г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3127/25
Номер провадження 2/213/1463/25
15 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Алексєєва О.В., за участі секретаря судового засідання - Близнюк Є.О., розглянув заочно у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань №3 в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, предметом якого є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 6026348 від 28 березня 2024 року в розмірі 15 479,81 грн. Як на підставу позову позивач посилається на те, що відповідач уклав кредитний договір з ТОВ «МІЛОАН» і зобов'язався виконувати умови договору, повернути кошти, сплатити відсотки за їх користування та комісію, але не виконав свого обов'язку щодо повернення кредиту, має заборгованість. 29 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та позивачем укладено договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ до боржників, зокрема до відповідача. Тому, отримавши право вимоги до відповідача, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звертається до суду для захисту своїх прав. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 479,81 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Процесуальні дії у справі.
28 травня 2025 року позовна заява надійшла до суду.
05 червня 2025 року отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача.
05 червня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
У судове засідання сторони не викликалися. Від представника позивача заперечень проти ухвалення заочного рішення не надійшло. Відповідач відзив не направив.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Відповідно до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду цієї справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Фактичні обставини, встановлені судом.
28 березня 2024 року відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «МІЛОАН» електронний договір про споживчий кредит № 6026348. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 105 днів, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду (15 днів) - 787,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,05% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 10 350,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, комісія за надання кредиту - 425,00 грн одноразово. Договір укладений шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором).
Пунктом 2.3.1. договору передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких самих умовах, за умови, що позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені цим п.2.3 договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту в розмірі, що визначається змістом додаткового договору/додаткової угоди, що підписується позичальником у зв'язку з пролонгацією, та певну частку заборгованості за договором (якщо передбачено додатковою угодою/договором). Комісія за управління та обслуговування кредиту нараховується в момент підписання додаткового договору/додаткової угоди. Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту, наведені у таблиці. За продовження строку на 3 дні передбачена сплата комісії у розмірі 3%, на 7 днів - 6%, на 15 днів - 10%. Умовами додаткового договору/додаткової угоди, що підписується сторонами у зв'язку з пролонгацією, можуть передбачатися інші (індивідуальні) умови пролонгації, не передбачені цим пунктом. Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію), проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено/поновлено пільговий період, нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору, якщо інше не буде встановлено додатковим договором/додатковою угодою, що підписується у зв'язку з пролонгацією.
Згідно з п. 2.3.2. договору після вибору доступних умов пролонгації або поновлення пільгового періоду позичальник має направити кредитодавцю електронне звернення/повідомлення із зазначеною датою із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитодавцем позичальнику в SMS-повідомленні, а також підписати додатковий договір/додаткову угоду до договору, що містить оновлений графік платежів, та здійснити платіж, обумовлений цим п.2.3 договору та визначений додатковим договором/додатковою угодою. Після здійснення позичальником зазначеного платежу(ів), умови кредитного договору, що стосуються строку кредитування, зокрема тривалість пільгового періоду, дата завершення пільгового періоду, дата остаточного погашення, строк кредитування змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата остаточного погашення заборгованості разом з актуальними даними щодо заборгованості відображаються в додатковому договорі/додатковій угоді, що підписується сторонами у зв'язку з пролонгацією та містить оновлений графік платежів, який, якщо це не суперечить чинному законодавству, за формою та змістом може (не обов'язково) відрізнятися від додатку №1. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1-3, та додатковою угодою/додатковим договором, що підписується сторонами у зв'язку з пролонгацією, застосовуються умови, визначені такою додатковою угодою/додатковим договором. Виконання позичальником лише частини дій, передбачених цим пунктом, у т.ч. не здійснення платежу та/або не підписання додаткового договору/додаткової угоди, не призводить до пролонгації.
ТОВ «МІЛОАН» надало відповідачу грошові кошти шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача, зазначений у договорі.
Проте відповідач умови договору з повернення коштів не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.
29 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступило позивачу право вимоги до боржників.
Згідно з витягом з реєстру боржників від 29 липня 2024 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 6026348 на суму заборгованості - 15 479,81 грн (запис № 981 в реєстрі боржників до договору відступлення прав вимоги).
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі становить 15 479,81 грн, яка складається із: 4 650,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10 404,81 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 425,00 - прострочена заборгованість за комісією.
Зміст спірних правовідносин.
Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов'язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов'язань.
Норми права, які застосовує суд.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII законодавець залишив за банком можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною 5, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Висновок суду.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення електронного кредитного договору відповідачем з первісним кредитором, порушення ним взятих на себе зобов'язань, набуття позивачем права вимоги за цим договором.
Відповідач порушив умови кредитного договору, кошти на повернення кредиту не сплачував, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі не надав.
Проте суд зазначає, що кредитний договір укладено 28 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому встановлення у кредитному договорі процентної ставки у розмірі 1,05% та 2,3% в день не відповідає вимогам частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Денна процентна ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладення договору.
З наданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної первісним кредитором, видно, що нарахування процентів з 29 березня 2024 року по 12 квітня 2024 року здійснювалося за ставкою 1,05% в день - 52,50 грн в день. З 13 квітня 2024 року по 19 квітня 2024 року у зв'язку з частковою сплатою відповідачем тіла кредиту - за ставкою 1,05% в день у розмірі 48,83 грн в день. З 20 квітня 2024 року по 18 липня 2024 року - за ставкою 2,3% в день - 106,95 грн, кількість днів, за які здійснювалося нарахування - 112.
Таким чином, передбачена в договорі умова щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,5 % та 2,3 % згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.
Тому суд розраховує заборгованість за укладеним договором, виходячи із встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 %.
Так, розмір процентів, що мав сплачуватися відповідачем щоденно у період з 29 березня 2024 року по 12 квітня 2024 року (15 днів) за користування кредитом становить: 5 000,00 грн х 1% = 50,00 грн, загальний розмір процентів за цей період - 750,00 грн (50 х 15). З 13 квітня 2024 року розмір процентів, що мав сплачуватися відповідачем щоденно, становить: 4 650,00 грн х 1% = 46,50 грн.
При цьому при визначенні кількості днів, за які нараховуються проценти, починаючи з 13 квітня 2024 року, суд враховує, що позивачем не доведено збільшення строку кредитування (пролонгацію), оскільки не надано доказів підписання відповідачем додаткового договору/додаткової угоди, як це передбачено п.2.3 договору.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
За умови відсутності доказів пролонгації суд вважає безпідставним нарахування процентів за період, що перевищує визначений договором строк кредитування у 105 днів.
Отже, загальний розмір нарахованих процентів за період з 13 квітня 2024 року по 11 квітня 2024 року (90 днів) має становити 4 185,00 грн (46,50 х 90).
Суд враховує, що відповідачем сплачено проценти за користування кредитом у розмірі 350,00 грн.
Таким чином, розмір заборгованості за процентами становить: 750 + 4 185 - 350 = 4 585,00 грн.
Тому позовні вимоги про стягнення процентів підлягають частковому задоволенню.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 660,00 грн, що складається з заборгованості за кредитом - 4 650,00 грн, заборгованості за процентами - 4 585,00 грн, комісії - 425,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1 511,58 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 137, 141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №6026348 від 28 березня 2024 року у розмірі 9 660 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят) грн 00 коп ., з яких: 4 650,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 4 585,00 грн - прострочена заборгованість за процентами; 425,00 - прострочена заборгованість за комісією.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1 511,58 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корп. 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Дата складення повного судового рішення - 15 липня 2025 року.
Суддя О.В. Алексєєв