11 липня 2025 року м. Дніпросправа № 340/7286/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2025р. у справі № 340/7286/24
за позовом:Новомиргородської міської ради
до: про:Державної аудиторської служби України східний офіс Держаудитслужби в Кіровоградській області визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити певні дії
11.11.2024р. Новомиргородська міська рада за допомогою засобів системи «Електронний суд», звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України східний офіс Держаудитслужби в Кіровоградській області (далі Держаудитслужба) про протиправним висновку та зобов'язання вчинити певні дії /а.с.1-14/.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду 12.11.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №340/7286/24 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін /а.с. 61/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідачем проведено моніторинг закупівлі UА-2024-09-06-009158-а за результатами якої складено висновок від 29.10.2024р., у якому контролюючим органом зазначено про встановлення порушення законодавства в частині складання тендерної документації та встановлення порушення законодавства в частині розгляду та /або відхилення заявником тендерної пропозиції, але ці висновки є безпідставними, оскільки тендерна документація не містить конкретної вимоги щодо дати, станом на яку має бути складена договірна ціна або кошторисна документація, вимога замовника полягала в тому, що договірна ціна має бути розроблена згідно з Настановою, але не конкретизувала, що ціни повинні бути станом на дату подання пропозиції. Наявність інформації про сьомий місяць 2024 року не може бути законною підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника, оскільки відображена в кошторисі вартість робіт залишалася в межах ринкових показників і не виходила за рамки бюджету замовника. Таким чином, така неточність є формальною помилкою та не є порушенням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022р. (далі - Особливості №1178), тому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-09-06-009158-a.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2025р. у справі №340/7286/25 позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області про результати моніторингу закупівлі №UA-2024-09-06-009158-a, яка проведена Новомиргородською міською радою /а.с. 106-109/.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 24.04.2025р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 25.04.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2025р. у справі №340/7286/24 та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №340/7286/24.
05.05.2025р. до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, зареєстрований судом 05.05.2025р.
Матеріали адміністративної справи №340/7286/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 02.06.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025р справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 24.06.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - Держаудитслужба, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 02.04.2025р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Новомиргородської міської ради в повному обсязі.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції у цій справі ухвалено правильне рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 02.04.2025р. у цій справі залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що Новомиргородською міською радою оголошено проведення відкритих торгів на закупівлю: «Поточний середній ремонт частини вулиці В.Чорновола (від будинку №29 до перехрестя з вулицею Матросова) у м. Новомиргороді Кіровоградської області (ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів») (ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, очікувана вартість 2 160 496, 58 грн.
Оголошення про проведення процедури закупівлі опубліковане в електронній системі закупівель 06.09.2024р. за номером ID: UА-2024-09-06-009158-а.
За наслідками електронного аукціону переможцем процедури закупівлі (торгів) визнано ФОП ОСОБА_1 .
На підставі: інформації, отриманї від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно до наказу начальника Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області №67-з від 09.10.2024 «Про початок моніторингу процедур закупівель» розпочато моніторинг процедури закупівлі UА-2024-09-06-009158-а.
За результатами моніторингу процедури закупівлі встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 29.10.2024р. №214.
Відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 29.10.2024 №214, за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення пп. 2 п. 44 Особливостей, п. 5.1, 5.10 розділу V Настанов та з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ'єктивне та упереджене визначення переможця відкритих торгів з особливостями, керуючись ст. ст. 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», та ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач зобов'язав здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов'язань за договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
В обґрунтування вказаних порушень та зобов'язання у висновку від 29.10.2024 №214 зазначено, що у складі тендерної пропозиції учасником ФОП ОСОБА_1 надана договірна ціна на поточний середній ремонт частини вулиці, яка складена не в поточних цінах, які склалися на дату оформлення цінової пропозиції, тобто станом на 15.09.2024, а в цінах станом на 01.07.2024, що передує оголошенню вказаної закупівлі більш як на два місяці. Таким чином, договірна ціна, надана у складі тендерної пропозиції учасником ФОП ОСОБА_1 , розроблена не у відповідності до вимог ОСОБА_2 .
І саме вищезазначений висновок відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій справі.
За приписами статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 за № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 922-VIII).
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 6 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником
Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Згідно з абзацом 2 частини 8 статті 8 Закону № 922-VIII протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Частиною 9 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
Згідно з частиною 10 статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.16 Закону № 922-VIII, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Частиною 1 ст.31 Закону № 922-VIII визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:
1) учасник процедури закупівлі:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;
визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;
2) тендерна пропозиція учасника:
не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;
викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;
є такою, строк дії якої закінчився;
3) переможець процедури закупівлі:
відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;
не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;
не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Оцінюючи правомірність та обґрунтованість оскаржуваного позивачем висновку за результатами моніторингу закупівлі UА-2024-09-06-009158-а колегія суддів зазначає наступне.
Пунктами 5.1 та п.5.10 Розділу V «Визначення вартості об'єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни). Загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)» Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі - Настанови), передбачено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією. У разі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівель з використанням укрупнених показників вартості робіт пункти 5.3 - 5.30 та 5.33 цієї Настанови не застосовуються. Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником. Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) окремих видів капітальних ремонтів (див. пункт 3.10 цієї Настанови) замовник надає дефектний акт, форму якого наведено у додатку 29 цієї Настанови. Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об'єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів. У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов'язаних з придбанням та доставкою на об'єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).
Поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного учасником процедури закупівлі (підрядником) аналізу цін (при рівних якісних характеристиках), за обґрунтованою ціною матеріальних ресурсів, що склалася на дату оформлення ціни пропозиції та яка не повинна перевищувати середню ціну в регіоні.
Судом першої інстанції встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасником ФОП ОСОБА_1 надана договірна ціна на поточний середній ремонт частини вулиці В. Чорновола (від будинку № 29 до перехрестя з вулицею Матросова у м. Новомиргороді Кіровоградської області), яка складена не в поточних цінах, які склалися на дату оформлення цінової пропозиції, тобто станом на 15.09.2024р., а в цінах станом на 01.07.2024р..
При цьому на запит Держаудитслужби стосовно надання учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції договірної ціни розробленої не у відповідності до Настанов, замовником 15.10.2024р. надана через електронну систему закупівель відповідь, де зазначено, що учасник при складанні договірної ціни допустив формальну (несуттєву) помилку.
Пунктом 19 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що у тендерній документації зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 710 затверджено Перелік формальних помилок, відповідно до п.2 якого помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп'ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, прийнятими до уваги судом першої інстанції, що відмінність у даті формування кошторису не впливає на фактичну вартість робіт та їх якісні характеристики. Зазначена «дата» наданого кошторису, що більш рання за дату оголошення процедури закупівлі, при цьому із інформацією кошторису - переліком і точним обсягом робіт та матеріалів до умов технічного завдання - є «формальною» помилкою, оскільки учасник не міг сформувати кошторис до оголошення процедури закупівлі. Крім того, ціни кошторису відповідають ринковим (що не заперечує висновок моніторингу), і дана цінова пропозиція є найнижчою.
Крім того суд першої інстанції доцільно звернув увагу на те, що у спірному висновку не вказано про те, що зазначенням дати складання договірної ціни в цінах станом на 01.07.2024р. ФОП ОСОБА_1 завдано шкоди державним чи економічним інтересам або про те, що вказана обставина призвела до негативних наслідків для процедури закупівлі.
Таким чином колегія суддів вважає, що така технічна неточність не вплинула на зміст тендерної пропозиції, якість виконання робіт чи ефективність використання бюджетних коштів, у зв'язку з чим позивачем не було вчинено порушення пп. 2 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» та п. 5.1, 5.10 розділу V Настанов.
Щодо обраного відповідачем способу усунення виявлених порушень, колегія суддів зазначає наступне.
Форма висновку про результати моніторингу закупівель та порядок його заповнення затверджено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 №86, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 №654/32106 (далі - Порядок №86).
Відповідно до розділу ІІ Порядку №86, у пункті 1 констатуючої частини висновку зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Висновок про результати моніторингу закупівлі є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, породжує права і обов'язки для позивача.
В оскаржуваному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Досліджуючи правомірність такої вимоги, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обраний відповідачем захід усунення виявлених порушень є виключним заходом, який в даному випадку не відповідає критеріям пропорційності, а також обґрунтованості та вмотивованості.
Крім того, оскільки висновки відповідача про порушення позивачем вимог пп. 2 п. 44 Особливостей №1178 та п. 5.1, 5.10 розділу V Настанов не знайшли свого підтвердження, відповідно, підстави для зобов'язання позивача вчинити певні дії, відсутні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що висновок відповідача від 29.10.2024р. про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2024-09-06-009158-а, є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 02.04.2025р. залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2025р. у справі №340/7286/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 11.07.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова