Справа № 346/3569/25
Провадження № 2-о/346/246/25
15 липня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Махно Н.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства, -
Заявник ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою про встановлення факту батьківства.
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з п.5 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В абз.1, 3 п.15 постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. Згідно з абз. 3,4 п. 7 постанови Пленуму ВСУ №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК.
Зі змісту наведених вище норм права вбачається, що справи окремого провадження мають такі особливості: заявлені в порядку окремого провадження вимоги є безспірними (відсутній спір про суб'єктивне право); завданням суду є охорона інтересів заявника шляхом підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав; в окремому провадженні відсутні сторони із протилежними матеріально-правовими інтересами, а тому принцип змагальності не застосовується.
Так, ст.130 СК України імперативно закріплює без виключень, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Подану до суду заяву про встановлення факту батьківства, мотивовано долученою до матеріалів заяви копією повідомлення про зникнення №6238 від 27 червня 2024 року, з якого вбачається що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 18 червня 2024 року. Тобто особа, відносно якої заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту батьківства, згідно повідомлення, зник безвісти, та відповідно не можна виключати того, що дана особа є живою на час звернення, заявником з вказаною заявою до суду, оскільки немає відомостей про смерть зазначеної особи.
Згідно зі ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Дана норма СК України чітко вказує про необхідність звернення до суду саме з позовом про визнання батьківства, а не з заявою про встановлення факту батьківства.
Відповідно до ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст. 135 цього Кодексу.
Наведені норми кореспондуються з приписами п. 4, п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Таким чином, справи за заявами про встановлення фактів батьківства, враховуючи зміст норм ст.130 СК України розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст.128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження.
У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть того, батьківство кого встановлюється, а у другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем або позивачем у справі.
Згідно ч.4 ст.315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що батьківство стосовно дитини за вказаних обставин визначається за правилами позовного провадження, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, роз'яснивши заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження із позовом про визнання батьківства.
На підставі наведеного та, керуючись ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства.
Роз'яснити заявнику право на звернення з вимогами до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя: Махно Н. В.