14 липня 2025 рокусправа № 380/20622/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 за період з 01.03.2018 по 30.09.2024;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 1 532,91 грн щомісячно, починаючи з 01.03.2018 до 30.09.2024, у загальному розмірі 121 099,89 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 .
Стверджує, що під час проходження військової служби, нарахування військовою частиною НОМЕР_1 грошового забезпечення з 01.03.2018 до 30.09.2024 здійснювалося не в повному обсязі, а саме: не була нарахована та не виплачена різниця між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
01.10.2024 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою в якій, серед іншого, просив нарахувати та виплатити йому різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за період з 01.03.2018 до 30.09.2024.
Проте, за наслідками розгляду вказаної заяви відповідач листом від 01.10.2024 №99/1090 відмовив позивачу у виплаті різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року за період з 01.03.2018 до 30.09.2024.
Також позивач зауважує, що відповідач надав довідку від 01.10.2024 № 439 про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 до 30.09.2024, з якої вбачається, що в порушення вимог абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", у період з 01.03.2018 до 30.09.2024 ОСОБА_1 не виплачена різниця між сумою індексації належної до виплати в березні 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року.
Наслідком такої поведінки, на думку позивача, стало не нарахування та не виплата позивачу індексація-різниці, на яку позивач має право.
Відтак, позивач вважає, що існують усі підстави для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 30.09.2024 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Із наведених підстав, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 10.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
24.10.2024 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зважаючи на те, що грошове забезпечення позивачу виплачувалося відповідно до приписів Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №?1078. Базовим місяцем для нарахування індексації було березень 2018 року у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, встановленого постановою КМУ від 30.08.2017 №?704. Як наслідок, підстави для виплати "індексації-різниці" у подальшому періоді відсутні.
Відповідач зазначає, що розрахунки позивача не враховують чинний механізм індексації, затверджений Порядком №?1078, та суперечать сталій судовій практиці Верховного Суду. Крім того, у подібних спорах суди апеляційної інстанції послідовно відмовляли у задоволенні вимог щодо виплати фіксованої суми індексації, підкреслюючи відсутність у законодавстві такої правової конструкції.
Також зауважує, що питання розрахунку розміру грошового забезпечення, базового місяця для нарахування індексації, розміру підвищення доходу й можливої індексації належать до дискреційних повноважень роботодавця як розпорядника бюджетних коштів. Суд при цьому не вправі підміняти собою суб'єкта владних повноважень та визначати ці показники на власний розсуд.
З огляду на наведене відповідач вважає, що діяв у межах закону, належним чином виконав свій обов'язок із виплати грошового забезпечення та індексації й не допустив протиправної бездіяльності, яка могла б порушити права позивача.
Із наведених підстав, просить відмовити в задоволенні позову.
27.10.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 зазначає, що доводи, викладені у відзиві військової частини НОМЕР_1 , необґрунтованими та такими, що суперечать приписам чинного законодавства й усталеній судовій практиці.
Так, позивач відмічає, що його позовні вимоги ґрунтуються на чіткому приписі абзацу 4 пункту 5 Порядку №?1078, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №?1078, відповідно до якого, якщо розмір підвищення грошового доходу в місяці підвищення не перевищує розмір можливої індексації, нараховується індексація-різниця. Отже, аргументи відповідача про відсутність права на таку виплату не враховують механізм проведення індексації, визначений чинним Порядком.
Також, на думку позивача, відповідач помилково ототожнює індексацію-різницю з поточною індексацією. Проте ці види індексації мають різну правову природу. Поточна індексація розраховується у випадку перевищення порогу інфляції. Натомість індексація-різниця виникає у місяці підвищення окладів, якщо розмір підвищення менший за розмір можливої індексації (абз. 3- 4 п. 5 Порядку №?1078). У цьому випадку для позивача розмір підвищення доходу в березні 2018 року (2?930,24 грн) є меншим за розраховану можливу суму індексації (4?463,15 грн), тому право на щомісячну виплату різниці є безумовним.
Окрім цього, позивач вважає, що доводи відповідача про дискреційний характер розрахунку індексації суперечать усталеній судовій практиці Верховного Суду, у якій Верховний Суд роз'яснив, що визначення базового місяця та розрахунок суми індексації-різниці є юридичним обов'язком роботодавця й має здійснюватися відповідно до приписів Порядку №?1078. Будь-яке обґрунтування невиплати цих сум відсутністю бюджетних асигнувань або відсутністю окремих розпоряджень керівництва є безпідставним, адже право позивача на індексацію гарантується законом.
З огляду на викладене, розрахунок суми індексації-різниці у позовній заяві здійснений відповідно до Порядку №?1078 та підтверджений численною судовою практикою Верховного Суду. Доводи відповідача ці розрахунки не спростовують і не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 7 ст. 262 КАС України).
За таких обставин, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачем.
01.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою в якій, зокрема, просив нарахувати та виплатити йому різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 за період з 01.03.2018 до 30.09.2024.
Військова частина НОМЕР_1 листом від 01.10.2024 № 99/1090 відмовила позивачу у виплаті різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року за період з 01.03.2018 до 30.09.2024.
Зі змісту довідки від 01.10.2024 № 439 щодо нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 до 30.09.2024 вбачається, що у період з 01.03.2018 до 30.09.2024 ОСОБА_1 не виплачена різниця між сумою індексації належної до виплати в березні 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у належному розмірі, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
За змістом абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ст. 4, ст. 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, а з 01.01.2016 року - 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Пунктом 5 Порядку № 1078, у редакції пункту, яка діяла до 01.12.2015, передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Відповідно до абзаців 1-6 п. 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній після 15.12.2015), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, за змістом пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.
Відтак, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).
Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а.
Отже, у контексті спірних правовідносин, з 01.12.2015 базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення є місяць, у якому відбулося підвищення посадового окладу військовослужбовця.
Суд встановив, що зміна посадових окладів, з урахуванням періоду проходження військової служби позивача, відбулася 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - Постанова № 1294) та 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704).
Таким чином, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 до 30.05.2022 є березень 2018 року.
Крім цього, суд зауважує, що з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 законодавець закріпив поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково вказує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням тих обставин, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналіз абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Суд встановив, що при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення відповідач не врахував вимоги пункту 5 Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки від 01.10.2024 №439 щодо нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 до 30.09.2024, у період з 01.03.2018 до 30.09.2024 позивачу не виплачена різниця між сумою індексації належної до виплати в березні 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року.
Таким чином, позивач стверджує, що за період з 01.03.2018 до 30.09.2024 відповідач неправомірно обрахував індексацію грошового забезпечення, оскільки позивач має право на отримання індексації - різниці за вказаний період відповідно до вимог пункту 5 Порядку №1078.
Перевіряючи дотримання відповідачем норм чинного законодавства під час проведення індексації грошового забезпечення позивача за 2023 рік, суд зазначає таке.
Як уже вказано вище, у зв'язку із виданням Кабінетом Міністрів України постанови від 30..08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, у тому числі й позивача, збільшилося, тому березень 2018 року з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
На період з 01.01.2023 до 31.12.2023 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення було правомірно призупинено відповідачем у зв'язку із зупиненням на 2023 рік дії Закону № 1282 відповідно до пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Утім, Закон України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" застережень щодо зупинення на 2024 рік дії Закону № 1282 не містить.
Отже, починаючи з 01.01.2024 у відповідача відновився обов'язок щодо нарахування та виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення, нарахування та виплату якої було припинено починаючи з 01.01.2023.
Однак у матеріалах справи відсутні, а відповідач не надав суду, докази нарахування та виплати відповідачем позивачу поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 до 30.09.2024, що свідчить про допущену відповідачем бездіяльність у цій частині.
За наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Разом із тим,
заперечуючи право позивача на отримання відповідної виплати, відповідач не вчиняв жодних дій, спрямованих на призначення та виплату позивачеві індексації - різниці, оскільки вважав, що індексація позивачу виплачена повністю.
Однак, позивач має право на отримання індексації-різниці, за наявності підстав, визначених чинним законодавством.
Відтак, суд не надає оцінки розміру фіксованої величини на місяць у сумі 1 532,91 грн, яку позивач просить встановити для нарахування та виплату індексації - різниці за спірний період, оскільки розрахунок розміру фіксованої величини на місяць належить до компетенції відповідача з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов частково шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не вирішення питання про право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 30.09.2024 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та зобов'язання відповідача вирішити питання про право позивача на отримання індексації грошового забезпечення, з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та висновків суду про те, що позивач за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 30.09.2024 має право на нарахування та виплату індексації - різниці, у випадку, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) (березень 2018 року) розмір доходу менший за суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищенаведене, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Суд не здійснює розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 КАС України,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не вирішення питання про право ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 30.09.2024, відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вирішити питання про право ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) на отримання індексації грошового забезпечення, з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та висновків суду про те, що ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 30.09.2024 має право на нарахування та виплату індексації - різниці, у випадку, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) (березень 2018 року) розмір доходу менший за суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна