Справа № 344/7731/25
Провадження № 1-кп/344/967/25
15 липня 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Долина Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого на посаді інспектора з кадрів в АТ “Укрспецтрансгаз», реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Так, 20.12.2024 року близько 14 год. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки “Kia Ceed», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по вул.Чорновола зі сторони вул.Української перемоги у напрямку вул.Матейки в місті Івано-Франківську. Вказана ділянка дороги призначена для двох напрямків руху, має по одній смузі руху в кожному напрямку, які розділені горизонтальною дорожньою розміткою 1.5 ПДР України.
В той час проїзну частину дороги вул.Чорновола в м.Івано-Франківську, нерегульованим пішохідним переходом, який знаходиться біля будинку №65 та позначений інформаційно-вказівними знаками 5.38.1 “Пішохідний перехід» і горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 “зебра» ПДР України, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля марки “Kia Ceed», реєстраційний номер НОМЕР_2 , переходила пішохід ОСОБА_7 , яка у відповідності до вимог п.4.16 ПДР України мала перевагу в русі під час переходу проїзної частини позначеної пішохідним переходом.
Водій ОСОБА_4 , маючи технічну можливість завчасно виявити пішохода, проявив неуважність під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав переваги в русі пішоходу, внаслідок чого автомобілем марки “Kia Ceed» допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка переходила проїзну частину дороги вул.Чорновола в м.Івано-Франківську.
При цьому ОСОБА_4 порушив вимоги ПДР України, а саме:
п.2.3 “б», відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.4.16 “а» ПДР України, яким передбачено, що пішохід має право: на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.
п.12.1 ПДР України, яким визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
п.12.3 ПДР України, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
п.18.1 ПДР України, який вказує, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Внаслідок порушення ОСОБА_4 вказаних пунктів ПДР України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої травми лівої ноги із переломами латеральної кісточки малогомілкової кістки та медіальної кісточки великогомілкової кістки, неповним вивихом стопи та раною в ділянці нижньої третини гомілки, що викликало необхідність проведення операції, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, та викликали тривалий розлад здоров'я, і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
06.06.2025 року обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження. Вимоги клопотання мотивував тим, що він вперше вчинив нетяжке, необережне кримінальне правопорушення, в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння або під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не перебував, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Неодноразово відвідував потерпілу в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні Івано-Франківської області, привозив фрукти та інші продукти. Повертав синові потерпілої кошти згідно чеків, сам купляв медикаменти чи засоби для догляду. Щотижня приїздив до потерпілої у Івано-Франківську міську клінічну лікарню №1, куди вона була згодом госпіталізована, привозив фрукти, купляв медзасоби. За вказаний період між ним та потерпілою виникли приязні відносини, вони порозумілись та примирились.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене відповідно до викладеного. Усвідомлює, що його дії були неправмірними, на даний час щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свій вчинок, запевнив суд, що такого більше не повториться. Допомагав потерпілій матеріально, що підтверджується долученими до клопотання квитанціями. Відповідно до розписки від 14.07.2025 року у потерпілого не має до нього жодних претензій, останній не заперучує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі. Просив подане 06.06.2025 року клопотання задоволити.
Захисник підтримала клопотання підзахисного, просила задоволити.
Прокурор не заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та відповідним закриттям кримінального провадження.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, відповідно до розписки від 14.07.2025 року не має жодних претензій до обвинуваченого, не заперучує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дане клопотання не суперечить вимогам закону, а тому підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Так, відповідно до ч.2 ст.284 та ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє особу від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Суд, оцінивши всі докази в сукупності, визнає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України доведена повністю, так як вона ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.
Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України є вірною, оскільки, він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше несудимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких кримінальних правопорушень, свою вину у вчиненому обвинувачений визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, повністю відшкодував заподіяні збитки, що підтверджується розпискою потерпілого, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
За таких обставин та доказів, суд приходить до висновку, що є всі підстави задовольнити дане клопотання і звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та відповідним закриттям кримінального провадження.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 44, 45 КК України, ст.ст.284-286, 288, 369-372 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, кримінальне провадження відносно нього закрити.
Речові докази:
- автомобіль марки “Kia Ceed», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який постановою старшого слідчого від 20.12.2024 року визнано речовим доказом та на підставі постанови від 17.02.2025 року передано ОСОБА_4 - вважати повернутим за належністю, арешт накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 24.12.2024 року - скасувати.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави, процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 4 616 (чотири тисячі шістсот шістнадцять) гривень 20 копійок.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 15 липня 2025 року
Суддя ОСОБА_8