'я відповідача (а.с. 64-66).
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.05.2021 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №1112528 на суму 5000 грн на строк 29 днів з процентною базовою ставкою 1,99%, процентна ставка понадстрокове користування позикою становить 2,70%. Вказаний договір підписано електронними підписами сторін з відповідними одноразовими ідентифікаторами, що підтверджується копією даного договору та довідкою про ідентифікацію (а.с. 14, 16).
Згідно із п. 6 договору позики, договір укладений у результаті зваженого рішення сторін, на взаємовигідних умовах, на принципах ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог розумності та справедливості. Договір діє з моменту перерахування суми позики протягом строку позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за цим договором.
ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договору позики, шляхом перерахування суми позики на банківський картковий рахунок відповідача, що підтверджується електронною платіжною інструкцією від 05.05.2021 (а.с. 6), реквізити якого було вказано останнім у договорі позики від 05.05.2021 року.
Згідно наданої інформації АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 64-65) ОСОБА_1 було зараховано на його картковий рахунок 5000 грн 05.05.2021 року.
26.10.2021 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено договір факторингу № 2610, за яким фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток № 1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості (звор. стор. а.с. 19-23).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу від 26.10.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло право вимоги до відповідача, № 70 (звор. стор. а.с. 27-28).
З розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідач за договором позики від 05.05.2021 №1112528 за період з 05.05.2021 по 28.01.2025 має загальну суму заборгованості в розмірі 16790,5 грн, яка складається із: заборгованості за тілом позики - 5000 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами 11790,5 грн (а.с. 7-9).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10 квітня 2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2 статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини 2 статті 1057 цього Кодексу.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» відповідно, втратили такі права.
Виходячи із вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених фактичних обставин справи вбачається, що відповідачем було укладено в електронній формі договір позики №1112528 від 05.05.2021 року на суму кредиту 5000 грн та отримано кредитні кошти за договором у вказаному розмірі на зазначений відповідачем картковий рахунок.
Відповідно до п.1 договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом її перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
За умовами п. 2 договору сума позики - 5000 грн, строком на 29 днів, процентна ставка (базова) 1,99% (день), знижена процентна ставка - 1,89% день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70%. Орієнтовна загальна вартість позики - 7740,50 грн.
З огляду на наведене, визначаючись з розміром заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача та частково задовольняючи позов, суд виходить з наявності підстав для стягнення заборгованості про процентам лише в межах строку дії договору позики.
Так, згідно розрахунку суми заборгованості, вбачається, що відповідач заборгованість за кредитом не погашав, внаслідок чого за період з 05.05.2021 по 28.01.2025 у нього утворилась заборгованість у сумі 16790 грн, з яких: 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 11790,50 грн - сума заборгованості за процентами.
Згідно умов позики (а.с. 14), строк договору - 29 днів, дата надання позики - 05.05.2021 року по 03.06.2021 року - дата повернення позики (останній день).
Таким чином, строк кредитування сплив 03.06.2021 року.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору. Отож відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.
Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
Позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений договором, чи законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме 5000 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу та 2885,50 грн - сума заборгованості за процентами (5000 грн * 29 днів * 1,99%), що свідчить про навність підстав для нарахування процентів лише у межах строку дії договору - до 03.06.2021 р.
Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів, наданих позивачем.
Представник позивача при зверненні до суду із даним позовом також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України)
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
01.11.2024 між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір №01-11/24 про надання правової допомоги (а.с. 41-43).
Згідно витягу з акту №5-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 адвокатом Ткаченко Ю.О. надано ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у справі за його позовом до ОСОБА_1 правову допомогу на загальну суму 3500 грн. (а.с. 45).
Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною четвертою, п'ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не скористалася своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З урахуванням викладеного, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, принципи розумності і співмірності, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені і документально підтвердженні витрати на правничу допомогу в сумі 1450,00 грн.
Також, у відповідності до пропорційно задоволених судом позовних вимог та відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1138,52 грн.
Керуючись ст. ст. 204, 526, 610, 611, 629, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет", місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204; код ЄДРПОУ: 43311346, суму заборгованості за договором позики № 1112528 у сумі 7885,50 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2885,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет", місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204; код ЄДРПОУ: 43311346, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1450,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет", місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204; код ЄДРПОУ: 43311346, судовий збір у сумі 1138,52 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Дубовік