вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1935/25
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАНАРА», Київська обл., Богуславський р-н., м. Богуслав
про стягнення збитків
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» №888/21-01-03/Вих від 11.06.2025 року (вх. №6174 від 11.06.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАНАРА» про стягнення на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) 17590,86 грн. збитків.
Оскільки, ціна позову у справі №911/1935/25 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2025 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 03.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1935/25 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі начальника Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (за договором - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСАНАРА» (за договором - Постачальник) 13.12.2022 укладено Договір поставки № 100-В-РЕФ-22 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар: Комп'ютерне обладнання за кодом CPV за ДК 021:2015 30230000-0 (Комп'ютерне обладнання) (далі - Товар), а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що поставляється згідно з цим договором, визначені у Специфікації (Додаток № 1 до цього договору) (далі - Специфікація), яка є його невід'ємною частиною (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 5.1. Договору, поставка Товару здійснюється протягом 10 робочих днів з дати отримання (в т.ч. засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою) Замовлення на поставку Товару.
Відповідно до п.п. 5.2., 5.4 Договору, місце поставки (передачі) Товару: 68802, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 (склад ВМТП), на умовах поставки DDP (Інкотермс-2010). Датою поставки Товару вважається дата передачі Постачальником Покупцю Товару згідно з підписаною Сторонами видаткової накладної.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що оплата за Товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця протягом 15 (п'ятнадцять) банківських днів з дати підписання видаткової накладної на Товар та на підставі отриманого Покупцем оригіналу належним чином оформленого рахунку від Постачальника.
Згідно п. 7.3.4. Договору, Постачальник зобов'язаний сплатити штрафні санкції і відшкодувати збитки в разі невиконання, або неналежного виконання ним зобов'язань за цим Договором, якщо він не доведе, що порушення Договору сталося не з його вини.
За умовами п. 7.3.5. Договору, Постачальник зобов'язаний надати Покупцю належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену (і) в електронній формі та зареєстровану (і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором. У разі реєстрації Постачальником податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН у строки, що перевищують строки, визначені Податковим кодексом України, у зв'язку з чим Покупець втрачає право на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, Постачальник за першою вимогою Покупця протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання такої вимоги сплачує Покупцю штраф у розмірі такого податкового кредиту. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.п. 8.1., 8.2.3, 8.3 Договору).
На виконання умов Договору, відповідачем поставлено позивачу товар, що підтверджується видатковою накладною від 27.12.2022 №535 на суму 105545,16 грн., в тому числі ПДВ -17590,86 грн., який оплачено позивачем згідно платіжної інструкції від 30.12.2022 №2186 на суму 105545,16 грн., в тому числі ПДВ -17590,86 грн.
За фактом поставки товару за видатковою накладною від 27.12.2022 року №535 на суму 105545,16 грн. відповідачем складено та подано на реєстрацію податкову накладну №111 від 30.12.2022 року.
Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної від 13.01.2023 року, податкову накладну №111 від 30.12.2022 року зареєстровано в ЄРПН за №9296571312 «Документ доставлено до ДПС України. Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.12.2022 № 111 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8421, 8523, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/ послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=1.4166%, «Р»=1629439.07».
Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 13.08.2024 №1316/21-04-02.04/Вих щодо надання необхідних документів, які підтверджують факт вжиття відповідачем заходів для розблокування податкової накладної, проте відповідь до теперішнього часу позивачем не отримана. На теперішній час спірна податкова накладна фактично має статус зупиненої, процедура її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) не завершена.
Позивач зазначає, що реєстрація податкової накладної, поданої на реєстрацію 30.12.2022 фактично була зупиненою, а процедура реєстрації цієї податкової накладної не завершена (відмова у реєстрації податкових накладних у встановленому законом порядку відсутня). При цьому, перебіг строку 365 календарних днів також зупинявся. Так, відповідач 27.12.2022 передав позивачу товар на загальну суму 105545,16 грн. (в тому числі ПДВ 17590,86 грн.). Отже, відповідно до вищевказаних положень ПК України, відповідач був зобов'язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну датою поставки товару або датою зарахування коштів від покупця, як оплата товарів, що підлягали постачанню (у разі здійснення попередньої оплати за товар). Вчинивши дії щодо складання та направлення на реєстрацію до ЄРПН податкової накладної від 30.12.2022 №111, проте не направивши до контролюючого органу пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, платник податків (відповідач) не вчинив всіх необхідних дій для реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених законодавством.
Станом на дату звернення до суду з позовом у позивача відсутні будь-які відомості про подання відповідачем пояснень/документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, інших доказів, які б підтверджувати реєстрацію спірної податкової накладної. Крім того, відсутні відомості про прийняття органом ДПС (комісією регіонального рівня) до цього часу рішення після зупинення реєстрації спірної податкової накладної, а саме реєстрація чи відмова у реєстрації податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реєстрація складеної відповідачем податкової накладної за Договором зупинена, внаслідок чого, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 17590,86 грн., з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 17590,86 грн.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно п. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України, є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Як встановлено судом, Державною податковою службою згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної від 13.01.2023 року, податкову накладну №111 від 30.12.2022 року зареєстровано в ЄРПН за №9296571312, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена. Причиною зупинення податковим органом зазначено - відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.12.2022 № 111 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8421, 8523, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/ послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=1.4166%, «Р»=1629439.07.
Відповідно до Закону України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», на період дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі - ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Тобто, граничним днем для реєстрації ПН/РК у ЄРПН є 5 та 18 числа кожного місяця. У січні 2025 року ці дні припадають на вихідні (неділя та субота, відповідно).
Судом враховано, що за фактом поставки товару за видатковою накладною від 27.12.2022 року №535 на суму 105545,16 грн. відповідачем було складено та подано на реєстрацію податкову накладну №111 від 30.12.2022 року. Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 13.01.2023 року, податкову накладну №111 від 30.12.2022 року зареєстровано в ЄРПН за №9296571312, однак реєстрація зупинена. Водночас, постачальником не здійснено заходів щодо розблокування вказаної податкової накладної, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.
Згідно пп."а" п.198.1 ст.198 ПК, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства та умови Договору, суд дійшов висновку, що позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкової накладної, реєстрація якої надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 17590,86 грн.
Однак, як зазначає позивач, реєстрація відповідних податкових накладних зупинена.
Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідачем не доведено протилежне (відсутність його вини в невиконанні (неналежному виконанні) зобов'язання), суд дійшов висновку, зупинення реєстрації податкової накладної відбулось з вини відповідача, у зв'язку із його бездіяльністю, яка виявилась у ненаданні платником податку копій документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, суд зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також, наявність причинного зв'язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Протиправна бездіяльність відповідача полягає в невиконанні вимог ст. 201 ПК України, що призвело до зупинення реєстрації податкової накладної, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 17590,86 грн.
Причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача і збитками, тобто сума, на яку могло бути зменшено податкове зобов'язання, є прямими збитками позивача, які з'явились внаслідок бездіяльності відповідача з виправлення помилок під час реєстрації податкової накладної і приведення її до належного стану. Вина відповідача полягає у порушенні податкових зобов'язань.
При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків.
Відповідачем, всупереч положенням Податкового кодексу України та ст. 78 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не реєстрації вказаної вище податкової накладної.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки, позивачем доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 17590,86 грн.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАНАРА» про стягнення збитків задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАНАРА» (09701, Київська область, м. Богуслав, вул. Острів, 1, код ЄДРПОУ 44319152) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (68803, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 38728465) збитки у розмірі 17590 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 86 коп. та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць