14 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 689/63/25
Провадження № 33/820/487/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника Теліцина А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Хмельницькому, апеляційну скаргу адвоката Теліцина Анатолія Миколайовича на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року, -
Постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
За постановою суду, ОСОБА_1 12.01.2025 р. об 11:34 год. в с-ще Ярмолинці по вул. Мічуріна (Мазепи), 33, керував транспортним засобом Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6810, тест №2268, результат 0.47 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
В поданій апеляційній скарзі адвокат Теліцин А.М. в інтересах особи. яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що постанова є незаконною та необґрунтованою через неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин.
Суд першої інстанції не звернув уваги на аргументи викладенні в письмовому запереченні від 21 травня 2025 року, яке є в матеріалах справи та не дав їм належної оцінки, фактично перебрав на себе функції сторони обвинувачення, чим порушив принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. Крім того, суд першої інстанції не вказав чому в даному випадку не підлягають до застосування норми міжнародного законодавства.
При прийнятті рішення суд першої інстанції не врахував принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у вчиненні правопорушення суд вправі посилатись лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб'єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився.
Неявка особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП.
Захисник Теліцин А.М. у судовому засіданні підтримав доводи поданої апеляційної скарги та просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав.
Заслухавши пояснення захисника Теліцина А.М., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП, справу розглянуто з дотриманням вимог ст.280 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №219074 від 12.01.2025, ОСОБА_1 12.01.2025 р. об 11 год. 34 хв. в с-ще Ярмолинці по вул. Мічуріна (Мазепи), 33, керував транспортним засобом Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6810, тест №2268, результат 0.47 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1№219074 від 12.01.2025 р., у якому викладені обставини вчиненого правопорушення, пояснення ОСОБА_1 про те, що він ввечері вживав алкогольні напої, та міститься його підпис на підтвердження зазначених обставин; результатом перевірки приладу Drager Alcotest 6810, тест №2268, результат 0.47 проміле, підписаним ОСОБА_1 ; Актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому ОСОБА_1 під розпис погодився із даним результатом; відеозаписом події, який підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, правомірність його зупинки працівниками поліції, дотримання процедури огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння та результат проведеного огляду.
Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд не вбачає у діях суду першої інстанції ознак упередженості, необ'єктивності та формальності підходу до розгляду цієї справи.
Тому, апеляційний суд не погоджується з наведеними доводами апеляційної скарги про те, що постанова Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 13.06.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання сторони захисту про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на аргументи викладенні в письмовому запереченні від 21 травня 2025 року, яке є в матеріалах справи та не дав належної оцінки, фактично перебрав на себе функції сторони обвинувачення, чим порушив принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу; не вказав чому в даному випадку не підлягають до застосування норми міжнародного законодавства, не заслуговують на увагу, оскільки зазначене було предметом дослідження в суді першої інстанції, суддею були зроблені правильні висновки та надано всі відповіді на доводи захисника викладенні в письмовому запереченні від 21 травня 2025 року.
В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог статті 33 КУпАП.
Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Теліцина А.М. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК