15 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 671/490/25
Провадження № 33/820/503/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.розглянула апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову суддіВолочиського районного суду Хмельницької області від 31 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, 16 березня 2025 року о 09.05 год. на 215 км а/д М-30 Стрий-Ізварине ОСОБА_1 керував автомобілем «FordEdge», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку, із застосуванням газоаналізатора «Драгер 6810», результат становить 0,29‰, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 31 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить поновити строк на оскарження постанови суддіВолочиського районного суду Хмельницької області від 31 березня 2025 року, скасувати вказане судове рішення, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно встановлено обставини, що мають значення для справи та не надано належної оцінки протоколу про адміністративне правопорушення.
Зазначає, що, він являється військовослужбовцем ЗСУ, його огляд на стан сп'яніння проведено не уповноваженою особою та з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП.
Зауважує, що за даними відеофіксації події вбачається, що на момент зупинки його транспортного засобу, він виконував обов'язки військової служби, а саме: направлявся у військову частину для отримання витягу з наказу про відпустку, про що ним зазначалось, але проігноровано поліцейськими.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, враховуючи те, що він не був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено день та час розгляду справи, йому відомо не було.
Позиції учасників судового провадження
У судове засіданняособа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, надіслав заяву про проведення розгляду у його відсутність, апеляційну скаргу просив задовольнити. За таких обставин його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Відповідно до вимог частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на судовий захист не повинно бути ілюзорним, а особа має мати реальну можливість оскаржити судове рішення.
Так, у пункті 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що для того, що б доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до приписів ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Зі змісту статті 289 КУпАП вбачається, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
26 червня 2025 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся досуду з апеляційною скаргоюна постановусудді Волочиського районного суду Хмельницької області від 31 березня 2025 року, направивши її поштою,очевидно пропустивши встановлений законодавством строк апеляційного оскарження, при цьому просить його поновити. Поважність причин такого пропуску обґрунтовує тим, що розгляд справи було проведено за його відсутності, про судовий розгляд його повідомлено не було.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №273027 від 16.03.2025, копію протоколу не отримував, в матеріалах справи наявна також і копія протоколу (а/с 1).
Розгляд справи відбувся31 березня 2025 рокуу Волочиському районному суді Хмельницької області за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно з супровідним листом, ухвалена постанова направлялася на адресу ОСОБА_1 02 квітня 2025 року, однак не була вручена та повернулася до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а/с 10-12).
Враховуючи наведені вище обставини, що розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 ,апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження задля ефективного та належного забезпечення його права на захист.
Щодо розгляду справи по суті, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
У поданій апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскаржує повноваження поліцейських на проведення огляду на стан алкогольного сп'ягніння, враховуючи, що він є військовослужбовцем.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей 245, 280КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відтак, у ході апеляційного перегляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 31 березня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим статтями283-284 КУпАП, а справу суддею суду першої інстанції розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.
У ході судового розгляду встановлено, ОСОБА_2 16 березня 2025 року о 9 год. 05 хв. на 215 км. а/д М-30 Стрий-Ізварине керував автомобілем «FordEdge», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку, із застосуванням газоаналізатора «Драгер 6810», результат становить 0,29 ‰.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях водія ОСОБА_1 порушення пункту 2.9.(а) Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність в тому числі і за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У межах провадження у справі про адміністративне правопорушення для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом та факт перебування водія під час керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Факт керування транспортним засобом 16 березня 2025 року ОСОБА_1 у поданій скарзі не оспорюється та є зафіксованим наданими до суду відеозаписами.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується:протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 273027 від 16 березня 2025 року, в якому зафіксовано порушення ним пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (а/с 1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, з якого вбачається, що огляд водія був проведений на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlcotest 6810», у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву, результат огляду на стан сп'яніння склав 0,29‰ (а/с 4), результат алкотесту Drager 6810 від 16 березня 2025 року № 2828, згідно із якими ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат 0,29‰, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис (а/с 5); відеозаписи (а/с 6), на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу «Драгер», а також зафіксовано результати огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу.
Наведені докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З наданих матеріалів відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не ухилявся від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу, огляд було проведено з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі Інструкція №1452/735). Внаслідок цього огляду зафіксовано у ОСОБА_1 вміст алкоголю в об'ємі 0,29% проміле.
За результатами перегляду відеозапису, ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо процедури проведення огляду не заявляв, покази приладу алкотестер Драгер 6810 не спростовував, правом пройти огляд в медичному закладі не скористався, бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі не висловлював.
На підставі цього ж відеозапису, доходжу висновку, що огляд водія було проведено з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП, Інструкції №1452/735, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 (далі Порядок №1103), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція №1395).
Отже, окреслені обставини у своїй сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та безумовно вказують на наявність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Переглядаючи доводи апелянта про те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має особливий правовий статус, про що працівникам поліції було відомо на момент проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, тому останні мали керуватися положеннями статті 266-1 КУпАП та огляд на стан сп'яніння військовослужбовця проведено не уповноваженою особою, за результатами якого складено протоколи від 31 березня 2025 року з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.
Кодекс України про адміністративні правопорушення на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13.12.2022 (набрав чинності 27.01.2023) був доповнений статтею 266-1 КУпАП, яка встановлює порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Тобто, зазначений порядок поширюється на осіб, які безпосередньо виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Вказана норма застосовується в разі скоєння військовослужбовцем військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП, та не стосується спеціального суб'єкту - водія транспортного засобу.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліціїна 215 км. а/д М-30 Стрий-Ізварине, поза межами території будь-якої військової частини. Крім того, ОСОБА_1 не надав жодних документів, які б підтверджували, що він під час його зупинки виконував обов'язки військової служби, матеріали справи не містять відомостей про те, що у визначений в протоколі час водій ОСОБА_1 перебував при виконанні обов'язків військовослужбовця.
Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАПвійськовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.
Тож, за таких обставин, ОСОБА_1 відноситься до осіб, які несуть адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху на загальних підставах, тому порядок огляду водія, який не перебував під час виконання обов'язків військової служби та який керував власним транспортним засобом, враховуючи положення статті 15 КУпАП, здійснювався в загальному порядку, який передбачений статтею 266 КУпАП.
Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову суддіВолочиського районного суду Хмельницької області від 31 березня 2025 року, оскільки відсутні підстави для скасування постанови суду, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, -
Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 31 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя