03 липня 2025 року м. Харків Справа №922/1553/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників сторін:
від апелянта - Шевченко А.О.,
інші учасники провадження - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Голови комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко А.О. (вх.№1118Х від 13.05.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у справі №922/1553/25 (м.Харків, суддя Жигалкін І.П., повна ухвала складена 08.05.2025)
за заявою Голови комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко А.О. про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх.№1553/25 від 07.05.2025)
за позовом (потенційного позивача) Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС», м. Харків,
до (потенційного відповідача) Керівника Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» Єременко Руслана Вікторовича, м. Харків,
про визнання неправомірним та скасування рішення зборів, -
Голова комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко Алла Олександрівна звернулась до Господарського суду Харківської області 07 травня 2025 року з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви щодо керівника Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» Єременко Руслана Вікторовича стосовно визнання неправомірним та скасування рішення зборів Ради Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» від 18.03.2025р., проведених 18.03.2025р. за адресою: м Харків, вул. Довженка, 28а, головою Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» Єременко Русланом Вікторовичем, на підставі якого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ганшиною О. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було 19.03.2025р. було вчинено реєстраційну дію № 1004801070002094948; про відшкодування юридичній особі Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» майнової та немайнової шкоди, завданої неправомірними діями з боку Єременко Руслана Вікторовича шляхом накладення заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в тому числі приватним нотаріусам вчиняти наступні реєстраційні дії, передбачені цим Законом щодо юридичної особи Асоціація «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» (ідентифікаційний код 43849604): внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей Реєстру щодо персонального складу осіб, що входять до складу комісії з припинення Асоціації, в тому числі внесення змін до відомостей про особу, яка є головою комісії з припинення та заміна особи, яку обрано на посаду голови комісії з припинення.
Подана заява обґрунтована тим, що після отримання Асоціацією повідомлення про проведення зборів Ради Асоціації керівником СГК «Екіпаж» Єременко Р.В., у першого (заявника) виникли підстави вважати, що існує наявна загроза майновим та немайновим інтересам Асоціації, її учасників та асоційованих членів з боку нинішнього керівника СГК «Екіпаж» ОСОБА_1 та адвоката Дерев'янченко Я.Ю.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у задоволенні заяви (вх.№1553/25 від 07.05.2025) Голови комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко А.О. про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовлено.
Вказана ухвала мотивована тим, що подана заява про забезпечення позову містить пояснення, які стосуються спору по суті, однак не наведено жодного доводу заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Суд зазначив, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. Суд вказав, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам майбутнього позивача покладається саме на заявника. Разом з тим, на думку суду першої інстанції, у поданій заяві заявник не обґрунтовує підстави для забезпечення позову, а наводить лише заперечення які стосуються наявних спорів між сторонами та непогодження заявника із оскаржуваним рішенням зборів прийнятим 18.03.2025. Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви (вх.№1553/25 від 07.05.2025) Голови комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко А.О. про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Голова комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко А.О. з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.05.2025р. щодо результатів розгляду заяви Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» про забезпечення позову, винесену у справі №922/1553/25; вжити заходів забезпечення майбутнього позову Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» до керівника Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» Єременко Руслана Вікторовича про визнання неправомірним та скасувати рішення зборів Ради Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» від 18.03.2025 р., проведених 18.03.2025 р. за адресою: м Харків, вул. Довженка, 28-а. головою Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» Єременко Русланом Вікторовичем, на підставі якого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ганшиною О.Ю. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було 19.03.2025 р. було вчинено реєстраційну дію №1004801070002094948; про відшкодування юридичній особі Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» майнової та немайнової шкоди, завданої неправомірними діями з боку Єременко Руслана Вікторовича у спосіб: накладенням заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в тому числі приватним нотаріусам вчиняти наступні реєстраційні дії, передбачені цим Законом щодо юридичної особи Асоціація «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» (ідентифікаційний код 43849604): внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей Реєстру щодо персонального складу осіб, що входять до складу комісії з припинення Асоціації, в тому числі внесення змін до відомостей про особу, яка є головою комісії з припинення та заміну особи, яку обрано на посаду голови комісії з припинення; ухвалу про забезпечення позову направити для виконання до органу, який зберігає матеріали реєстраційної справи - Департаменту реєстрації Харківської міської ради; винести окрему ухвалу щодо виявлення ознак спрощеного підходу Господарського суду Харківської області при розгляді заяви про забезпечення позову у справі №922/1553/25 та направити її для реагування Голові Господарського суду Харківської області.
В обґрунтування апеляційної скарги Голова комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко А.О зазначає наступне:
- заявником було надано такий об'єм доказів, який безспірно свідчить про вчинення вже станом на момент подання заяви про забезпечення позову дій з боку майбутнього відповідача у справі, які свідчать про намагання відповідача унеможливити будь-які рішення у справах, позивачем та заявником у яких може виступити Асоціація «Кооперативне об'єднання «Ватервейс»;
- за обставин справи, які є підтвердженими відповідними доказами, досить вірогідним і навіть очевидним є той факт, що з боку відповідача метою унеможливлення виконання майбутнього рішення у справі будуть і в подальшому здійснюватися дії, направлені на усунення від виконання управлінських функцій тієї посадової особи, яка здійснює повноваження по управлінню юридичною особою на даний момент;
- подана заява про забезпечення позову обґрунтована абсолютно іншими обставинами, а саме - здійсненням (у завершеному вигляді, тобто вже з настанням негативних наслідків) на момент подання такої заяви про забезпечення з боку майбутнього відповідача таких дій, які направлені на таку зміну стану Реєстру щодо заявника, який унеможливить майбутнє подання заявником позовної заяви, майбутній розгляд справи та майбутнє виконання судового рішення у випадку задоволення позову, оскільки за такого стану підприємства в реєстрі, який вже виник в результаті дій Єременко Р.В. 19.03.2025 р. щодо заявника (зміна відомостей про керівників Асоціації) та проіснував до дати 06.05.2025 р., та відповідно може виникнути знову - реалізація такого позову не може настати без додаткових звернень позивача до суду чи МЮУ з заявами про скасування чергових реєстраційних дій, вчинених щодо заявника;
- суд не оцінив належним чином ту обставину, що саме під час розгляду судом справи №389з-25 з боку відповідача були вчинені дії, які створили умови, за яких подання позову та виконання рішення за таким позовом вже були неможливими.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2025 апеляційну скаргу Голови комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко А.О. (вх.№1118Х від 13.05.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у справі №922/1553/25 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№6263 від 19.05.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 16.05.2025. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Від Голови Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» - Нестеренко Т.Ю. надійшла заява (вх.№6378 від 20.05.2025), в якій остання просить долучити до матеріалів справи №922/1553/25 Наказ Міністерства юстиції України від 14.05.2025 №905/7 «Про відмову в задоволенні скарг» та Висновок центральної комісії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 21.04.2025»; врахувати інформацію викладену у Висновку центральної комісії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 21.04.2025, під час розгляду справи та ухвалення за скаргою рішення.
Від Голови комісії з припинення Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» - Шевченко А.О. надійшла заява (вх.№6408 від 21.05.2025), в якій просить залишити без розгляду заяву Нестеренко Тетяни Юріївни, як керівника Асоціації «Ватервейс», датовану 16.04.2025, про долучення доказів до апеляційної скарги Асоціації «Ватервейс» на ухвалу Господарського суду Харківської області щодо розгляду заяви про забезпечення позову від 08 травня 2025 року у справі №922/1553/25, відповідно, надані до заяви Нестеренко Т.Ю. докази не залучати до матеріалів справи; оцінити сам факт звернення Нестеренко Т.Ю. до Східного апеляційного господарського суду як представника юридичної особи, за відсутності належних повноважень, як доказ вчинення таких дій стосовно юридичної особи, які суперечать її інтересам та вказують на вчинення щодо юридичної особи, що заявила про необхідність забезпечення позову, дій, які за своїм характером є проявом недобросовісної процесуальної поведінки; врахувати такий факт при розгляді апеляційної скарги.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 у зв'язку з відпусткою судді Сгари Е.В. для розгляду справи №922/1553/25 визначено наступний склад суду: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Голови комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко А.О. (вх.№1118Х від 13.05.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у справі №922/1553/25. Витребувано з Господарського суду Харківської області копії матеріалів справи №922/1553/25, необхідних для розгляду скарги.
02.06.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1553/25 (вх.№6920).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 призначено апеляційну скаргу Голови комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко А.О. (вх.№1118Х від 13.05.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у справі №922/1553/25 до розгляду на "03" липня 2025 р. о 10:15 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Від Голови комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко А.О. надійшли заяви (вх.№8204 від 02.07.2025; вх.№8206 від 02.07.2025) про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження повноважень представника.
До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 03.07.2025 з'явився представник апелянта. Інші учасники провадження до судового засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали про призначення справи до розгляду від 19.06.2025 до їх електронних кабінетів та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд враховує, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Ураховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у даному судовому засіданні.
Присутній представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Розглянувши клопотання керівника Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» Нестренко Т.Ю., як про долучення до матеріалів справи доказів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно із частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме «винятковість випадку» та «причини, що об'єктивно не залежать від особи».
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази щодо неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку особи, яка бере участь у справі, добросовісно користуватися процесуальними правами, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову у їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 як голова Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» 16.05.2025 звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про долучення доказів до матеріалів справи, а саме наказу Міністерства Юстиції України від 14.05.2025 №905/7 та Висновку центральної колегії міністерства юстиції України від 21.04.2025.
Апелянтом подано клопотання про залишення вказаної заяви без розгляду з огляду на те, що остання підписана неналежним заявником. А саме, скаржник вказує, що з 06.05.2025 виключно Голова комісії з припинення та члени такої комісії наділені повноваженнями вчиняти від імені такої юридичної особи юридично значимі дії; 14.05.2025 головою комісії з припинення Асоціації «Ватервейс» Шевченко А.О. сертифікати електронних цифрових ключів підпису ОСОБА_2 та наявної у ОСОБА_2 печатки Асоціації скасовано у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг; наявність рішення про звільнення ОСОБА_2 міститься у протоколі зборів ради Асоціації «Ватервейс» від 02.05.2025, який був додатком до заяви про забезпечення позову.
Колегія суддів зазначає, що у рішенні про звільнення ОСОБА_2 , яке міститься у протоколі зборів ради Асоціації «Ватервейс» від 02.05.2025, долученого до заяви про забезпечення позову, зазначено про звільнення з посади Голови Асоціації ОСОБА_2 з дати внесення рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з цим, станом на момент подання вказаної заяви інформація про ОСОБА_2 як голови Асоціації містились у відомостях Реєстру. Послання скаржника на скасування електронних цифрових підписів ОСОБА_2 та відсутність підстав для зазначення вказаної особи в Єдиному державному реєстрі не свідчать про наявність підстав для залишення вказаної заяви без розгляду під час вирішення даної справи.
Водночас колегія суддів зазначає, що заявником ОСОБА_2 не зазначено обставин не подання вказаних доказів, до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього та винятковість даного випадку для долучення нових доказів на стадії апеляційного розгляду.
При цьому, суд вказує, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 16.12.2020 у справі №908/1908/19.
Так, наказ Міністерства Юстиції України від 14.05.2025 №905/7 датований після постановлення оскаржуваної ухвали від 08.05.2025. З огляду на що у суду відсутні підстави для прийняття вказаного доказу на стадії апеляційного перегляду, які не існували станом на момент прийняття оскаржуваного рішення у справі.
Суд вказує, що за змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст.14 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування варто розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи (п.8.2 постанови Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №908/1879/17).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
Суд звертає увагу, що сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Так, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що заявником не зазначено про неможливість подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього та винятковість даного випадку для прийняття нових доказів на стадії апеляційного розгляду.
У разі відсутності доказів неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції, апеляційний суд залишає такі докази поза увагою та не приймає їх до розгляду.
Аналогічні висновки знайшли своє відображення у сталій практиці Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 23.01.2020 у справі №910/16322/18, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 14.01.2020 у справі №910/5280/19, від 24.12.2019 у справі №902/377/19.
Також оскільки частина доказів, які позивач просить долучити до матеріалів справи не існували на дату винесення оспорюваного судового рішення, вказане виключає можливість їх прийняття незалежно від причин неподання доданих документів до суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для прийняття до розгляду доданих заявником доказів та їх врахування при перегляді оскаржуваної ухвали.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вказує про наступне.
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 по справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі №916/2239/22.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Згідно з положеннями частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21.
Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини»).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Так, зі змісту заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви вбачається, що предмет можливого майбутнього спору становлять вимоги заявника до СГК «Екіпаж» ОСОБА_1 про визнання неправомірним та скасування рішення зборів Ради Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» від 18.03.2025, проведених 18.03.2025 за адресою: м Харків, вул. Довженка, 28а, головою Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» Єременко Русланом Вікторовичем, на підставі якого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ганшиною О.Ю. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було 19.03.2025 було вчинено реєстраційну дію № 1004801070002094948; про відшкодування юридичній особі Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» майнової та немайнової шкоди, завданої неправомірними діями з боку Єременко Руслана Вікторовича.
На думку заявника вищезазначене рішення загальних зборів членів Споживчого гаражного кооперативу “Екіпаж» від 18.03.2025 є незаконними, оскільки воно прийняте з порушенням відповідних норм чинного законодавства яке регулює відповідні правовідносини, що спричинило майнову та немайнову шкоду, завданої неправомірними діями з боку Єременко Руслана Вікторовича.
Тобто позивач має намір звернутися до суду із позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі задоволення яких, не вимагає примусового виконання. Відтак, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може, зокрема ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. При цьому, в такому немайновому спорі має досліджуватися і те, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає наступне.
17.03.2025 р. мало місце звернення Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» до Господарського суду Харківської області з заявою про вжиття заходів забезпечення майбутньої позовної заяви Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» до юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» та фізичної особи адвоката Дерев'янченко Ярослава Юрійовича про визнання неправомірним та скасування рішення зборів Ради Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» від 18.03.2025 р., призначене до проведення 18.03.2025 р. за адресою: м Харків, вул. Довженка, 28-а. головою Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» Єременко Русланом Вікторович, повідомлення про скликання та проведення яких юридичним особам-засновникам Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» та Асоціації «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» було направлено фізичною особою адвокатом Дерев'янченко Ярославом Юрійовичем та про винесення окремої ухвали щодо виявлених в діях адвоката Дерев'янченко Ярослава Юрійовича ознак порушень встановлених Правилами адвокатської етики, затв. Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року зі змінами, затв. З'їздом адвокатів України 2019 року від 15 лютого 2019 року етичних засад надання адвокатом правової допомоги клієнту- юридичній особі СГК «Екіпаж», яку для вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності направити до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, у наступний спосіб: шляхом накладення заборони всім державним реєстраторам, суб'єктам державної реєстрації визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вчиняти наступні реєстраційні дії, передбачені цим Законом щодо юридичної особи Асоціації Кооперативне об'єднання «Ватервейс», 61007, Україна, м. Харків, пр. Архітектора Альошина, б. 15/16 (Код ЄДРПОУ: 43849604): зміна керівника або відомостей про керівника; зміна особи, що може вчиняти дії від імені юридичної особи без доручення або відомостей про таку особу.
Після отримання адвокатом Дерев'янченко Я.Ю. копії такої заяви про застосування заходів забезпечення позову через підсистему «Електронний суд», останній, діючи як представник юридичної особи СГК «Екіпаж», при цьому, будучи другим потенційним відповідачем у справі № 389з-245 за заявою про забезпечення позову, 18.03.2025 р. адвокат Дерев'янченко Я.Ю. направив до Господарського суду Харківської області письмові заперечення від СГК «Екіпаж» на таку заяву, в яких в якості доводу на користь заперечень зазначив, в тому числі, на ту обставину, що заява про забезпечення подана передчасно, за відсутності підтвердження того, що такі збори дійсно відбулися, чи відбудуться, що на даний момент існує ймовірність того що подія (збори Асоціації) можуть не відбутися взагалі.
Згідно відомостей з витягу з ЄДРЮОФОПГФ 18.03.2025р. о 17:27:32 Дерев'янченко Я.Ю. зробив запит до Реєстру МЮУ, отримав інформацію про відсутність на той момент судової заборони в Реєстрі щодо Асоціації «Ватервейс». Наступного дня приватний нотаріус Ганшина О.Ю. здійснив державну реєстрацію змін до відомостей в Реєстрі про юридичну особу Асоціацію «Кооперативне об'єднання «Ватервейс», серед яких, в тому числі і зміна керівника Асоціації - замість Генерального директора Асоціації І.В. Пазнікова керівником об'єднання стала Нестеренко Тетяна Юріївна.
