Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 липня 2025 р. № 520/1299/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач), у якій позивач просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024;
2. зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Військовою частиною НОМЕР_2 безпідставно не виплачено йому додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в збільшеному розмірі до 100 000,00 грн на місяць за період лікування (з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024), у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаним із захистом Батьківщини. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Позивач перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 23.11.2022 по 26.06.2024, що підтверджується копією військового квитка, наявною в матеріалах справи.
Під час проходження військової служби, ОСОБА_1 , 13 травня 2023 року отримав мінно-вибухову травму, акубаротравму, відповідно до довідки про обставини травми № 8820 від 26.08.2023.
За обставин: «безпосередньої участі віськовослужбовця у бойових діяї, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_2 , внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу в районі АДРЕСА_3 . В стані алкогольного, наркотичного сп'яніння не перебував. Перебував у засобах захисту (бронежилет та шолом)».
У зв'язку з отриманням бойового поранення (13 травня 2023 року) ОСОБА_1 проходив лікування та перебував на стаціонарному лікуванні.
Відповідно до Виписки № 531 перебував на стаціонарному лікуванні з 06.08.2023 по 16.08.2023 рік, відповідно до Виписки № 4056 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.10.2023 по 23.10.2023 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача, відповідно до Виписки № 4270 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.10.2023 року по 07.11.2023 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача, відповідно до Виписки №4499 перебував на стаціонарному лікуванні з 08.11.2023 року по 22.11.2023 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача, відповідно до Виписки №6738 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.11.2023 року по 23.01.2024 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача.
У позовній заяві позивач зазначив, що у період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 року по 07.11.2023, з 08.11.2023 року по 22.11.2023, 24.11.2023 року по 23.01.2024 за стаціонарне лікування йому не здійснювали виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2,3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз.2 пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Згідно пункту 8 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, а саме щомісячні основні та додаткові види, виплачуються в поточному місяці за минулий.
Згідно пункту 9 розділу XXXIV Порядку виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
За пунктом 10 розділу XXXIV накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до пункту 17 Розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану № 168" (далі - Постанова № 168).
Абзацом 5 пункту 1 Постанови № 168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Абзацом 4 пункту 1 Постанови № 168 передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Так, як вже було зазначено судом, у даній справі спірним є питання щодо наявності чи відсутності протиправної бездіяльності з боку Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному до 100 000,00 грн на місяць розмірі за період лікування (з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024) у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та щодо наявності права в позивача на отримання додаткової винагороди за вказаний період.
Щодо виплати позивачу додаткової винагороди, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом з матеріалів справи, в спірний період позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним з захистом Батьківщини.
Відповідач згідно наданого до суду відзиву на позовну заяву підтвердив наявність зазначених обставин.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному розмірі до 100 000,00 грн за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024.
Ухвалою суду від 12.12.2024 було витребувано у ОСОБА_1 наявні у позивача довідки щодо проходження ним військово-лікарських комісій, у разі відсутності доказів.
Позивачем надано довідку військово-лікарської комісії, відповідно до якої визначено, що Наслідки перенесеної акубаротравми (13.05.2023) у вигляді двобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям ШМ до 0,5 см на праве вухо та 0,6 см на ліве вухо. Довідка про обставини травми від 26.08.2023 №8820. Тяжкість отриманої травми-тяжка. Травма, ТАК, пов?язана із захистом Батьківщини. Органічний астенічний розлад, з помірно вираженими хворобливими проявами. нестійка компенсація. Дисциркуляторна енцефалопатія І ст з цефалгічним синдромом. Гіпертонічна хвороба другої стадії, першого ступеня, ризик високий. Гіпертензивне серце ХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН 1 із збереженою функцією лівого шлуночка (ФВ 65%). Ангіопатія судин сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов?язані з проходженням військової служби. Пресбіолія ступеня 2,0 Д на кожне око.
Судом встановлено, що відповідно до Виписки № 531 перебував на стаціонарному лікуванні з 06.08.2023 по 16.08.2023 рік, відповідно до Виписки № 4056 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.10.2023 по 23.10.2023 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача, відповідно до Виписки № 4270 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.10.2023 року по 07.11.2023 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача, відповідно до Виписки №4499 перебував на стаціонарному лікуванні з 08.11.2023 року по 22.11.2023 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача, відповідно до Виписки №6738 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.11.2023 року по 23.01.2024 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами відносно позивача.
У наявній у матеріалах справи картці особового рахунку позивача за 2023-2024 рік відсутні відомості щодо виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024. Також, відповідачем не спростовано факту нездійснення позивачу виплати спірної додаткової винагороди за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024.
Так, з аналізу наявних у матеріалах справи документів судом встановлено, що відповідачем не виплачено позивачу додаткову винагороду в збільшеному розмірі до 100000,00 грн у зв'язку з перебуванням позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини, за серпень 2023 року, жовтень 2023 року - січень 2024 року.
Нездійснення позивачу виплати додаткової винагороди за серпень 2023 року, жовтень 2023 року - січень 2024 року свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідача.
Отже, позовні вимоги в частині виплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному до 100 000,00 грн розмірі за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 15.07.2025 року.
Суддя Пасечнік О.В.