15 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8496/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8496/25 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
18.06.2025 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - Відділ), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу Ніколенка С.В. від 13.05.2025 про закінчення виконавчого провадження №77238653.
Мотивуючи заявлені вимоги, заявник вказує на обставини порушення прав позивача у виконавчому провадженні №77238653 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом у справі №440/12122/24, з огляду на обставини закінчення виконавчого провадження без його фактичного виконання.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Незважаючи на те, що матеріали справи містять інформацію про повідомлення усіх учасників щодо відкриття провадження у справі, відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, хоча й надіслав до суду копію матеріалів виконавчого провадження.
Розгляд справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України, без виклику учасників.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №440/12122/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.08.2024 №ФП77964/11921. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.08.2024 №ФП77964/11921 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
На підставі заяви стягувача старшим державним виконавцем Відділу Ніколенком С.В. (надалі - державний виконавець) в рамках виконавчого провадження №77238653 19.02.2025 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №440/12122/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 03.01.2025. Зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів (а.с. 21).
06.03.2025 до Відділу надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.02.2025 №1600-0309-5/16561 (а.с. 23-24), в якому заступник начальника ОСОБА_2 повідомила, що згідно з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/12122/22 гр. ОСОБА_1 18.12.2024 здійснено перерахунок пенсії у добровільному порядку. Нарахована заборгованість за період з 01.02.2023 по 31.12.2024 у розмірі 247335,46 грн облікована в Пенсійному фонді України та підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування видатків, пов'язаних погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсії, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" (далі - програма 2506080). Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області є бюджетною установою і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України". З посиланням на пункти 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України зазначила, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних призначень та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства... Враховуючи викладене, виконання рішення суду здійснено Головним управлінням відповідно до норм чинного Бюджетного законодавства України у сфері пенсійного забезпечення.
У зв'язку з тим, що рішення боржником не було виконано у повному обсязі державний виконавець, керуючись статтями 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження", своєю постановою від 11.03.2025 наклав на боржника штраф у сумі 5100,00 грн та повторно зобов'язав виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередив про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду (а.с. 27).
У подальшому, у відповідності до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", постановою від 31.03.2025 державний виконавець наклав на боржника штраф у сумі 10200,00 грн (а.с. 28).
У зв'язку з невиконанням рішення суду боржником та несплатою штрафів, накладених державним виконавцем, 08.05.2025 за вих. №14101 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області направлено повідомлення державного виконавця про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 24-25).
13.05.2025 державним виконавцем відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (зворот а.с. 26).
Про існування цієї постанови позивач дізнався після отримання відповіді на заяву, яка надійшла на адресу позивача 14.06.2025, і не погодившись із правомірністю підстав закінчення виконавчого провадження, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 1291 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Аналогічно, частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).
Частиною 3 ст. 63 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У свою чергу частиною 3 статті 39 Закону №1404-VIII встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14 - 18, 191 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Предметом даного публічно-правового спору є питання правомірності постанови про закінчення виконавчого провадження, яка прийнята державним виконавцем на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII після направлення державним виконавцем до поліції повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
У зв'язку з цим суд звертає увагу позицію Верховного Суду з цього ж приводу у справі №826/14580/16, викладену у постанові від 18.06.2019, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.
За цією ж позицією, накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.
Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду.
Установлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення божника або будь-яких інших осіб на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту і забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Положення ч. ч. 1 - 3 ст. 63 Закону №1404-VIII вимагають від виконавця вчинення декількох дій, серед яких перевірка виконання рішення та надання вимоги боржнику про виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 3 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону №1404-VIII, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Долучені судом до матеріалів справи матеріали виконавчого провадження №77238653 не містять доказів на підтвердження обставин перевірки виконання рішення боржником безпосередньо перед тим, як прийняти оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.
Матеріали справи не відображають обставин того чи взагалі мала місце така перевірка, чи направлялись вимоги про надання інформації про хід виконання виконавчого провадження, чи вчинялись державним виконавцем інші дії, спрямовані на виконання рішення суду, окрім накладення штрафу та направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
За встановлених обставин справи, судової практики та правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку щодо протиправності постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.05.2025 №77238653, оскільки така винесена передчасно, за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
Відтак, позов слід задовольнити у спосіб, встановлений судом.
Позивач звільнений від сплати судового збору в силу закону як особа з інвалідністю 2 групи, інших судових витрат не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/8496/25 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.05.2025 про закінчення виконавчого провадження №77238653.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (код ЄДРПОУ 43316700; вул. Героїв-пожежників, 13, м. Полтава, 36014).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун