вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"09" липня 2025 р. Справа№ 925/641/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Тарасенко К.В.
Гончарова С.А.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 09.07.2025
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу)
за результатами розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14.01.2025 (повний текст додаткового рішення складено 17.01.2025)
за заявою фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про розподіл судових витрат
у справі № 925/641/22 (суддя Скиба Г.М.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг»
2) Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1
про визнання недійсним договору купівлі-продажу чужих майнових прав
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та постановою Верховного Суду від 19.11.2024 у справі №925/641/22, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення договір №GL22N019274/11 купівлі-продажу майнових прав від 04.03.2021, укладений між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., зареєстрований в реєстрі за №35. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.01.2025 заяву фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни від 16.09.2024 про розподіл судових витрат у справі задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 13 650,00 грн витрат на професійну правову допомогу. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 13 650,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» звернулося 27.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 27.01.2025, у якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14.01.2025 у справі №925/641/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви. Просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14.01.2025 у справі №925/641/22 залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14.01.2025 у справі №925/641/22 залишено без змін.
16.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни надійшла заява від 13.06.2025 про ухвалення додаткової постанови у справі №925/641/22 та долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 19 200,00 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №925/641/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 призначено до розгляду заяву Лисак Світлани Василівни про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) на 02.07.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції заперечення (пояснення, міркування) на заяву Лисак Світлани Василівни про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) в письмовій формі протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
24.06.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
25.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» надійшло заперечення на заяву позивача щодо прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат.
26.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява щодо заперечень відповідача 2.
Одночасно у поданій заяві, позивач просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
У зв'язку з перебуванням судді Сибіги О.М. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.06.2025 у справі №925/641/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 справу №925/641/22 за заявою Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) прийнято колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В. Розгляд справи призначено на 09.07.2025.
У судове засідання 09.07.2025 з'явився представник відповідача 2.
Представники позивача, відповідача 1 та третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином. Відповідач 1 про причини неявки суд не повідомив.
За частиною 4 статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Обговоривши питання можливості розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови за відсутності представників сторін, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, враховуючи клопотання позивача та третьої особи про розгляд справи за їх відсутності, колегія суддів, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для розгляду вказаної заяви у даній справі та вважає за можливе здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткової постанови без участі вказаних осіб.
У судовому засіданні представник відповідача 2 надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи, викладені у запереченнях на заяву про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат, просив відмовити у прийняттяі додаткової постанови.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Так, при поданні відзиву на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає 20 000,00 грн.
Частина 8 статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Колегія суддів зазначає, що постанова апеляційного суду у справі №925/641/22 була ухвалена 10.06.2025, заява про прийняття додаткової постанови подана 13.06.2025 та зареєстрована Північним апеляційним господарським судом 16.06.2025, а тому докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 19 200,00 грн позивачем подано копії: договору-доручення про надання правничої допомоги від 07.08.2023, додаткової угоди №2 від 03.02.2025, акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 13.06.2025.
За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ст. 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоча і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2023 між Лисак Світланою Василівною (далі - клієнт) та адвокатом Плакущим Сергієм Володимировичем (далі - адвокат) укладено договір-доручення про надання правничої допомоги (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Відповідно до п. 1.2., 1.3. договору, адвокат зобов'язується за зверненням клієнта надати правничу допомогу, юридичні послуги (у т.ч. юридичні послуги передбачені ДК 021:2015-79110000-8) на умовах і в порядку, що визначені чинним законодавством та договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання цих послуг та фактичні витрати, необхідні для виконання договору- доручення.
Адвокат зобов'язується надати правничу допомогу, в тому числі, за дорученням (заявкою, замовленням) клієнта, передбачену цим договором.
Згідно з п. 1.4. договору, сукупність вказаних у п.п. 1.2.-1.3.15. цього договору-доручення послуг правового характеру становлять юридичну послугу (замовлення), що надається протягом дії зазначеного договору (далі-Послуги).
Н виконання умов договору, або на вимогу однієї із сторін, сторони оформляють акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, який адвокат після виконаного замовлення (послуг) або впродовж 10 робочих днів після завершення календарного місяця, складає та надає клієнту у 2 примірниках, стосовно замовлення (послуги), що була надана у відповідний період або місяць (п. 1.3 договору).
Відповідно до п.п. 4.2., 4.3. договору, ціна на послуги (замовлення) або гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.
На визначення розміру ціни за послуги (замовлення), гонорар адвоката впливають строки та результат вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правничої допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру ціни послуги (замовлення), гонорару адвоката.
Згідно з п. 4.5 договору, за прийняті клієнтом зобов'язання за наданими послугами (замовленням) передбаченими у п.п. 1.2.-1.3.15. цього договору клієнт сплачує фіксовану суму визначену додатковою угодою до цього договору на підставі акту-приймання передачі наданої правничої допомоги.
Клієнт може сплачувати адвокатові встановлену додатковою угодою до цього договору, щомісячну абонентську плату на підставі щомісячних актів-приймання передачі наданої правової допомоги.
Загальна ціна цього договору, гонорар адвоката складається з платежів, які будуть сплачені впродовж кожного окремого календарного місяця або фіксованої суми за всі послуги (замовлення) в межах строку дії цього договору (п. 4.6. договору).
Відповідно до п. 4.7 договору, в ціну договору за додатковою угодою до цього договору, в гонорар адвоката, включаються прямі витрати, накладні витрати, прибуток, який адвокат планує одержати при виконанні цього договору та усі податки і збори, що сплачуються або мають бути сплачені адвокатом стосовно наданих послуг.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 07.08.2026 (п. 10.1 договору).
03.02.2025 між Лисак Світланою Василівною (далі - клієнт) та адвокатом Плакущим Сергієм Володимировичем (далі - адвокат) укладено додаткову угоду №2, якою визначили розмір та порядок оплати клієнтом гонорару за надану адвокатом правничу допомогу у адміністративній/цивільній/господарській справі під час її розгляду в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях, а також у Європейському Суді з прав людини.
Пунктом 2 додаткової угоди №2 передбачено види правової допомоги та її вартість, а саме: надання правової інформації, усних консультацій і роз'яснень, 3200 грн за годину; підготовка документів для подачі позову до суду, збір доказів (підготовка листів, заяв, запитів, адвокатських запитів, відповідей на запити, скарг, заяв та інших документів), 1000 грн за кожний документ; вивчення документів, судової практики з метою визначення перспективи звернення до суду, 3200 грн за годину; складання позовної заяви/відзиву на позовну заяву / відповіді на відзив / заперечення / пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, 3200 грн ціна за один документ; складання апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу, 3200 грн за годину; складання касаційної/скарги/відзиву на касаційну скаргу 3200 грн за годину; представництво інтересів клієнта у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції 3000 грн за одне судове засідання; підготовка процесуальних заяв, клопотань під час розгляду справи у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції 3200 грн за годину; ознайомлення з матеріалами справи в суді 1000 грн за годину; підготовка заяв на стадії виконавчого провадження, подання виконавчого листа до виконання та інше, 500 грн за один документ; складання та подання скарги до Європейського Суду з прав людини, 500 Євро за один документ.
Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. додаткової угоди №2, правнича допомога вважається наданою після складання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).
У акті приймання-передачі наданої правничої допомоги зазначається зміст, обсяг наданої правничої допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, а також додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).
Пунктом 4 додаткової угоди №2 передбачено, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги визначається у акті приймання-передачі правничої допомоги.
Ця додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору (п. 7 додаткової угоди №2).
13.06.2025 між Лисак Світланою Василівною (далі - клієнт) та Адвокатом Плакущим Сергієм Володимировичем (далі - адвокат) підписано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, згідно з яким, керуючись додатковою угодою № 2 до договору про надання правничої допомоги від 03 лютого 2025 року, адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу у господарській справі № 925/641/22:
- вивчення документів, судової практики, щодо змісту апеляційної скарги та підготовка до складання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 925/641/22 - 3 200,00 грн - 2години - усього 6 400,00 грн;
- складання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 925/641/22 - 3 200,00 грн - 4 години - усього 12 800,00 грн.
Загальна вартість правничої допомоги складає 19200,00 грн.
Положення ст. 60 ГПК України передбачають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються як довіреністю, так і ордером.
Представництво інтересів Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни у справі №925/641/22 здійснював адвокат Плакущий Сергій Володимирович, який діяв на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СА №1107861 від 30.12.2024, виданого адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Вищенаведені документи у сукупності підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу у справі на зазначену ним суму 19200,00 грн.
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Заперечуючи проти заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, відповідач 2 зазначає, що позивачу неодноразово надавалася правова допомога при розгляді даної справи у суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях, що свідчить про неспівмірність таких витрат.
Апеляційний господарський суд відхиляє вказані твердження відповідача 2, оскільки сторона на користь якої прийнято судове рішення у відповідній судовій інстанції за його заявою про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) має право на відшкодування таких витрат. А тому задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у судах першої та касаційної інстанціях, не позбавляє позивача права на звернення до суду апеляційної інстанції зі заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідач 2, також наголосив на тому, що вартість послуг адвокатом, значно завищенні за звичайні ринкові ціни за аналогічні послуги.
Зазначені твердження відповідача 2 відхиляються судом апеляційної інстанції оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та нічим не підтверджені, доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи відповідач 2 не надав.
Аргументи відповідача 2 щодо неможливості покладення на нього додаткових фінансових навантажень у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останній перебуває в процесі ліквідації, колегією суддів визнаються безпідставними та відхиляються з огляду на положення частини 2 ГПК України, а також через те, що витрати на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами в господарському процесі за результатами розгляду справи, не можуть розглядатись як додаткові зобов'язання відповідача 2, в тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у розумінні положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки обов'язок відшкодування таких витрат, понесених у господарській справі іншою стороною, виникає у відповідача 2 лише на підставі відповідного рішення суду, а не з договорів чи інших правочинів останнього, укладених до моменту відкликання банківської ліцензії, чи з обов'язку сплати податків і зборів, встановленого законом. До того ж, можливість стягнення професійних правничих витрат з банку, який перебуває в процедурі ліквідації, підтверджується також практикою Верховного Суду, зокрема, додатковими постановами від 06.10.2021 у справі № 904/5139/20, від 30.07.2020 у справі № 910/14838/18, постановою від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 24.06.2021 у справі № 761/14537/15-ц.
Колегія суддів зазначає, що сама лише незгода однієї сторони з розміром визначених іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, без належного доведення їх невідповідності критеріям, визначеним у частині 4 статті 126 ГПК України, не може бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Вимоги відповідача 2 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 0,00 грн, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони порушують засади (принципи) господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.
Оцінивши подане заперечення відповідача 2, апеляційний господарський суд зазначає, що вказані заперечення не містять дійсно обґрунтованих доводів та аргументів, які б свідчили про наявність підстав для відмови у задоволенні заявлених позивачем витрат на оплату правової допомоги адвоката, а також відповідач 2 не надав доказів або обґрунтувань неспівмірності розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи.
Разом з тим, позивачем надано належне обґрунтування заявлених до суду витрат на оплату послуг адвоката в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про прийняття додаткової постанови та стягнення з відповідачів 19200,00 грн витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) задовольнити.
2. Прийняти додаткову постанову до постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 925/641/22.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 27/22, офіс 2, ідентифікаційний код 40091114) на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - 9600 (десять тисяч шістсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 10, ідентифікаційний код 14351016) на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - 9600 (десять тисяч шістсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.
6. Матеріали справи №925/641/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст підписано 14.07.2025.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді К.В. Тарасенко
С.А. Гончаров