В результаті вчинення такої реєстраційної дії приватним нотаріусом фактично зареєстровано юридичну особу неіснуючої за законодавством України організаційно-правової форми - господарську асоціацію з одним учасником. При цьому реєстраційну дію було проведено також щодо зміни статуту Асоціації, структури органів управління, зі складу учасників виведено юридичні особи, в тому числі СГК «Екіпаж». Метою виведення з таких корпоративних відносин Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж», було намагання з боку Єременко Р.В. та Дерев'янченко Я.Ю. унеможливити виконання Асоціацією будь-яких дій, направлених на дійсний захист інтересів юридичної особи СГК «Екіпаж», які вчинялись з боку Асоціації «Ватервейс» та ставили під сумнів правомірність діяльності адвоката ОСОБА_3 .
Так, заявник вважає, що виникли обставини свідчать про ознаки привласнення з боку Єременко Р.В. невластивих йому функцій керівника Асоціації чи ознаки зловживання процесуальним правами з боку адвоката Дерев'янченко Я.Ю., тобто здійснюється рейдерське захоплення підприємств за участю представника адвокатури та державного реєстратора в особі приватного нотаріуса.
З матеріалів справи вбачається, що заявлені у заяві про забезпечення позову вимоги полягають у забороні державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в тому числі приватним нотаріусам вчиняти наступні реєстраційні дії, передбачені цим Законом щодо юридичної особи Асоціація «Кооперативне об'єднання «Ватервейс» (ідентифікаційний код 43849604): внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей Реєстру щодо персонального складу осіб, що входять до складу комісії з припинення Асоціації, в тому числі внесення змін до відомостей про особу, яка є головою комісії з припинення та заміна особи, яку обрано на посаду голови комісії з припинення.
Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами (майбутніми позовними вимогами). Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Водночас, як вбачається із матеріалів справи, заявником не доведено зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору та імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких останній має намір звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів.
Суд вказує, що із обставин справи вбачається, що реєстраційні дії на підставі оспорюваного рішення загальних зборів вже вчинені шляхом внесення запису №1004801070002094948 від 19.03.2025.
Натомість вимоги заяви зводяться до заборони вчиняти реєстраційні дії стосовно внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей Реєстру щодо персонального складу осіб, що входять до складу комісії з припинення Асоціації, в тому числі внесення змін до відомостей про особу, яка є головою комісії з припинення та заміна особи, яку обрано на посаду голови комісії з припинення.
Суд вказує, що заявником не доведено правового зв'язку вказаних вимог безпосередньо із предметом спору.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявником не обґрунтовано підстави для забезпечення позову, а наведено заперечення які стосуються наявних спорів між сторонами та непогодження заявника із оскаржуваним рішенням зборів прийнятим 18.03.2025.
При цьому, суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову.
Доводи скаржника про те, що під час розгляду справи №389з-25 з боку відповідача були вчинені дії, які створили умови, за яких подання позову та виконання рішення за таким позовом вже були неможливими, не підтверджують наявність підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову до подання позовної заяви в рамках даної справи, з урахуванням обставин справи станом на момент подання даної заяви та заходів забезпечення, які просить вжити заявник.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів зазначає, що апелянтами всупереч приписів ст.ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції у справі.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо дослідження фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у справі №922/1553/25 підлягає залишенню без змін.
Стосовно клопотання апелянта про винесення окремої ухвали, колегія суддів вказує про наступне.
В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначає, що підхід суду першої інстанції до розгляду заяви про забезпечення позову свідчить про нездатність суду адекватно оцінити ризики та наслідки настання таких ризиків, які існують у заявника, який звернувся до суду про забезпечення позову. Заявник просить винести окрему ухвалу щодо виявлення ознак спрощеного підходу Господарського суду Харківської області при розгляді заяви про забезпечення позову у справі №922/1553/25 та направити її для реагування Голові Господарського суду Харківської області.
Окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов'язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №171/2124/18, від 18.05.2018 у справі №521/18287/15-ц).
Колегія суддів зазначає, що непогодження учасника справи із винесеним процесуальним рішенням у справі та його мотивуванням може бути підставою для його оскарження у визначеному законом порядку, проте не є підставою для винесення окремої ухвали суду.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про винесення окремої ухвали.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 06.08.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.04.2025 № 4356-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Голови комісії з ліквідації Асоціації «Кооперативне об'єднання «ВАТЕРВЕЙС» Шевченко А.О. залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у справі №922/1553/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 14.07.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук