14 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/6459/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/6459/25.
14.07.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.07.2025 ухвалою суду позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 повернуто позивачу.
Частиною тринадцятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Предметом спору у даній справі з - поміж іншого є:
- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби за період військової служби за призовом під час мобілізації, без врахування періоду попередньої військової служби;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, з урахування періоду попередньої військової служби, а саме, з розрахунку за 03 років 08 місяців 06 днів календарної вислуги, з урахуванням вже призначених до виплати та виплачених сум.
- визнання незаконним не нарахування та невиплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_2 з 21.03.2023 по 11.06.2023, з 21.02.2024 по 31.05.2024, з 05.10.2024 по 14.12.2024;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в повному обсязі відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 21.03.2023 по 11.06.2023, з 21.02.2024 по 31.05.2024, з 05.10.2024 по 14.12.2024;
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 16.11.2024 по 14.12.2024 з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 30 відсотків;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 перераховану надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 16.11.2024 по 14.12.2024, з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 30 відсотків із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних, осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати «надбавки за особливості проходження служби» передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 16.11.2024 по 14.12.2024 з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру «набавки за вислугу років»;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату «надбавки за особливості проходження служби» передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 16.11.2024 по 14.12.2024 з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру «набавки за вислугу років» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки (основної та додаткової), а також одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру «набавки за вислугу років» та «надбавки за особливості проходження служби»;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки (основної та додаткової), а також одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру «набавки за вислугу років» та «надбавки за особливості проходження служби» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.
11.06.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.
13.06.2025 представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду до 19.05.2023.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам частини шостої статті 161 КАС України.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), частиною другої якої передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Водночас положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували особливості звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі відносини врегульовано Кодексом законів про працю України, відповідно до частин першої та другої статті 233 якого у редакції, яка діяла до 18.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, у редакції КЗпП України, що була чинною до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Пунктом 18 частини першої розділу І Закону України ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин'' від 01.07.2022 за №2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ № 651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Строк карантину, що був підставою для продовження строку звернення до суду закінчився 01.07.2023, до суду позивач звернувся 04.06.2025, отже, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду встановлений статтею 233 КЗпП України за період з 20.05.2023.
При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду за вказаний період та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску суду не додає.
Крім того, частиною другою статті 74 КАС України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з положеннями статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Так, позивач просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не зарахування до пільгової вислуги років ОСОБА_1 періодів, зазначених у довідці № 4507/94 від 12.05.2025 із розрахунку один місяць служби за три місяці та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати пільгову вислугу років ОСОБА_1 , врахувавши періоди безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зазначені в довідці військової частини НОМЕР_1 № 4507/94 від 12.05.2025, із розрахунку один місяць служби за три місяці, перерахувати загальну вислугу років та внести відповідні зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12.12.2024 № 350, проте докази про звернення позивача з даним питанням до відповідача та відмови у проведенні відповідного перерахунку, суду не надає.
Згідно частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином, докази звернення позивача до відповідача про зарахування до пільгової вислуги років ОСОБА_1 періодів, зазначених у довідці № 4507/94 від 12.05.2025 із розрахунку один місяць служби за три місяці та відмову у проведенні зазначеного перерахуку.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що відповідно до частини 15 статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Соломко