вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1740/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Кравець В.С.
та представників:
від позивача: Стріла В.М. - адвокат;
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес", м. Рівне
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Попасне", м. Самар Дніпропетровської області
про стягнення 469 789,86 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Попасне" заборгованості в сумі 469789,86 грн, з яких: 322208,20 грн - основний борг, 43882,10 грн - пеня, 64416,64 грн - штраф, 39282,92 грн - 25% річних.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати товару, поставленого йому за видатковою накладною № 10854 від 11.09.2024 на суму 372208,20 грн згідно з договором поставки № 1455-АК-24 від 10.09.2024.
Ухвалою суду від 17.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.05.2025.
Ухвалою суду від 15.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2025 з викликом учасників справи в судове засідання.
10.06.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС представник відповідача адвокат Шеретова О.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи та надання їй доступу до матеріалів електронної справи.
Ухвалою суду від 10.06.2025 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 03.07.2025 о 10:15 год.
02.07.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС представник відповідача адвокат Шеретова О.В. подала заяву про зменшення розміру пені, штрафу процентів.
У поданій заяві відповідач зазначає, що стягнення з нього похідних вимог, які становлять 45,8% від суми заборгованості, виконуватиме не компенсаторну функцію, а буде способом отримання доходу. Тому відповідач просить зменшити заявлені до стягнення суми пені та штрафу на 90%, а суму 25% річних до 3%.
При ухваленні рішення відповідач просить суд врахувати, що:
- застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі, заявленому позивачем, не може відповідати критеріям розумності та справедливості;
- відповідне зменшення пені, штрафу та 25% річних є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення;
- метою неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;
- відсутні підстави вважати, що порушення зобов'язання відповідачем потягло за собою значні збитки для позивача;
- заявлені до стягнення суми пені, штрафу та 25% річних є очевидно неспівмірними і наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання;
- відповідач має найманих працівників, а також має зобов'язання перед іншими кредиторами, зокрема перед державним банком - АТ "Укргазбанк" та ТОВ "Адама Україна" (підтвердження додається);
- надмірно нараховані позивачем відсотки річних, пені та штрафу, призведуть до неможливості виконання відповідачем своїх зобов'язань перед найманими працівниками, іншими кредиторами та може призвести до неплатоспроможності боржника.
Представник відповідача в засідання суду як у межах підготовчого провадження, так і розгляду справи по суті не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 03.07.2025 представник позивача надав пояснення по суті спору.
За наслідком судового засідання 03.07.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Попасне" (далі - покупець, відповідач) 10.09.2024 укладено договір поставки № 1455-АК-24 (далі - договір).
За цим договором постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві засоби захисту рослин, мікродобрива, насіння сільськогосподарської продукції та/або іншу продукцію, що вказана в додатках до договору та/або у видаткових накладних (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Загальна сума договору становить суму всіх видаткових накладних (п. 1.1 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору загальна кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення, строк поставки й інші умови визначаються специфікаціями (додатками до цього договору), які є невід'ємною частиною цього договору. У разі відсутності у постачальника підписаної специфікації, строком поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної або іншого документа, що підтверджує факт отримання товару, а строком оплати за отриманий товар - відповідно наступний день після отримання товару. Крім того, у разі відсутності у постачальника сканованої копії договору та специфікації до нього, постачальник має право перенести строки поставки товару на кількість днів відсутності договору та специфікації та інших необхідних документів.
Якість товару, що постачається постачальником, повинна відповідати вимогам стандартів (технічних умов) на даний вид товару, ДСТУ, а також показникам, указаним у документації, що додається до товару (сертифікат походження, сертифікат якості, інший документ, що підтверджує якість та строк придатності товару) (п. 3.1 договору).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем у момент його отримання від постачальника. Покупець зобов'язаний перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари, відсутність ознак ушкодження і псування товару, й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово про це заявити про це постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю.
У разі підписання покупцем документів, що підтверджують отримання товару (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, інші), постачальник вважається таким, що виконав своє зобов'язання по вказаному договору належним чином і до постачальника не можуть застосовуватись будь-які штрафні санкції, передбачені цим договором, щодо строків, умов, кількості та місця поставки товару (п. 3.5 договору).
Згідно з пунктом 4.1 договору ціна товару та загальна вартість товару вказується в специфікаціях.
Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на зазначений у кінці тексту договору розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку та надісланого на електронну пошту покупця. У разі відсутності у покупця виставленого постачальником рахунку, покупець зобов'язаний сплатити кошти на зазначений у кінці тексту договору розрахунковий рахунок постачальника без отримання рахунку (п. 4.2 договору).
Оплата товару здійснюється з урахуванням положень п.п. 4.4 та 4.5 цього договору (п. 4.3 договору).
Відповідно до пункту 4.4 договору сторони домовилися визначити еквівалент ціни та загальної вартості товару в іноземній валюті (в доларах США або Євро, вказується в специфікації). Еквівалент ціни товару в доларах США/Євро визначається шляхом ділення ціни товару згідно специфікацій у гривнях на курс продажу долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) до української гривні на дату, що передує даті укладання (підписання) сторонами відповідної специфікації.
Ціна товару, що постачається на умовах попередньої оплати, визначається шляхом множення еквівалента ціни товару в доларах США/Євро на курс продажу долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті фактичної оплати.
Ціна товару, що постачається на умовах товарного кредиту, визначається шляхом множення еквівалента ціни товару на курс продажу долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті фактичного відвантаження.
Зміна ціни товару на дату відвантаження фіксується постачальником у видатковій накладній та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами договору.
Сторони погодилися, що сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, що поставлений на умовах товарного кредиту (попередньої оплати та кредиту), визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США/Євро на курс продажу долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку до української гривні на дату, що передує даті здійснення такої оплати.
При цьому курс продажу долара США/Євро на МВРУ визначається, виходячи із середнього курсу продажу долара США/Євро, опублікованого на сайті: http://finance/ya/currency/#interbank.
Положення пункту 4.4 застосовуються при збільшенні курсу продажу долара США/Євро на МВРУ до гривні на 1 і більше % (різниця між курсом, що зазначений у специфікації та курсом, що діє на момент здійснення оплати (попередньої оплати та/або кредиту) за товар та/або на дату відвантаження товару, та/або у разі подачі позову до суду, на дату, що передує даті подачі позовної заяви) (п. 4.5 договору).
Згідно з підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 договору якщо покупець прострочив оплату товару, то постачальник має право відповідно до умов статті 694 ЦК України нарахувати на прострочену суму двадцять п'ять відсотків річних від дня, коли товар був отриманий, до дня його фактичної оплати.
У пункті 6.4 сторонами узгоджено, що покупець несе наступну відповідальність: у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець зобов'язаний, на вимогу постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно (не в повному обсязі) здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також відсотки на суму прострочення згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25 річних.
Сторони домовилися, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань покупця за цим договором не припиняється строком, визначеним п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень статті 259 Цивільного кодексу України продовжується до трьох років (п. 6.5 договору).
За змістом пункту 6.8 договору за невиконання чи/або неналежне виконання умов цього договору покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 20% від суми заборгованості.
Згідно з пунктом 8.10 договору за взаємним погодженням сторін обмін усіма документами, пов'язаними з виконанням умов цього договору, включно із самим договором та додатками, може здійснюватися у вигляді електронних документів із застосуванням до них електронного підпису (електронного цифрового підпису) відповідно до вимог законодавства. Електронні документи визнаються сторонами нарівні з документами, викладеними на паперових носіях та мають таку ж юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися стороною, від імені якої такі документи були відправлені.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31.12.2024, а щодо невиконання зобов'язання та застосування відповідальності - до повного їх виконання (п. 9.5 договору).
