про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
15 липня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/9477/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни, третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни, третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 78438637 від 24.06.2025 про арешт коштів.
Відповідно до положень частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у даній справі, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із статтею 4 цього Кодексу адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; а публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що рішення, дії, бездіяльність державного або приватного виконавця чи посадової особи органу державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до адміністративного суду лише в разі відсутності іншого встановленого порядку судового оскарження. Встановлення законом іншого порядку судового оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця виключає поширення юрисдикції адміністративних судів на таку категорію справ.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою цієї статті встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, за правилами статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" усі рішення, дії чи бездіяльність виконавця (державного, приватного) та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
У цій справі позивач просить визнати протиправними та скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни про арешт коштів боржника від 25.06.2025 (виконавче провадження № 78438637).
Суд зауважує, що вказана постанова винесена виконавцем у виконавчому провадженні ВП №78438637 з примусового виконання виконавчого листа №543/161/25, виданого Оржицьким районним судом Полтавської області 13.06.2025.
Слід вказати, що відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За приписами частини першої статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частиною першою статті 448 вказаного Кодексу скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Таким чином, постанова приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни про арешт коштів боржника від 25.06.2025 (виконавче провадження № 78438637) підлягає оскарженню до суду, який видав виконавчий документ у виконавчому провадженні № 78438637, тобто до Оржицького районного суду Полтавської області.
З урахуванням наведеного, змісту і суті вимог позивача, суд доходить висновку, що цей позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а юрисдикція адміністративного суду на вказаний спір не поширюється.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Беручи до уваги те, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
За правилами частини п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Таким чином, повторне звернення позивачем з вказаними позовними вимогами до того самого відповідача та з тих самих предмета і підстав, щодо яких постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 7, 152, 154, 166, 167, 170, 171, 248, 256, 287, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни, третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання протиправною та скасування постанови.
Суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва