ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.07.2025Справа № 910/15030/24
За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"
пророзподіл судових витрат
у справі№ 910/15030/24
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"
доАкціонерного товариства "Українська залізниця"
прозобов'язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення грошової суми 38 945,88 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
не викликалися
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/15030/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (далі також - позивач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі також - відповідач) про зобов'язання внести зміни до особового рахунку № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 38 945,88 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 позов задоволено.
26.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" надійшла заява про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 726,21 грн.
27.06.2025 відповідач подав письмові заперечення проти клопотання позивача, які ґрунтуються, здебільшого, на такому:
- заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи, ціною позову, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- справа № 910/15030/24 є малозначною, розгляд здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання);
- на розгляді в Господарського суду міста Києва перебуває більше 20-ти повністю аналогічних справ за позовами ТОВ «Грейнсвард» до АТ «Українська залізниця», та які виникли з аналогічних правовідносин та щодо застосування тих самих норм матеріального права, змінювались тільки станції залізниці та періоди спірних нарахувань плати за зберігання вантажу;
- у відповідача наявні сумніви щодо витраченого представником позивача часу на формування правової позиції та на складання позовної заяви в даній справі (5 годин!), з огляду на подання цим же представником аналогічних позовних заяв в інтересах Товариства до Залізниці в справах № 910/14888/24, № 910/14833/24, № 910/14770/24, № 910/15012/24, № 910/14702/24 та інших;
- дана справа не є складною для представника Товариства, з огляду на його спеціалізацію з розгляду спорів у подібних правовідносинах.
- вимогу про стягнення з АТ «Українська залізниця» так званого «гонорару успіху» у розмірі 7 % від ціни позову, в сумі 2726,21 грн відповідач вважає безпідставною та необґрунтованою.
За результатами розгляду заяви позивача про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 726,21 грн та з урахуванням заперечень відповідача, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч.ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За таких обставин, враховуючи, що справа розглядалася в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити питання щодо розподілу витрат без виклику/повідомлення учасників справи. Позивачем до заяви долучено докази її направлення відповідачу.
Як вбачається із позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" зазначало, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції, становить 12 000,00 гривень.
Справу № 910/15030/24 розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення складено та підписано 23.06.2025, а докази понесених витрат позивачем подано до суду 26.06.2025.
Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" дотрималося вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат у матеріалах справи наявні наступні докази (завірені копії):
- Акт № 17-01/347 виконаних робіт (наданих послуг) від 05.12.2024 на суму 5 000,00 грн;
- рахунок на оплату № 17-01/347 від 05.12.2024 на суму 5 000,00 грн;
- платіжна інструкція № 8251 від 05.12.2024 на суму 5 000,00 грн;
- Акт № 17-01/567 виконаних робіт (наданих послуг) від 24.06.2025 на суму 3 726,21 грн;
- рахунок на оплату № 17-01/567 від 24.06.2025 на суму 3 726,21 грн;
- платіжна інструкція № 9516 від 24.06.2025 на суму 3 726,21 грн;
- ордер серії СА № 1067099 від 17.10.2023;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Накоп'юк Я.В.;
- Договір про надання правової допомоги № 17-01 від 04.01.2021;
- Додаткова угода № 1 від 07.07.2021 до договору про надання правової допомоги № 17-01 від 04.01.2021.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі також - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як убачається з матеріалів справи, 04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" та Адвокатським об'єднанням "Право, бізнес і фінанси" було укладено Договір про надання правової допомоги №17-01.
Судом установлено, що Накоп'юк Я.В. є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю ЧК №001243, інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії /бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд, дослідивши надані позивачем Акти виконаних робіт, за якими загальна кількість витраченого часу при наданні правової допомоги у даній справі становить 6 годин, з яких 5 год. - складання позовної заяви, 1 год. - складання відповіді на відзив, зазначає, що вказане не відповідає суті правовідносин сторін, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів, які необхідно було б вивчити, а тому й не вимагало витрачення адвокатом тривалого часу з урахуванням того, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває велика кількість аналогічних справ між ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" та АТ «Укрзалізниця» щодо внесення змін до особового рахунку шляхом відображення певної грошової суми.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Щодо стягнення "гонорару успіху" в розмірі 2 726,21 грн, суд зазначає, що такі витрати не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер, тому у цій частині клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, доходить висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, які фактично поніс позивач, відповідно до актів наданих послуг і витратам, які за оцінкою суду підлягають віднесенню на відповідача з точки зору її складності, та розумної необхідності і реальності понесених судових витрат.
Вказані вище обставини є підставою для прийняття додаткового рішення у справі в частині стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 126, 236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3 поверх, код ЄДРПОУ 41564379) витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано - 11.07.2025
Суддя Ю.О.Підченко