До договору сторонами в електронній формі (шляхом накладення електронних підписів уповноважених представників сторін) укладена специфікація (засоби захисту рослин) № З-00009500 від 10.09.2024 (далі - специфікація № З-00009500) (а.с. 6).
Указаною специфікацією визначено найменування товару, що підлягає поставці за договором, його одиницю виміру, кількість та вартість, умови поставки і розрахунків.
Відповідно до специфікації № З-00009500 поставці підлягає товар на загальну суму 372208,20 грн з ПДВ 20% (еквівалент суми поставки товару в доларах США - $ 9042,96), у тому числі:
Максим XL у кількості 70 л вартістю 1505,63 грн без ПДВ за одиницю товару (еквівалент ціни товару в доларах США - $ 36,58) на суму 105394,10 грн без ПДВ;
Круїзер 350 FS т.к.е. у кількості 60 л вартістю 3412.99 грн без ПДВ за одиницю товару (еквівалент ціни товару в доларах США - $ 82.92) на суму 204779,40 грн без ПДВ.
Умови оплати товару за специфікацією № З-00009500 - 100% оплата вартості товару протягом 30 днів з дати отримання; строк поставки товару - до 11.09.2024; умови поставки за Інкотермс 2010: DDP 51200, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, м. Новомосковськ, вул. Бєлої З., б. 2.
На виконання умов договору та специфікації до нього № З-00009500 позивач поставив відповідачу товар на суму 372208,20 грн, що підтверджується наступними первинними документами, підписаними сторонами в електронній формі:
- видаткова накладна № 10854 від 11.09.2024 на суму 372208,20 грн (а.с. 7);
- товарно-транспортні накладні №№ 10854/1, 10854/2 від 11.09.2024 (а.с. 8-9).
Відповідач свої грошові зобов'язання згідно з умовами договору та специфікацією № З-00009500 належним чином не виконав: у рахунок оплати отриманого від позивача товару платіжною інструкцією № 1406 від 31.10.2024 здійснив часткову оплату в сумі 50000,00 грн (а.с. 11).
Залишок не сплачених відповідачем коштів за поставлений товар становить 322208,20 грн (372208,20 - 50000,00 = 322208,20), що підтверджується підписаним сторонами в електронній формі актом звірки взаємних розрахунків за договором за період з 01.01.2024 по 30.11.2024 (а.с. 10).
Викладене і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у справі є обставини, пов'язані з поставкою позивачем товару за договором та виконанням/невиконанням відповідачем обов'язку щодо повної та своєчасної його оплати.
Правовідносини сторін у справі виникли за договором поставки.
Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Наявні у справі докази свідчать про те, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання з поставки відповідачу товару за договором на суму 372208,20 грн, у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання з оплати цього товару.
За приписом частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на умови специфікації № З-00009500 до договору відповідач повинен був здійснити оплату товару за видатковою накладною № 10854 від 11.09.2024 на суму 372208,20 грн не пізніше 10.10.2024.
Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати є таким, що настав.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює обов'язок суб'єктів господарювання та інші учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Доказів оплати залишку заборгованості за поставлений позивачем товар відповідач суду не надав.
Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 322208,20 грн, з урахуванням здійсненого відповідачем часткового платежу в сумі 50000,00 грн, є законними та обґрунтованими.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписом пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Заявлена позивачем до стягнення пеня в сумі 43882,10 грн розрахована за загальний період з 15.10.2024 по 11.04.2025 із заборгованості в сумі 322208,20 грн за подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
При перевірці розрахунку пені, з урахуванням меж позовних вимог, підстав для зменшення заявленої до стягнення суми судом не встановлено.
Також із посиланням на пункт 6.8 договору позивачем заявлений до стягнення штраф у сумі 64416,64 грн, розрахований у розмірі 20% від заборгованості в сумі 322208,20 грн.
Перевіркою розрахунку штрафу порушень не встановлено.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані, серед іншого, статтею 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 договору сторони передбачили інший розмір процентів, а саме 25% річних від простроченої суми оплати товару.
Заявлені позивачем до стягнення 25% річних у сумі 39282,92 грн розраховані позивачем за загальний період з 15.10.2024 по 11.06.2025 із заборгованості в сумі 322208,20 грн.
Перевіркою розрахунку 25% річних помилок не виявлено.
Щодо підстав для зменшення пені, штрафу та 25% річних, що підлягають стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).
При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Зі змісту зазначених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду. Зокрема від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі № 752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п. 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 убачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18.
Отже, за своєю правовою природою штрафні санкції є засобами стимулювання боржника до належного виконання свого обов'язку.
При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен також брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Також з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника (п. 8.38)
За приписом частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Визначаючи розмір похідних вимог, що підлягають стягненню на користь позивача, суд також керується нормативними приписами статті 3 Цивільного кодексу України, згідно з якою одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
За частинами першою, третьою статті 13 цього Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Надаючи оцінку розміру заявлених до стягнення пені, штрафу та 25% річних, суд приймає до уваги те, що докази негативних наслідків, збитків позивача, їх розміру від порушення відповідачем грошового зобов'язання в матеріалах справи відсутні.
Викладені обставини, з урахуванням правової природи неустойки (штрафу, пені), її, перш за все, стимулюючого значення для виконання договірних зобов'язань, а також правової природи процентів річних, які є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, дозволяють дійти висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення штрафу в розмірі 20% від суми боргу та 25% річних, які поряд із пенею покладають надмірний тягар на відповідача.
Із заявленого до стягнення основного боргу в сумі 322208,20 грн позивач нарахував та заявив до стягнення похідні вимоги у загальній сумі 147581,66 грн, що становить майже половину від простроченої суми - 45,8% (147581,66х100/322208,20 = 45,8), з яких: пеня в сумі 43882,10 грн - 13,62%, штраф у сумі 64416,64 грн - 20%, 25% річних у сумі 39282,92 грн - 12,19%.
У судовому засіданні представник позивача не зміг навести переконливих доводів необхідності й розумності встановлених договором розміру штрафу та річних.
Заявлена до стягнення пеня розрахована й визначена позивачем у сумі, що не перевищує передбачену законом подвійну облікову ставку Національного банку України.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу та процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу та 25% річних на 50%.
Відтак суд зменшує на 50% заявлені до стягнення позивачем з відповідача 64416,64 грн штрафу до 32208,32 грн і 39282,92 грн 25% річних до 19641,46 грн.
З урахуванням наведеного законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 417940,08 грн, з яких: 322208,20 грн - основний борг, 43882,10 грн - пеня, 32208,32 грн - штраф, 19641,46 грн - 25% річних.
За вказаних обставин загальна сума похідних вимог після зменшення розміру штрафу та річних буде становити 95731,88 грн (43882,10+32208,32+19641,46 = 95731,88) або 29,71% від суми основного боргу (95731,88х100/322208,20 = 29,71%), що на 16,09% менше від первісного розміру похідних вимог (45,8 - 29,71 = 16,09).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 5637,48 грн покладаються на відповідача.
При цьому зменшення судом штрафу та 25% річних на 50% не впливає на розподіл між сторонами судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Попасне" про стягнення заборгованості в сумі 469789,86 грн, з яких: 322208,20 грн - основний борг, 43882,10 грн - пеня, 64416,64 грн - штраф, 39282,92 грн - 25% річних - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Попасне" (ідентифікаційний код 41469459; місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н (Новомосковський р-н(п)), м. Самар (м. Новомосковськ(п)), вул. Бєлої 3., буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (ідентифікаційний код 37022936; місцезнаходження: 33016, м. Рівне, вул. Будівельників, буд. 1) основний борг у сумі 322208,20 грн, пеню в сумі 43882,10 грн, штраф у сумі 32208,32 грн, 25% річних у сумі 19641,46 грн, судовий збір у сумі 5637,48 грн.
У решті позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 14.07.2025.
Суддя І.І. Колісник