11 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4179/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025р. в адміністративній справі №160/4179/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Військової частини НОМЕР_1 визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
07.02.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 1-4/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2025р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/4179/25 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін /а.с. 38-39/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що він що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав участь в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022р. встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00грн. щомісячно, а тим які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебувають безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу часті у таких заходах, з період 06.06.2023 - 14.06.2023 року виконував завдання в зоні ведення бойових дій, проте на виконання вимог Постанови №168 від 28.02.2022р. отримав додаткову винагороду не в повному обсязі, вважає бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті грошового забезпечення в повному обсязі протиправною, у зв'язку із чим просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати премії та додаткової винагороди на період воєнного стану, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за червень 2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити премію та додаткову винагороду на період воєнного стану, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за червень 2023, зокрема за період 06.06.2023 - 14.06.2023 - додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. (пропорційно дням);
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати компенсації втрати частини доходів за час затримки у виплаті премії та додаткової винагороди на період воєнного стану за червень 2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів за час затримки у виплаті премії та додаткової винагороди на період воєнного стану за червень 2023.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025р. у справі №160/4179/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 премії та додаткової винагороди на період воєнного стану, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. за червень 2023р.; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію та додаткову винагороду на період воєнного стану, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. за червень 2023р., зокрема за період 06.06.2023 - 14.06.2023 - додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. (пропорційно дням); у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (Суддя - Рябччук О.С.) /а.с. 58-62/.
Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою засобів системи «Електронний суд» 30.04.2025р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.
Позивач посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального права, просив суд рішення суду першої інстанції від 11.04.2025р. скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, постановити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимог в повному обсязі .
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025р. у справі №160/4179/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025р. у справі №160/4179/25 та з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/4179/25.
Матеріали адміністративної справи №160/4179/25 надійшли до суд апеляційної інстанції 16.05.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025р. у справі №160/4179/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 24.06.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Також 30.05.2025р. апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі за допомогою засобів системи «Електронний суд» було подано Військовою частиною НОМЕР_1 , судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу зареєстровано 03.06.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025р. у справі №160/4179/25 апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025р. у справі №160/4179/25 була залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги.
У встановлений ухвалою суду від 09.06.2025р. строк відповідачем недоліки апеляційної скарги усунуто.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025р. у справі №160/4179/25 поновлено Військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025р. у справі №160/4179/25 і призначено до розгляду в порядку письмового провадження, про що судом повідомлено учасників справи.
Відповідно до ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 позивач у справі, у період з 06.03.2018р. по 25.11.2024р. проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді офіцера юридичної служби, також є учасником бойових дії, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 20.07.2016р.
Відповідно до довідки №10499 від 02.12.2024р., яка видана Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 « ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.2022 по 25.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій, Луганській та Харківській областях.
Підстава: підсумкові бойові донесення командира військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2022 № 896, від 25.11.2024 № 6206, наказів командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 03.08.2021 № 153, від 02.12.2024 № 245» /а.с. 22/.
Відповідно до витягу із бойового розпорядження 1 пдб ......... №691/9/96 КСП-Яцьківка на виконання вимог Бойового розпорядження № 527/319/дск від 06.06.2023 командиром 1 пдб прийнято в підпорядкування офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_4 - майора юстиції ОСОБА_1 з 18:00 06.06.2023 для залучення до виконання бойових ( спеціальних) завдань в районі оборони РОП 2512.
06.06.2023р. старшим офіцером відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , складено протокол ДНК -2/3852 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КупАП відносно майора ОСОБА_1 /а.с. 6-7/, який було передано до суду.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2023р. у справі №202/113/23 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000грн. /а.с. 12/
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.08.2023р. у справі №202/11342/23 постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2023р. скасовано та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-20 КУпАП стосовно ОСОБА_1 /а.с. 13-17/.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 25.11.2024 №240 майор юстиції ОСОБА_1 , офіцер юридичної служби, призначений наказом Головнокомандувача Збройних Сил України ( по особовому складу) від 14 листопада 2024 року №1489 на посаду офіцера відділу представництва та юридичного супроводження правоохоронної діяльності юридичного управління військової частини НОМЕР_5 , вважається таким, що справи та посаду здав 25 листопада 2024 року /а.с. 20/.
03.01.2025р. позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування премії та додаткової винагороди за червень 2023р.
Військовою частиною НОМЕР_1 листом №691/вих.3ВГ/28 від 12.01.2025р., надано запитувану інформацію та довідки про грошове забезпечення /а.с. 29-33/.
Відповідно до довідки №691/ВикЗВГ/28/2 від 12.01.2025р. про нараховані та перераховані суми основних та додаткових видів грошового забезпечення з січня по грудень 2023р. у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 у червні 2023 року нараховано премію у розмірі 0,00грн. /а.с. 30/.
Позивач вважаючи бездіяльність відповідача із не нарахування йому премії у червні місяці протиправною звернувся до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.
Правові підстави нарахування та виплати додаткової винагороди регулюються Законом України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), Законом України від 20.12.1991р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Порядок №260),
Відповідно до положень ч.1 ст.2 Закону №2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до положень ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 постанови №704 грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 8 постанови № 704 встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з п. 2 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 8 розділу I Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Згідно з положеннями пункту 14 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, та у подальшому дія воєнного стану в Україні продовжувалася відповідними Указами Президента України та воєнний стан триває на момент розгляду цієї справи судом.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022р. прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до п. 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Наказом Міністерства оборони України № 44 від 25.01.2023р., який набув чинності з 01.02.2023р., внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018р., і доповнено цей Порядок новим розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Відповідно до п. 2 цього розділу, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Положеннями п. 3,4 цього розділу Порядку №260 передбачено, що райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Аналіз наведених норм чинного законодавства, з урахуванням вимог щодо їх дії в часі, дає можливість зробити висновок про те, що на період дії воєнного стану особи, визначені у пункті 1 Постанови №168, у тому числі військовослужбовці Збройних Сил України, мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. за умови безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач у періоди з 24.02.2022р. по 25.11.2024р. брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення та виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), що підтверджується витягом із бойового розпорядження 1 пдб ......... №691/9/96 КСП-Яцьківка на виконання вимог Бойового розпорядження № 527/319/дск від 06.06.2023 командиром 1 пдб прийнято в підпорядкування офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_4 - майора юстиції ОСОБА_1 з 18:00 06.06.2023 для залучення до виконання бойових ( спеціальних) завдань в районі оборони РОП 2512.
Залучення до виконання бойових ( спеціальних) завдань ОСОБА_1 у період з 06.06.2023р. по 14.06.2023р. відповідачем не заперечується.
Отже з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи позивачу з урахуванням Постанови №168 у період з 06.06.2023р. по 14.06.2023р. повинна була нараховуватись та виплачуватись додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
У зв'язку з чим суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що з урахуванням обсягу та змісту порушеного права позивача належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача виплатити позивачу додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 гривень на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 06.06.2023р. по 14.06.2023р.
Щодо вимог позивача про нарахування і виплату компенсації за час затримки у виплаті премії та додаткової винагороди, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено відсутність на момент звернення до суду позивача із цим позовом спору про право на отримання компенсації при здійсненні виплат перерахунку грошового забезпечення, що свідчіть про передчасність позовних вимог позивача у цій частині, тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні цих позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 11.04.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційні скарги позивача та відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційних скаргах, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025р. у справі № 160/4179/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 11.07.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов