Справа №: 398/3856/25
провадження №: 2/398/2444/25
Іменем України
"15" липня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Шинкаренко І.П.,
за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
її представника - адвоката Гулого А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Гулий А.В., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді від 26 червня 2025 року при відкритті провадження у справі постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
07 липня 2025 року до суду надійшло клопотання відповідача про надання подружжю строку на примирення та зупинення провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач вживає всіх можливих заходів для примррення та збереження сім'ї, бажає забезпечити їхній доньці повноцінну родину, разом піклуватися та виховувати дитину, будувати спільне подружнє життя на основі взаємоповаги, довіри та любові. Він докладає максимум зусиль щодо врегулювання спірних питань, намагається всі непорозуміння врегулювати мирним шляхом, опікується матеріальним забезпеченням сім'ї, бере активну учать у вихованні дитини. Вважає, що позов є спонтанним та не вичерпано всі можливості для примирення та збереження сім'ї.
Ухвалою суду від 07 липня 2025 року у зв'язку з необхідністю з'ясування думки сторін щодо поданого клопотання, отримання пояснень та з'ясування конкретних обставин справи постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 15 год. 15 хв. 15 липня 2025 року.
09 липня 2025 року до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання, яке мотивоване тим, зазначене клопотання не є обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню, оскільки зазначене відповідачем не відповідає дійсності та є виключно спробою штучного затягування судового процесу, оскільки жодних реальних дій для примирення відповідач не вчиняв, а навпаки вчиняв дії, що свідчать про остаточний розрив подружніх стосунків і неможливість продовження шлюбу. Відповідач приїжджав до батьків позивача і відверто заявляв, що не хоче більше жити з нею. У цей же день відповідач змінив замки у квартирі, яка належить його матері, і фактично вигнав позивача зі спільною дитиною, залишивши без доступу до особистих речей, у тому числі важливих документів та військової форми. Замки на дверях були змінені і позивач не мала можливості потрапити до квартири, з приводу чого вона звернулася до поліції. Також позивач наголошує на постійних конфліктах із матір'ю відповідача, які носять принизливий і ворожий характер, що підтверджує фактичну неможливість повернення до спільного проживання або будь-якої взаємодії з родиною відповідача. Жодних дій щодо примирення зі сторони відповідача не було вчинено. Відповідач з дитиною не спілкується та не цікавиться нею, відповідач робить усе, щоб уникати спілкування, маніпулює та використовує судовий процес для затягування розлучення.
Внаслідок тривалого морального тиску, конфліктної поведінки ОСОБА_2 до подачі позовної заяви до суду про розірвання шлюбу, його відчуження та приниження з боку членів його родини, психоемоційний стан ОСОБА_1 істотно погіршується. Позивач перебуває у постійному стресі, емоційному виснаженні, почутті небезпеки та невизначеності. Усе це негативно впливає як на неї, так і на спільну дитину, яка відчуває напруження та страх через агресивну атмосферу в родині. Усе це свідчить про повне припинення сімейних відносин, втрату взаємної поваги, підтримки, відсутність спільного життя й господарства. У зв'язку з наведеним, позивач категорично не бажає примирення та вважає примирення сторін неможливим. Також до заперечення додано копії талонів-повідомлень єдиного обліку про звернення позивача до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за фактами вчинення відносно неї дій, що зазначені у запереченні, з боку відповідача та його матері.
14 липня 2025 року відповідач подав до суду клопотання, у якому зазначив, що твердження позивача про зміну замків у квартирі та ненадання доступу до квартири та речей, що у ній знаходилися, не відповідають дійсності та є її бажанням «насолити» відповідачу, адже коли вона прийняла рішення жити окремо та самостійно виїхала з квартири, то і він, і його мати неодноразово писали їй в мессенджерах про те, куди привезти речі їй та дитині, та врешті решт передали їх. Відповідач вважав, що позивач хоче пожити самостійно, побути деякий час на самоті, щоб розібратися зі своїми почуттями та бажаннями і через деякий час вони зможуть налагодити стосунки та повернутися до сімейного життя. ОСОБА_2 намагається знайти контакт з ОСОБА_1 та бажає зберегти сім'ю. Позивач обмежує його у спілкуванні з дитиною, у зв'язку з чим він звернувся до служби у справах дітей для визначення часу спілкування з дитиною. Вважає, що дитина страждає від того, що сім'я роз'єднана та має намір зробити все можливе для її збереження. Також додає, що ніколи не застосовував до позивача ніякого насильства та навіть у думках такого не мав. У них були сварки на підвищених тонах, проте це було взаємно та на ґрунті емоцій. Вважає, що вони з позивачем все ще можуть зберегти сім'ю, приклавши до цього певні зусилля, та забезпечити їхній доньці виховання та проживання у повноцінній сім'ї. Наміру затягувати процес він не має. Клопотання про надання строку для примирення підтримує та просить суд його задовольнити.
У судовому засіданні позивач проти задоволення клопотання відповідача про надання строку для примирення заперечила. Пояснила суду, що вони з відповідачем припинили спільне проживання з квітня 2025 року, при цьому відповідач не вчиняв ніяких дій щодо їхнього примирення та збереження сім'ї. Вона наміру зберегти сім'ю не має. Також зазначила, що відповідач під час їхнього спільного життя фінансово сім'ю не забезпечував, були випадки застосування до позивача фізичного насильства, проте до правоохоронних органів чи медичних закладів щодо цього вона не зверталася. Відповідач вигнав їх з дитиною з квартири, змінив замки у дверях, позбавивши доступу до їхніх речей, що знаходилися у квартирі. Крім того, позивачу відомо, що відповідач має приватні стосунки з іншою жінкою. З травня 2025 року між позивачем та відповідачем повністю припинено спілкування. З огляду на наведене вважає, що надання строку на примирення є недоцільним та суперечить її інтересам.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позицію позивача щодо відмови у задоволенні клопотання про надання строку на примирення з підстав, зазначених позивачем. Також додав, що згідно з нормами чинного законодавства кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини та ніхто не може бути примушений до збереження шлюбу.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Відповідно до вимог ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
В той же час, згідно з положеннями ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
При цьому надання строку на примирення є правом, а не обов'язком суду.
Підставою для надання строку для примирення є бажання сторін зберегти сім'ю. Разом з тим, наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення.
Судом встановлено, що сторони разом не проживають і позивач категорично не бажає зберігати шлюб з відповідачем, вважає що подальше його збереження суперечить її інтересам.
Відповідач особисто у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості отримати його пояснення і свідчення та приходить до переконання про відсутність дійсного наміру та щирого бажання ОСОБА_2 щодо збереження сім'ї.
За таких обставин суд не вбачає доцільності у наданні строку для примирення подружжя та задоволення клопотання відповідача, оскільки таке суперечитиме інтересам позивача та положенням ст. 24 СК України, в зв'язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111 СК України, ст.ст. 251,258,260 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про надання строку для примирення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У судовому засіданні оголосити перерву до 8 год. 30 хв. 22 липня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Шинкаренко