Справа № 346/2820/25
Провадження № 2-а/346/106/25
15 липня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Третьякової І.В.
за участю:
секретаря судових засідань - Дутчак Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
04.06.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №810/25 від 28.05.2025р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
І. Позиція сторін у справі.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, чим порушив правила військового обліку в особливий період. Позивач свою вину заперечує та вказує, що вчасно оновив свої військово-облікові дані, а 17.07.2024р. подав заяву про надання йому відстрочки, яка була йому надана. Після цього, він тричі продовжував відстрочку та щоразу приходив до ІНФОРМАЦІЯ_2 аби подати та забрати документи. В кінці травня в нього виникла необхідність отримати витяг з застосунку «Резерв+», увійшовши до якого, він побачив сповіщення про порушення. З власної ініціативи 28.0.2025р. він прибув до приміщення відповідача де йому повідомили, що в жовтні 2024р. він не з'явився по повістці, а тому його буде притягнуто до адміністративної відповідальності. На його пояснення про те, що жодної повістки він не отримував, увагу звернуто не було. Крім цього, жодних його військово-облікових даних не уточнювалось, а тому потреба в направленні йому повістки про виклик є сумнівною. Позивач стверджує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся формально, оскільки відповідач не встановив дійсних обставин справи, не з'ясував чи є вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення та не з'ясував інших обставин справи. Позивач наполягає на тому, що жодної повістки він не отримував та підстав уникати явки до ТЦК в нього не було, оскільки він мав право на відстрочку від мобілізації, а тому вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення. Крім цього зазначає, що на час розгляду його справи та винесення постанови минув строк притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому накладене на нього стягнення є незаконним
Позиція відповідача.
16.06.2025р. до суду надійшов відзив, в якому начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Свою позицію відповідач мотивував тим, що ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 як такий, що перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку. В ході перевірки даних було встановлено, що позивач з 29.11.2024р. числиться, як порушник військового обліку та таким щодо якого направлено звернення до органів Нацполіції у звязку з неприбуттям по повістці, яка була направлена йому за його адресою проживання, однак була повернута з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою». Відтак, вважається, що в розумінні Порядку № 560 ОСОБА_1 був належним чином оповіщеним, але не прибув по повістці №347216 на 15.10.2024р. о 11:00 год. для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про поважні причини неявки позивач не повідомляв. Отже, позивач порушив вимоги абз. 2 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. За результатом розгляду справи було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яку відповідач вважає законною, а всю процедуру проведеною згідно вимог КУпАП та чинного законодавства.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
ІІ. Розгляд справи.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.06.2025р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання з викликом сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, 07.07.2025р. подав до суду письмову заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засіданні не з'явився. У поданому до суду відзиві начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 просив розгляд справи проводити без участі їхнього представника та при її вирішенні врахувати позицію щодо суті спору, викладену у відзиві.
З'ясувавши позицію сторін щодо суті спору, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Коломия, Коломийського району, Івано-Франківської області. На теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою про реєстрацію в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 та Витягом з реєстру Коломийської територіальної громади.
Згідно даних військово-облікового документа №040420239309623200050, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, має військове звання солдат, рядового складу, військово-облікова спеціальність: 776256 ОСОБА_4 до військової служби у мирний час та обмежено придатний до військової служби у військовий час (протокол №22 від 15.07.2020р.). Згідно відмітки про військовий облік, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 12.08.2024р. Дані оновлено вчасно 12.07.2024 року.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_1 зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 488187, ОСОБА_6 було встановлено ІІ групу інвалідності по загальному захворюванню довічно.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.08.2020р. ОСОБА_6 визнано обмежено дієздатною, встановлено над нею піклування та призначено її піклувальником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зі змісту довідки ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.11.2024р. № 4/3071 вбачається, що ОСОБА_1 було надано відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки один з батьків є особою з інвалідністю І чи ІІ групи на строк до 08.02.2025р.
В довідці начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.03.2025р. № 4/2115 вказано, що позивач має відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки зайнятий постійним доглядом за хворою особою на строк до 08.05.2025р. (або до моменту внесення змін у чинне законодавство).
Згідно довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.05.2025р. № 4/2931, право на відстрочку позивачу на тій же підставі було продовжено до 07.08.2025р.
З долученої до відзиву повістки №347216 від 05.10.2024р. слідує, що ОСОБА_1 належить з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 15.10.2024р. о 11:00 год. для уточнення даних.
Дана повістка була направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0600293125187.
29.11.2024р. ІНФОРМАЦІЯ_6 було сформовано електронне звернення до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області відносно ОСОБА_1 у зв'язку з його неприбуттям за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 810/25 від 28.05.2025р. ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 гривень.
Притягаючи позивача до відповідальності ОСОБА_2 установив, що 28.05.2025р. о 11:00 год. ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході уточнення даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів було виявлено, що даний громадянин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних у зв'язку з чим начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було подано до відділення поліції в м. Коломия звернення Е338285 від 29.11.2024р. про доставлення вказаного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особи, що порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Своїми діями (бездіяльністю) вищевказаний громадянин порушив абз. 1 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», пп. 2 п. 1 Правил військового обліку, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р., Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024р. Правопорушення вчинено в особливий період (воєнний час).
На погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржив її до суду.
Вирішуючи заявлені вимоги в межах доводів на які посилався позивач, суд враховує такі правові положення.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Положенням абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно абз 8 ч. 3 ст. 22 цього Закону у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз.1 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Судом в даній справі встановлено, що фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, на підставі спірної постанови від 22.01.2025 № 34/25 слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підтримку та мобілізацію», у зв'язку з неприбуттям позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Варто наголосити, що в самій постанові № 810/25 не зазначено дату та час, в які ОСОБА_1 повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також не вказано на підставі якої повістки на від якого числа, що є істотним недоліком даного документу, оскільки інкриміноване позивачу правопорушення не містить повних відомостей його об'єктивної сторони.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається зі змісту позову, ОСОБА_1 заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з'ясування факту належного інформування позивача про обов'язок з'явитись до відповідача.
При цьому, відповідач наполягає на тому, що позивач був у встановленому законом порядку повідомлений про необхідність прибуття по повістці, яка була направлена йому поштовим зв'язком.
З матеріалів справи судом встановлено, що в якості підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, до матеріалів справи надано: повістка №347216 від 05.10.2024 та опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0600293125187.
Оцінюючи представлені докази повідомлення позивача щодо його обізнаності про існування повістки №347216 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15.10.2024р. для уточнення даних, а отже і наявності обов'язку з'явитися за даним викликом, суд вказує на наступне.
Так, відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту Порядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 28 Порядку №560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктами 30-301 Порядку №560 передбачено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Пунктом 30-2 Порядку №560 визначено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:
централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (п. 30-3 Порядку №560).
Згідно п. 34 Порядку № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Слід зауважити, що адреса позивача куди було направлено повістку №347216 збігається із зареєстрованою адресою місця проживання позивача згідно його паспортних даних.
Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов'язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв'язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв'язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП є документи від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила, зі змінами на підставі постанови КМУ № 1147 від 08.10.2024), рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Доводячи обставину повідомлення позивача про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15.10.2024 для уточнення даних, відповідач у відзиві посилався на те, що судова повістка була направлена ОСОБА_1 , однак повернулася без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що в розумінні п. 41 Порядку № 560 є належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Проте, жодних доказів таких обставин, відповідач суду не надав. Зокрема, на ряду з копією повістки та описом вкладення, представник ІНФОРМАЦІЯ_2 не долучив до відзиву копію повернутого конверту з довідкою ф. 20 АТ «Укрпошта», в якій би причиною повернення було зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів, в тому числі тих, які були отримані відповідачем від працівника об'єкта поштового зв'язку, суд погоджується з твердженнями сторони позивача про здійснення неналежного оповішення ОСОБА_1 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки такі твердження не були спростовані зібраними у справі доказами.
Суд також бере до уваги, що позивач вчасно оновив свої облікові дані в липні 2024р., а в подальшому неодноразово звертався до відповідача щодо оформлення відстрочки та отримував відповідні довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 9, 13 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відтак, відповідач мав змогу перевірити дані позивача, а також з'ясувати причини його неявки по повістці, однак, як стверджує ОСОБА_1 і його твердження ІНФОРМАЦІЯ_6 не спростовані, жодних питань та претензій до нього з приводу порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію не було.
Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Відтак, за відсутності належних доказів вручення позивачу повістки про виклик, суд дійшов висновку про протиправність постанови відповідача про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд також вважає обґрунтованими посилання позивача на порушення строків його притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, в повістці №347216 ОСОБА_1 було приписано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 15.10.2024, а відтак, не прибувши у вказану дату, з неї почався перебіг строку накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Стаття 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення визначає день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
Як було вказано вище, приписом Закону №3543-ХІІ встановлено обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
За обставинами цієї справи ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 15.10.2024р. Тобто днем вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є 15.10.2024, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити саме 15.10.2024.
Суд також бере до уваги, що про неявку позивача за викликом по повістці ТЦК, відповідачу стало відомо не пізніше 29.11.2024, оскільки у вказану дату ІНФОРМАЦІЯ_6 було сформовано електронне звернення до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області щодо доставлення ОСОБА_1 , як особи, яка порушила законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
При цьому, спірну постанову відносно позивача винесено лише 28.05.2025р., тобто з явним суттєвим перевищенням тримісячного строку накладення адміністративного стягнення з моменту виявлення адміністративного правопорушення.
За положеннями п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відтак суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 810/25 від 28.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закриттю.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції від 04.06.2025р.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1200,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки в якості їх понесення позивач надав лише квитанцію про сплату вказаної суми адвокату Орешко Л.Л. При цьому, укладеного ОСОБА_1 з адвокатом договору та детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) матеріали справи не містять, що суперечить вимогами ст. 134 КАС та позбавляє суд можливості вирішити питання про їх компенсацію.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 20, 72, 77, 90, 139, 159, 205, 229, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову № 810/25 від 28.05.2025р. винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень 00 копійок - скасувати і справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ), понесені ним витрати на оплату судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
В стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Третьякова І. В.