Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 липня 2025 року Справа № 520/16651/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Харківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період проходження служби цивільного захисту з 20.05.2023 по 05.05.2025 із застосуванням фіксованого показника в розмірі 1762,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов'язати Головне управління ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період проходження служби цивільного захисту з 20.05.2023 по 05.05.2025 із застосуванням з 20.05.2023 по 31.12.2023 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024, з 01.01.2025 по 05.05.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 30.06.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Від відповідача 11.07.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якого зазначив про пропуск позивачем строку звернення до суду. Відповідач зазначив, що позивач під час проходження служби та на момент звільнення мав можливість дізнатися про структуру грошового забезпечення та з яких видів виплат воно складається, знав розмір кожного виду виплат і загальний розмір свого грошового забезпечення. Вказані відомості викладені в грошовому атестаті, який позивач отримав при звільненні. Також, відповідач посилається на постанову Верховного Суду у справі № 460/21394/23 та просить врахувати відповідні висновки при розгляді даної справи.
Вирішуючи клопотання відповідача, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) (далі-КЗпПУ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У той же час, відповідно до ч.ч.1-2 ст.233 КЗпПУ у редакції після 19.07.2022 працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті.
Так, період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, на яку також посилається відповідач, обґрунтовуючи пропуск позивачем строку звернення до суду.
Також, у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 Верховний Суд роз'яснив, що відповідне ознайомлення (з порядком нарахування грошового забезпечення) відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звільнена зі служби та виключена з кадрів ДСНС України з 05.05.2025, що вбачається з витягу з наказу від 05.05.2025 № 257.
Позов поданий позивачем до суду 24.06.2025, тобто з дотриманням тримісячного строку звернення до суду.
Окрім того, суд зазначає, що доводи відповідача щодо вручення позивачу грошового атестата одночасно з її звільненням судом не приймаються до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини відповідачем до суду не подано.
Разом з тим, у будь-якому випадку позивач звернулася до суду з позовом протягом трьохмісячного строку після звільнення зі служби, тому доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є необґрунтованими.
Інших доводів щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду відповідачем не наведено. Судом таких обставин не встановлено.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість клопотання відповідача та про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 122, 242, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН