Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 липня 2025 року Справа№200/4642/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
25 червня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як боржник у виконавчому провадженні через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просило скасувати постанову від 17 червня 2025 року про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн., що винесена в межах виконавчого провадження ВП № 74124412 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №200/4099/20-а, виданого 17 листопада 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом.
Позов обґрунтовував тим, що при винесенні оскарженої постанови державним виконавцем не було проведено перевірку стану виконання рішення суду та не враховано те, що судове рішення, на виконання якого виданий виконавчий лист, виконано в межах коштів, що виділені з Державного бюджету України, а в решті - не виконано через наявність поважних причин (відсутність відповідного фінансового забезпечення), про що повідомлено державного виконавця, тому підстави для накладення штрафу були відсутні.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що боржником в добровільному порядку частково виконано рішення суду, а саме на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року проведено перерахунок пенсії за вислугою років на підставі довідки від 12 березня 2020 року № 18-85-449 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмежень граничного розміру пенсії, та нараховано заборгованість за період з 01 квітня 2020 року по 27 березня 2023 року.
Проте, матеріали виконавчого провадження не містять докази вчинення боржником будь-яких активних дій спрямованих на виконання судового рішення в частині виплати заборгованості. Зокрема, матеріали виконавчого провадження не містять відомостей чи враховувалася сума заборгованості при формуванні бюджету органу Пенсійного фонду України, чи вносилися зміни до бюджету або формувалися бюджетні запити до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня до 20 вересня 2024 року.
Також матеріали виконавчого провадження не містять доказів виконання відповідачем умов Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, а саме обліку сум пенсійних виплат за минулий період, формування переліку отримувачів виплат за минулий період та включення позивача до переліку осіб, яким буде проведена виплата згідно з вказаним Порядком у відповідні роки, та звернення за отриманням додаткового фінансування.
Вважав, що за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду на боржника правомірно накладено штраф у розмірі 10200 грн., що відповідало вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Просив в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без його участі.
В судове засідання представник позивача не з'явився; про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Неявка у судове засідання таких осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а (з урахуванням ухвали суду від 23 липня 2020 року про виправлення описки в ньому), яке набрало законної сили 10 листопада 2022 року, позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 березня 2020 року № 54 про відмову у перерахунку по заробітку; зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі довідки від 12 березня 2020 року №18-85-449 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01 квітня 2020 року, без обмежень граничного розміру пенсії, та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично проведених виплат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
17 листопада 2020 року за заявою стягувача у вказаній адміністративній справі судом оформлено та видано виконавчий лист про зобов'язання відповідача вчинити дії на користь позивача.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13 лютого 2024 року відкрито виконавче провадження ВП № 74124412 з примусового виконання виконавчого листа № 200/4099/20, що виданий 17 листопада 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання рішення цього ж суду, яким зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі довідки від 12 березня 2020 року № 18-85-449 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01 квітня 2020 року, без обмежень граничного розміру пенсії, та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично проведених виплат.
Постанову направлено на адресу боржника та отримано ним 13 лютого 2024 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі № 200/4099/20-а замінено боржника у виконавчому провадженні - Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
15 лютого 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 15 лютого 2024 року № 1780 про надання пояснень щодо виконання рішення суду (з урахуванням ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі №200/4099/20-а, якою визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиконання в повному обсязі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі №200/4099/20-а щодо обмеження граничним розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку на підставі довідки від 12 березня 2020 року №18-85-449 та невиплати заборгованості з пенсії з 01 квітня 2020 року з урахуванням фактично проведених виплат).
На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 16 лютого 2024 року № 0500-0304-5/15544 про відкладення проведення виконавчих дій у зв'язку з необхідністю отримання дозволу від розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України, до якого направлено відповідний лист, на проведення макетної обробки справи.
25 березня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 25 березня 2024 року № 4817 про надання документально підтвердженої відповіді щодо виконання вимог зазначеного виконавчого провадження.
На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист 26 березня 2024 року 0500-0304-5/29494 про відкладення проведення виконавчих дій у зв'язку з необхідністю отримання дозволу від розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України, до якого направлено відповідний лист, на проведення макетної обробки справи.
01 квітня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 01 квітня 2024 року № 5522, в якій з посиланням на лист стягувача від 23 березня 2024 року про невиконання рішення суду та необхідність вжиття заходів примусового характеру, вимагалося провести перевірку виконання рішення суду, надати пояснення та документально підтверджену інформацію щодо виконання рішення суду.
На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 03 квітня 2024 року № 0500-0304-5/32118 про відкладення проведення виконавчих дій у зв'язку з необхідністю отримання дозволу від розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України, до якого направлено відповідний лист, на проведення макетної обробки справи.
06 травня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 06 травня 2024 року № 7170, в якій з посиланням на повідомлення стягувача про невиконання рішення суду та необхідність вжиття заходів примусового характеру, вимагалося провести перевірку виконання рішення суду, надати пояснення та документально підтверджену інформацію щодо виконання рішення суду.
На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 08 травня 2024 року № 0500-0304-5/46000 про відкладення проведення виконавчих дій у зв'язку з необхідністю отримання дозволу від розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України, до якого направлено відповідний лист, на проведення макетної обробки справи.
05 червня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 05 червня 2024 року № 74124412 аналогічного змісту що й попередня вимога.
На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 07 червня 2024 року № 0500-0304-5/58442 про відкладення проведення виконавчих дій у зв'язку з необхідністю отримання дозволу від розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України, до якого направлено відповідний лист, на проведення макетної обробки справи.
13 серпня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 13 серпня 2024 року № 74124412 аналогічного змісту що й попередня вимога.
На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 15 серпня 2024 року № 0500-0501-5/82302, в якому повідомлено, що Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано рішення суду: проведено з 01 квітня 2020 року ОСОБА_1 відповідний перерахунок пенсії за вислугою років; визначений розмір пенсії за період з 01 квітня 2020 року по 27 березня 2023 року складає 56084,80 грн.; доплата згідно з рішенням суду за вказаний період у сумі 459759,84 грн. як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу. Зазначені суми пенсії за минулий період нараховані згідно з рішенням суду ОСОБА_1 обліковані Головним управлінням та включені до переліку отримувачів станом на 1 січня 2022 року; їх виплата буде проводитися після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165.
У вказаному листі боржник, посилаючись на п. 9 ч. 1 ст. 39, п. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», просив закінчити виконавче провадження ВП №74124412 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.
До листа додав рішення про перерахунок пенсії від 12 червня 2024 року.
22 серпня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 22 серпня 2024 року № 74124412, в якій з посиланням на заяву стягувача про невиконання рішення суду, про те, що його пенсія повинна становити іншу суму, ніж нарахована боржником, та про необхідність вжиття заходів примусового характеру, вимагалося: надати пояснення з питань не вірного, на думку стягувача, нарахування та недостовірності наданої відповіді щодо виконання рішення суду (з питань, порушених у зверненні ОСОБА_1 ); перевірити правильність здійснених нарахувань та достовірності даних в попередній відповіді; надати документально підтверджену інформацію щодо виконання рішення суду; у разі невиконання вимог виконавчого листа, надати письмові пояснення, а також зазначити вчинені дії, які спрямовані на фактичне виконання вимог виконавчого листа.
На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 26 серпня 2024 року 0500-0304-5/85739, в якому наведено обчислення пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку на виконання рішення суду у справі № 200/4099/20-а (з урахуванням висновку суду, що зроблений в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі №200/4036/22).
10 вересня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 10 вересня 2024 року № 74124412, в якій з посиланням на заяву стягувача про невиконання рішення суду, а саме про невірне нарахування пенсії, вимагалося надати відповідні пояснення та документально підтверджену інформацію щодо правильності здійснення перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 ; у разі невиконання вимог виконавчого листа, надати письмові пояснення, а також зазначити вчинені дії, які спрямовані на фактичне виконання вимог виконавчого листа.
На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 11 вересня 2024 року № 0500-0304-5/91182, в якому повідомлено, що на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із заробітної плати 61180 грн., визначеної на підставі довідки від 12 березня 2020 року № 18-85-449, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01 квітня 2020 року, без обмежень граничного розміру пенсії. Таким чином, розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року становив 56084,80 грн. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 200/4036/22 встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у сумі 56163,40 грн., яка була перерахована згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» що діяв на час призначення пенсії, у розмірі 90% від місячного заробітку 61180 грн., визначеного в довідці прокуратури Донецької області від 12 березня 2020 року № 18-85-449 про розмір заробітної плати, задоволенню не підлягають. Цією Постановою рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 200/4036/22 змінено: абзац третій резолютивної частини рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії - скасовано; в цій частині постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. На виконання вказаної Постанови ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років із заробітної плати 61180 грн. та обмежено максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску станом на вересень 2017 року (42100 грн.), визначеної на підставі довідки про заробітну плату від 12 березня 2020 року № 18-85-449. Таким чином, розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року становить 38912,80 грн.
У вказаному листі боржник, посилаючись на п. 9 ч. 1 ст. 39, п. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», просив закінчити виконавче провадження ВП №74124412 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.
До листа додав два розпорядження з пенсійної справи ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з 01 квітня 2020 року та з 28 березня 2023 року.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20 вересня 2024 року ВП № 74124412 за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області накладено штраф у розмірі 5100 грн.
Вказану постанову боржником оскаржено в судовому порядку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 200/6800/24, що залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року та набрало законної сили, в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови про накладення штрафу відмовлено.
06 червня 2025 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 06 червня 2025 року № 74124412, в якій вимагалося повідомити інформацію з наданням доказів щодо виконання рішення суду.
На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 10 червня 2025 року № 0500-0405-5/57065, в якому щодо виконання рішення суду повідомлено наступне:
1) ним (боржником) у межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано рішення суду: ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугу років із заробітної плати 61180 грн., визначеної на підставі довідки від 12 березня 2020 року станом на 06 вересня 2017 року; таким чином, розмір пенсії з 01 квітня 2020 року становив 56084,80 грн.;
2) 24 червня 2024 року пенсію перераховано з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 200/4036/22, де в мотивувальній частині суд визнав дії Пенсійного фонду України щодо застосування обрахунку максимальної величини пенсії з нарахуванням єдиного внеску правомірними, здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року; розмір пенсії за вислугу років становив 38912,80 грн.;
3) нарахована на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а доплата за період з 01 квітня 2020 року по 27 березня 2023 року становила 459 759,84 грн., з якої протягом 2024 року ОСОБА_1 в межах бюджетних призначень сплачено загалом 11 573,22 грн. Залишок пенсійних виплат за минулий період, нарахованих на виконання рішення суду, станом на 01 січня 2025 року становив 448 186,62 грн.
Цим же листом державного виконавця повідомлено, що заборгованість перед ОСОБА_1 як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду України, потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України після отримання відповідного фінансового ресурсу.
Нараховані ОСОБА_1 на виконання рішення суду суми пенсії за минулий період обліковані Головним управлінням відповідно до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, та включені до переліку отримувачів виплат за минулий період.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за минулий період, у тому числі нарахованих на виконання рішень суду, що набрали законної сили, була визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2024 року № 1156. Проте бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік на сьогодні не затверджений.
Отже, подальша виплата зазначених коштів можлива тільки після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік за умови виділення коштів та в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
У вказаному листі боржник, посилаючись на п. 9 ч. 1 ст. 39, п. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», просив закінчити виконавче провадження ВП №74124412 у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
До листа додав:
- витяг з підсистеми ІКІС ПФУ: «Призначення та виплати пенсій (ППВП)» (розшифровка виплати ОСОБА_1 );
- рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року з ІКІС ПФУ «Підсистема «Призначення та виплати пенсій (ППВП)»;
- рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року з ІКІС ПФУ «Підсистема «Призначення та виплати пенсій (ППВП)».
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17 червня 2025 року (ВП № 74124412) за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області накладено штраф у розмірі 10200 грн.
Судом також встановлено, що позивачем на адресу Пенсійного фонду України, Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України, Фінансово-економічного департаменту Пенсійного фонду України надсилалися листи від 01 жовтня 2024 року № 0500-0404-5/96450, від 29 листопада 2024 року № 0500-0404-5/115068, від 18 грудня 2024 року № 0500-0404-5/121466, від 23 січня 2025 року № 0500-0404-5/6094, від 18 лютого 2025 року № 0500-0404-5/13920, від 17 березня 2025 року № 0500-0404-5/23731, від 18 квітня 2025 року № 0500-0404-5/36209, від 05 травня 2025 року № 0500-0404-5/43778 та від 05 червня 2025 року № 0500-0404-5/55423, якими проінформовано про потребу у коштах на виплату заборгованості за рішеннями судів та міститься прохання про виділення коштів, що нараховані на виконання рішень судів, зокрема, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а щодо ОСОБА_1 (з відображенням суми заборгованості).
На зазначені листи Пенсійним фондом України надані відповіді від 31 жовтня 2024 року № 2800-030102-9/66981, від 31 грудня 2024 року № 2800-030102-9/81041, від 14 січня 2025 року № 2800-030202-9/2867, від 25 лютого 2025 року № 2800-030202-9/12722, від 20 березня 2025 року № 2800-030202-9/19032, від 21 квітня 2025 року № 2800-030102-9/26110, від 23 травня 2025 року № 2800-030101-9/34053, від 27 травня 2025 року № 2800-030202-9/34604, в яких повідомлено, зокрема, про суму коштів, яка була виділена у 2024 році на виконання бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік, і про те, що бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік ще не затверджений; сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження.
Судом також встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №200/4036/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 200/4036/22 зазначене рішення суду змінено: абзац третій його резолютивної частини про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії, - скасовано і в цій частині постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; змінено розподіл судових витрат; в решті рішення суду залишено без змін.
В цій постанові суду зазначено наступне:
«Судом встановлено, що внаслідок перерахунку пенсії позивача, з урахуванням позовних вимог, її розмір перевищив максимальний, і тому на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України від 07.07.2021 №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у сумі 56163,40 грн. яка була перерахована згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі №200/4099/20-а відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІV, що діяв на час призначення пенсії у розмірі 90% від місячного заробітку 61180 грн., визначеного в довідці прокуратури Донецької області від 12.03.2020 №18-85-449 про розмір заробітної плати; - зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити різницю недоотриманої пенсії з урахуванням фактично виплачених коштів та стягнути з відповідача на користь позивача 120754,20 грн. задоволенню не підлягають.».
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов'язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 4 ст. 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов'язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Вказані статті, як і спеціальний закон, не містять норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.
Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.
Орган Пенсійного фонду України не заперечує проти того, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає виконанню, і невиплачену суму перерахованої на підставі такого судового рішення пенсії слід виплатити стягувачу.
У листах, що надсилалися на адресу відповідача, він зазначав, що перераховану на підставі судового рішення суму пенсії (заборгованість з пенсії) буде виплачено за рахунок коштів Державного бюджету України після отримання відповідного фінансового ресурсу.
Позивач в позовній заяві пояснив, що за відсутності відповідного фінансового забезпечення, а саме виділення коштів з Державного бюджету України, повністю виконати судове рішення в частині виплати стягувачу заборгованості з пенсії на сьогодні неможливо.
Згідно з п. 1 розд. І Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пп. 4 п. 4 вказаного Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій.
Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Аналогічним чином відбувається фінансування пенсій, що призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до ст.ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Враховуючи наведене, невиконання органом Пенсійного фонду України судового рішення в частині повної виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Це не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Однак, накладення на орган Пенсійного фонду України штрафу у такому випадку не захищає право особи (стягувача) на отримання бюджетних коштів.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а (провадження № К/9901/1598/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Вказані обставини не були враховані державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу.
З огляду на наведене, оскаржена постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати, які оплачені позивачем в сумі 2422,40 грн., підлягають стягненню на користь позивача (який в спірних правовідносинах є юридичною особою, а не суб'єктом владних повноважень) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 32, 243 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 17 червня 2025 року, що прийнята у виконавчому провадженні ВП № 74124412.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його підписання.
Суддя Т.В. Логойда