вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.07.2025м. ДніпроСправа № 904/426/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Карпенка М.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, код ЄДРПОУ 00100227
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", 49111, м.Дніпро, Запорізьке шосе, буд.22, код ЄДРПОУ 31018149
про стягнення заборгованості
Представники сторін:
від позивача: Тищенко Аліна Ігорівна, адвокат
від відповідача: Гребенар Олексій Володимирович, адвокат
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про стягнення заборгованості у розмірі 3 648 405,37грн, інфляційних втрат у розмірі 18 650,68грн, 3 % річних у розмірі 18 431,38грн та судового збору у розмірі 44 225,85грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 справу № 904/426/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.03.2025 об 11:00.
05.03.2025 та 06.03.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на 15 днів та відкладення підготовчого засідання на іншу дату.
У підготовче засідання з'явились представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні 12.03.2025 постановлено ухвалу про часткове задоволення клопотання відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у справі № 904/426/25, продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у справі № 904/426/25 строком на 10 днів, продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення розгляду справи на 26.03.2025 об 11год 30хв. Водночас зобов'язано відповідача протягом 10 днів з дати постановлення цієї ухвали надати відзив на позовну заяву, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив надати до суду заперечення, а позивачу протягом 5 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву надати до суду відповідь на відзив.
24.03.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає про неврахування позивачем при поданні позовної заяви сплаченої відповідачем заборгованості за жовтень 2024 у розмірі 489 563,66грн, заборгованість за листопад 2024 повинна бути зменшена на 13 825,49грн у зв'язку зі зміною фактичних обсягів.
У підготовче засідання з'явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача у підготовчому засідання заявив усне клопотання про надання додаткового часу для підготовки відповіді на відзив на позовну заяву та відкладення підготовчого засідання на іншу дату.
У підготовчому засіданні 26.03.2025 судом постановлено ухвалу про задоволення усного клопотання позивача про надання додаткового часу для підготовки відповіді на відзив на позовну заяву, оголошення перерви до 07.05.2025 об 11год 30хв, зобов'язання сторін виконати вимоги ухвали суду від 17.02.2025, що занесено до протоколу судового засідання.
31.03.20025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить суд закрити провадження в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 13 825,49грн, в іншій частині заявлених позовних вимог задовольнити у повному обсязі.
15.04.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 508 142,00грн, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем основної заборгованості. Водночас позивач просить суд повернути з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір у сумі пропорційній розміру основної суми заборгованості, провадження по якій підлягаю закриттю.
15.04.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3 140 263,37грн, інфляційні втрати у розмірі 102 682,16грн, 3 % річних у розмірі 40 027,09грн та повернути з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір у розмірі 4 830,18грн.
06.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
Представник позивача у підготовчому засідання заявила усне клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату з метою надання контраргументів на додаткові пояснення представника відповідача.
У підготовчому засіданні 07.05.2025 судом постановлено ухвалу про перерву до 14.05.2025 о 10год 30хв, зобов'язано позивача у строк до 12.05.2025 надати пояснення до заяви про збільшення позовних вимог, відповідача у строк до 14.05.2025 письмову позицію на пояснення позивача до заяви про збільшення позовних вимог, що занесено до протоколу судового засідання.
09.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення у справі.
У підготовче засідання з'явились представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представників позивача та відповідача, оголосив перерву на 29.05.2025 о 12:30, що занесено до протоколу судового засідання.
29.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовче засідання з'явився представник відповідача.
Представник позивача у підготовче засідання не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду повідомив.
Представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 29.05.2025 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.06.2025 о 17год 00хв, що занесено до протоколу судового засідання.
02.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання, в якому просить суд розглянути справу без його участі, закрити підготовче провадження та призначити її розгляд по суті.
03.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на суму основного боргу у розмірі 3 644 805,37грн.
У підготовче засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача у підготовче засідання не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду повідомив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 у справі № 904/426/25 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 508 142,00грн та збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням збільшених позовних вимог, зобов'язано позивача у строк до 12.06.2025 надати до суду обґрунтований розрахунок заборгованості, що стягується, із зазначенням періодів та порядку розрахунку нарахованих позивачем сум за договором № 0535-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024, зобов'язано сторін надати акт взаєморозрахунків у строк до 16.06.2025, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 30.06.2025 о 16:00год, одночасно із наданням можливості учасникам судового процесу подати до першого засідання по суті додаткові пояснення та докази.
11.06.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
18.06.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 1 864 731,39грн.
27.06.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення 3 % річних на 90 %.
27.06.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення на 12 місяців
27.06.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі щодо заявлених 3 % річних та інфляційних втрат.
У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача та оголошення перерви на 04.07.2025 о 15:00.
03.07.2025 до канцелярії суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення на 12 місяців.
03.07.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення трьох відсотків річних.
04.07.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення.
У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3443/24 від 11.06.2025.
Заслухавши у судовому засіданні усне клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши думку представника позивача, суд доходить висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 13 ГПК України).
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункт 3 частини першої статті 42 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 03.06.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Судом було відзначено, що суд не обмежений ні юрисдикцією, ні предметом спору щодо самостійної оцінки спірних обставин справи, крім того, в матеріалах даної справи наявні всі необхідні докази для її розгляду.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справах №910/5425/18 від 05.03.19, № 910/12694/18 від 20.06.2019 неодноразово зазначав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Крім того, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18.
Відповідно до частини третьої статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Оскільки представником відповідача було заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі під час розгляду справи по суті, суд відмовив у його задоволенні з підстав недотримання вимог частини третьої статті 195 Господарського процесуального кодексу України, що занесено до протоколу судового засідання.
Положеннями пункту 1 статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи представниками позивача та відповідача заявлялися як усні, так і письмові заяви, клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про закриття в частині основного боргу, що потребувало додаткового часу для надання сторонами доказів в обґрунтування поданих ними документів, письмових пояснень.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд зазначає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Отже справа була розглянута судом у розумні строки.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 04.07.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
01.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач, оператор системи передачі, ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (далі - відповідач, користувач) був укладений договір № 0535-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії (а.с.27 зі звороту - а.с.32, том 1).
Цей договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі (далі - користувач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору (пункт 1.1. договору).
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309 (далі - КСП), та є однаковими для всіх користувачів.
Далі за текстом цього договору ОСП та користувач іменуються - «сторона», а разом - «сторони» (пункт 1.2. договору).
Цей договір встановлює права та обов'язки ОСП та користувача за всіма видами його діяльності на ринку електричної енергії (пункт 1.3. договору).
За цим договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12 (пункт 2.1. договору).
Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, КСП, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (пункт 2.2. договору).
Планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://uа.еnergу/.
Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті в євро/МВт*год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному вебсайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт*год не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у випадку її затвердження. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги.
До моменту підтвердження ЕNTSO-Е нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснюють фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ЕNTSO-Е нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов'язаний повідомити користувача у спосіб, визначений цим договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ЕNTSO-Е. Користувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації (пункт 4.1. договору).
Ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік (пункт 4.3. договору).
Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги.
Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI КСП на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.
Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КСП (пункт 5.1. договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (пункт 6.1. договору).
Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду (пункт 6.2. договору).
У разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу, згідно з рішенням НКРЕКП про зміну тарифу (пункт 6.3. договору).
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем (пункт 6.4. договору).
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в акті коригування (пункт 6.5. договору).
За внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів користувач сплачує пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань щодо оплати заборгованості.
За прострочення користувачем термінів розрахунку оплати фактичної вартості послуги понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі виникнення від'ємної різниці між фактичною вартістю послуги в розрахунковому періоді та сумою планових платежів, виставлених в цьому ж розрахунковому періоді, на таку різницю пеня не нараховується.
Розрахунок штрафних санкцій, зокрема пені може бути проведений за результатами розрахункового періоду, тобто після формування акта приймання-передачі послуг.
Оплата пені здійснюється за окремим рахунком. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання.
У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів).
За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
У разі надання ОСП розрахунку коригування до податкової накладної, що відповідно до статті 192 Податкового кодексу України підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) користувачем, останній зобов'язується зареєструвати такий розрахунок коригування протягом строку, що визначений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
У разі відсутності технічної можливості/не проведення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної протягом 365 днів з дати складання такого розрахунку коригування, ОСП має право нарахувати користувачу штраф у розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, визначеній в незареєстрованому розрахунку коригування, протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги ОСП.
За таких обставин ОСП повертає кошти в сумі, зменшеній на величину штрафу.
За порушення термінів повернення надлишково сплачених коштів ОСП сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язань щодо повернення коштів.
За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.
Оплата пені здійснюється за окремим рахунком. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання (пункт 6.6. договору).
ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу (підпункт 1 пункту 7.1. договору).
Користувач має право отримувати від ОСП послугу з дотриманням установлених показників якості надання цих послуг відповідно до глави 2 розділу ХІ КСП (підпункт 1 пункту 7.2. договору).
ОСП зобов'язується складати та надавати користувачу акти, рахунки, повідомлення у терміни та у порядку, що визначені в главах 6 та 10 цього договору (підпункт 2 пункту 9.2. договору).
Користувач зобов'язується підписувати зі свого боку акти приймання-передачі послуги, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги та повертати ОСП (підпункт 1 пункту 9.3. договору).
Рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною:
- у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником;
- у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання цього договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (пункт 10.3. договору).
Будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання цього договору (у тому числі акт приймання-передачі послуги або акт коригування до акта приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://оnlіnе.uа.еnеrgу/.
Один документ повинен бути підписаний обома сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу).
Податкові накладні отримуються користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством (пункт 10.4.договору).
Для забезпечення електронного документообігу сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування сервісом, які ним передбачені (пункт 10.5. договору).
При підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством (пункт 10.6. договору).
Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою) (пункт 10.7. договору, том 1).
Цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання.
Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (пункт 14.1. договору).
Докази, які б свідчили про припинення дії договору в матеріалах справи відсутні, а отже договір є чинним.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.
На виконання умов договору Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "Укренерго" у період з жовтня 2024 по грудень 2024 надало Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі послуги № ПРА-0006383 від 31.10.2024 за жовтень 2024 у розмірі 1 332 191,12грн, № ПРА-0006963 від 30.11.2024 за листопад 2024 у розмірі 1 140 194,63грн, № ПРА-0007575 від 31.12.2024 за грудень 2024 у розмірі 1 176 019,62грн (а.с.21-26, том 1).
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" зобов'язань за договором № 0535-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 в частині здійснення розрахунків за надані послуги у період з жовтня 2024 по грудень 2024.
15.04.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 508 142,00грн, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем основної заборгованості.
15.04.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3 140 263,37грн, інфляційні втрати у розмірі 102 682,16грн, 3 % річних у розмірі 40 027,09грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 у справі № 904/426/25 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 508 142,00грн та збільшення розміру позовних вимог.
18.06.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 1 864 731,39грн.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору № 0535-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024, кількість і вартість наданих послуг, складання актів коригування та періоди по оплаті додаткових об'ємів, нарахованих за актами коригування, строки оплати наданих послуг, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 ЦК України).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до визначення термінів Законом України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії; оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності; розподіл електричної енергії-транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі (пункт 2 частини третьої статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії).
Відповідно до пункту 40 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії
Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи електричної енергії від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (пункт 60 частини першої статті 1 Закону України «Про електричної енергії»).
Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.
Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії (пункт 1.3. розділу ХІ Кодексу системи передачі).
На виконання вимог постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1763 та на підставі наказу № 549 від 03.10.2023, НЕК "Укренерго" забезпечило укладення з користувачами системи передачі договору про надання послуг з передачі електричної енергії шляхом приєднання за спрощеною процедурою, на підставі чого від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" надійшла заява-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, якою користувач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі.
Також повідомленням про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 20.12.2023 року за вих. № 01/70379 НЕК "Укренерго" проінформувало про те, що ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" приєднано до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії та присвоєно ідентифікатор договору №0535-02041-ПП, дата акцептування 01.01.2024.
Отже, у межах встановлених правовідносин, внаслідок укладання вказаного договору, між сторонами виникли правовідносини з транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання, позивач виступає у якості оператора системи передачі, відповідач у якості користувача.
Пунктом 5.7 розділу ХІ Кодексу системи передачі встановлено, що обсяг послуг з передачі електричної енергії визначається для оператора системи розподілу - на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл територією здійснення ліцензованої діяльності, як електричними мережами оператора системи розподілу, так і електричними мережами інших власників.
Обставина наявності статусу оператора системи розподілу відповідача та здійснення ним такої діяльності на ринку електричної енергії по теперішній час учасниками справи визнається.
Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Вищезазначений договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за мережевим посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykiv-rynku/dogovory/.
Таким чином, з моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку, встановленому Кодексом системи передачі, користувач набув всіх прав та зобов'язань за договором, КСП та чинним законодавством України.
Сторонами визнано факт укладання згідно із частинами першими статей 633, 634, 641, частинами першою, другою статті 642 Цивільного кодексу України договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041-ПП від 01.01.2024.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 6.1. договору сторонами визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду (пункт 6.2. договору).
У відповідності до положень пункту 6.4 договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих оператором системи передачі, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Факт отримання відповідачем актів приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041-ПП від 01.01.2024 за жовтень 2024 у розмірі 1 332 191,12грн, листопад 2024 у розмірі 1 140 194,63грн та грудень 2024 у розмірі 1 176 019,62грн підтверджено матеріалами справи.
Пунктом 6.5 договору сторони погодили, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в Акті коригування.
Суд звертає увагу на те, що жодних зауважень, як до порушення провадження у справі № 904/426/25, так і під час розгляду справи в суді, відповідачем до актів приймання-передачі послуг з передачі електричної енергії за спірні періоди надано не було.
Як встановлено судом, основна заборгованість у розмірі 1 783 673,98грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Ураховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 783 673,98грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Залишок несплаченої заборгованості складає 1 864 731,39грн, з яких: за листопад 2024 у розмірі 688 711,77грн та грудень 2024 - 1 176 019,62грн. Контррозрахунок відповідача не спростовує наявність заборгованості у розмірі 1 864 731,39грн.
З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 1 864 731,39грн.
Щодо стягнення 3 % річних за період з 29.10.2024 по 11.04.2025 у розмірі 40 027,09грн (з 29.10.2024 по 27.01.2025 - 18 431,38грн, з 28.01.2025 по 11.04.2025 - 21 595,71грн) та інфляційних втрат за період з грудня 2024 по березень 2025 у розмірі 102 682,16грн (грудень 2024 - 18 650,68грн, з лютого 2025 по березень 2025 - 84 031,48грн).
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Норми статей 614, 617 Цивільного кодексу України кореспондуються із нормами статті 218 Господарського кодексу України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат за згадані періоди заявлено позивачем обґрунтовано.
Контррозрахунок відповідачем не надано.
Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 864 731,39грн, 3 % річних у розмірі 40 027,09грн та інфляційних втрат у розмірі 102 682,16грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення 3 % річних на 90 %.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що Верховний Суд в своїх рішеннях з посиланням на загальний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18, яким передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (пункт 8.38 постанови) передбачає, що судами може бути зменшено встановлені статтею 625 ЦК України відсотки у розмірі 3 % річних до більш меншого розміру, а ніж законодавчо встановлений мінімальних розмір річних.
У даній справі позивачем заявлено до стягнення 3% річних, тобто розмір передбачений законодавством (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України), отже, в цьому випадку, вирішуючи питання про зменшення заявленого до стягнення розміру 3 % річних, суд має виходити з конкретних обставин у розглядуваній справі, які мають юридичне значення, а також наявності виключних (надзвичайних) обставин, які вплинули на несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Заявляючи клопотання про зменшення 3 % річних, відповідач посилається на такі обставини: ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» є юридичною особою, діяльність якої спрямована на забезпечення населення, установ охорони здоров'я та інших закладів, підприємств, організацій електроенергією; якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об'єктів відповідача має соціально важливе значення для населення та відновлення енергетичної інфраструктури; значно зниженої платіжної дисципліни споживачів відповідача у зв'язку з частковою окупацією окремих районів Донецької області та проведенням бойових дій на всій території Донецької області; розрахунки 3% річних охоплюють період військової агресії РФ проти України та введення воєнного стану, а також те, що сума основного боргу частково погашена.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 виснувала, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що проценти річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
Водночас у зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду, зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.
Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру процентів річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме, встановлення процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 % і її явної невідповідності принципу справедливості.
У той же час, у цій справі, позивачем до стягнення заявлено проценти річних, передбаченому законом (частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України) у розмірі 3 %.
Отже у даній справі відсутні обставини неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних, як у справі № 902/417/18 (аналогічна позиція викладені у постанові Верховного Суду у справі № 921/94/21 від 15.06.2023).
Суд звертає увагу на те, що розмір заявлених до стягнення процентів річних відповідає розміру встановленому законом (3 %), а відповідачем, в свою чергу, не наведено будь-яких виключних (надзвичайних) обставин.
Водночас постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 від 18.03.2020 не містить висновків про можливість зменшення процентів річних нижче 3%, встановлених чинним законодавством.
Отже, на переконання суду, у даному випадку, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, відсутні підстави для зменшення 3% річних, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Щодо заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.
Відповідно до частин першої, четвертої, п'ятої та сьомої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16.
Особа, яка подала заяву про відстрочку/розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Суд звертає увагу на те, що заява сторони про відстрочку виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, які суд визначає з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. У будь-якому випадку закон пов'язує відстрочку виконання рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Надання відстрочки без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення.
Суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконання рішення у встановлений строк, так і враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допускати їх настання.
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до статті 42 та абзацу 5 статті 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
Тобто можлива збитковість діяльності підприємства є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.
Обґрунтування поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду фактично зводиться до обставин наслідків та особливостей ведення його господарської діяльності, а також обставин існування воєнного стану, які вже існували в момент укладення договору та надання послуг у спірний період, отже про їх існування відповідачу було відомо на момент укладення договору.
Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають стан поточної підприємницької діяльності заявника, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення. Водночас обставини, на які посилається відповідач у заяві про відстрочку виконання судового рішення, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим, свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка відповідно до статті 42 ГК України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю.
Окрім того обставини, на які посилається представник відповідача, з урахуванням положень статті 331 ГПК України не являються тими виключними обставинами, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, адже їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання.
Водночас, відповідачем не надано доказів існування наявності виняткових обставин для відстрочення виконання рішення суду у цій справі.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що представником відповідача не доведено наявності обставин, які б слугували достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду у справі № 904/426/25 на 12 місяців, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про відстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (пункт 8.23).
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні через систему “Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (3 685 487,47грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 44 225,85грн (3 685 487,47грн х 1,5% х 0,8), про що свідчить платіжна інструкція № АУ.терм.641 від 31.01.2025.
В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 1 864 731,39грн, 3 % річних у розмірі 40 027,09грн та інфляційних втрат у розмірі 102 682,16грн.
Оскільки господарським судом закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 783 673,98грн, судовий збір до стягнення з відповідача становить 24 089,29грн (2 007 440,64грн х 1,5 % х 0,8).
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір»).
Оскільки позивачем подано клопотання про повернення йому судового збору, суд доходить висновку про його задоволення.
З огляду на викладене поверненню з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягає сума у розмірі 20 136,56грн (44 225,85грн - 24 089,29грн).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 24 089,29грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Закрити провадження у справі № 904/426/25 в частині стягнення заборгованості у розмірі 1 783 673,98грн у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", 49111, м.Дніпро, Запорізьке шосе, буд.22, код ЄДРПОУ 31018149 на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, код ЄДРПОУ 00100227 заборгованість у розмірі 1 864 731,39грн (один мільйон вісімсот шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять одна гривня 39 копійок), 3 % річних у розмірі 40 027,09грн (сорок тисяч двадцять сім гривень 09 копійок), інфляційні втрати у розмірі 102 682,16грн (сто дві тисячі шістсот вісімдесят дві гривні 16 копійок) та судовий збір у розмірі 24 089,29грн (двадцять чотири тисячі вісімдесят дев'ять гривень 29 копійок).
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про відстрочку виконання рішення на 12 місяців відмовити.
Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, код ЄДРПОУ 00100227 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 20 136,56грн (двадцять тисяч сто тридцять шість гривень 56 копійок), перерахованого платіжною інструкцією № АУ.терм.641 від 31.01.2025.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 14.07.2025
Суддя О.В. Перова