вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" липня 2025 р. Справа№ 910/5237/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Гончарова С.А.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 08.07.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2025
про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та будівництво»
про стягнення 12 304 907,09 грн
у справі №910/5237/25 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та будівництво»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс»
про стягнення 10564929
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ СОЛЮШІОНС» про стягнення 10 564 928,98 грн., з яких 5 773 246,66 грн сума основної заборгованості за договором поставки №07/2021/245 від 15.09.2021, 20 404,08 грн. три відсотки річних від простроченої суми, 4 771 278,24 грн. - неустойки. .
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №07/2021/245 від 15.09.2021 щодо поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5237/25 за правилами загального позовного провадження.
23.05.2025 через систему Електронний суду до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс».
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2025 у справі №910/5237/25 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ СОЛЮШІОНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» про стягнення 12 304 907,09 грн з доданими до неї документами повернуто заявнику.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс» звернулося 03.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 03.06.2025, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 та ухвалити нове рішення, яким прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі №910/5237/25.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
За доводами скаржника, у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс» були об'єктивні обставини, які перешкоджали вчасному зверненню з зустрічним позовом, зокрема, керівник скаржника в період з 28.04.2025 по 07.05.2025 перебувала у відпустці та тільки після виходу керівника з відпустки 08.05.2025 відповідач дізнався про наявність ухвали в кабінеті підсистеми «Електронний суд». Отже, відповідачем було подано зустрічну позовну заяву у строк 15 днів з дня ознайомлення з ухвалою. Крім того, разом з зустрічною позовною заявою було подано клопотання про поновлення встановленого процесуального строку, проте суд оминув питання постановлення ухвали з приводу поновлення процесуального строку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2025 справу №910/5237/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЗ Солюшіонс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/5237/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2025 у справі № 910/5237/25. Призначено розгляд справи №910/5237/25 на 02.07.2025.
17.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО», в якому позивач заперечив проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
Так, позивач посилався на висновок Верховного Суду, викладений у в ухвалі Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №910/3600/22, де зазначено, що положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України, яка є спеціальною нормою, що регулює правовідносини пов'язані з поданням зустрічного позову, не передбачає право суду на поновлення строку звернення до суду з зустрічним позовом, а суд, відповідно до статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише в межах, які надані Конституцією України та чинним законодавством, в тому числі Господарським процесуальним кодексом України.
Крім того, позивач вважає хибним посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, оскільки у вказаній справі висловлена позиція суду щодо поновлення строку на звернення до адміністративного суду для вирішення спору у публічно-правових відносинах, а не щодо подачі зустрічного позову у господарській справі.
У зв'язку з перебуванням судді Сибіги О.М. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.06.2025 у справі №910/5237/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного госпоарського суду від 30.06.2025 прийнято справу №910/5237/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Кравчук Г.А. Розгляд справи №910/5237/25 призначено на 08.07.2025.
У судове засідання 08.07.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс» надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів викладених в ній. Просив скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та будівництво» у судовому засіданні надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів зазначених у відзиві. Представник вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ СОЛЮШІОНС» про стягнення 10 564 928,98 грн., з яких 5 773 246,66 грн сума основної заборгованості за договором поставки №07/2021/245 від 15.09.2021, 20 404,08 грн. три відсотки річних від простроченої суми, 4 771 278,24 грн. - неустойки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5237/25 за правилами загального позовного провадження.
23.05.2025 через систему Електронний суду до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та будівництво» про визнання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс» за договором поставки №07/2021/245 від 15.09.2021 частково виконаними на суму 3 794 283,77 грн.; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та будівництво» понесені на теперішній час збитки, що спричинені неналежним виконанням договору поставки №07/2021/245 від 15.09.2021 в розмірі 12 304 907,09 грн. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс» просило поновити пропущений з поважних причин строк для подання зустрічного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2025 у справі №910/5237/25 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ СОЛЮШІОНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» про стягнення 12 304 907,09 грн з доданими до неї документами повернуто заявнику.
В обґрунтування зазначеної ухвали суд першої інстанції зазначив, що відзив на позовну заяву мав бути поданий у строк до 13.05.2025 (включно), відповідно, строк для подання зустрічного позову також до 13.05.2025. Проте, зустрічна позовна заява подана до суду лише 23.05.2025, тобто з пропуском встановленого строку на подання цієї заяви, при цьому, клопотання про поновлення встановленого процесуального строку не підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з поданого суду наказу на час відпустки керівника товариства було призначено особу, яка виконувала обов'язки керівника, а отже могла надати розпорядження адвокату на підготовку зустрічного позову. Крім того, встановлений судом строк подачі відзиву сплив після закінчення відпустки керівника товариства.
Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Нормою пункту 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Як встановлено судом та зазначалося вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5237/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.06.2025. Визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечення (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді, для подання третіми особами письмових пояснень з приводу заявлених вимог - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Відповідно до матеріалів справи №910/5237/25, а саме, повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, копію ухвали Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 доставлено до електронного кабінету ТОВ "ФЗ Солюшіонс" 28.04.2025.
23.05.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "ФЗ Солюшіонс" звернулося із зустрічним позовом до ТОВ "АЛД Інжиніринг та будівництво" про визнання зобов'язання ТОВ "ФЗ Солюшіонс" за договором поставки №07/2021/245 від 15.09.2021 частково виконаним в сумі 3 794 283,77 грн. та стягнення з ТОВ "АЛД Інжиніринг та будівництво" збитків в сумі 12 304 907,09 грн., із заявою про поновлення пропущеного строку для подання зустрічного позову. Тобто, скаржник звернувся до суду із зустрічним позовом на стадії підготовчого провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засідання суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
У заяві про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову ТОВ "ФЗ Солюшіонс" посилається на обставини, які перешкоджали звернутись з зустрічною позовною заявою у встановлені судом строки, а саме: відпустку керівника Товариства у період з 28.04.2025 по 07.05.2025, враховуючи при цьому, що зустрічний позов було подано на стадії підготовчого провадження у 15-денний строк з моменту ознайомлення з ухвалою суду.
Виходячи з доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на норми Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису
Користувачі електронних довірчих послуг зобов'язані забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа (ст. 12 ч. 2 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).
Процедура реєстрації Електронного кабінету юридичної особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника такої юридичної особи, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Сертифікат кваліфікованого електронного підпису такої посадової особи повинен містити ідентифікаційні дані як юридичної, так і посадової особи. Керівник юридичної особи засобами програмного забезпечення Електронного кабінету може уповноважувати працівників юридичної особи (в тому числі себе) або інших фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців на перегляд, створення та надсилання електронних документів, а також вчинення інших дій від імені юридичної особи з використанням власних Електронних кабінетів таких фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців (абз. 2, 3 п. 11 розділу ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС»)
Отже, механізм уповноваження осіб вчиняти дії засобами Електронного кабінету від імені юридичної особи реалізований наступним чином - керівник юридичної особи при використанні власного кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), виданого від імені юридичної особи (сертифікат КЕП повинен обов'язково містити код юридичної особи в ЄДРПОУ), має можливість ввійти до системи під профілем, як "фізичної особи", так і профілем «представника юридичної особи»;
при обранні профілю «представник юридичної особи» користувачу стає доступним функціонал перегляду матеріалів судових справ, стороною в яких виступає відповідна юридична особа, а також функціонал створення та надсилання від імені юридичної особи електронних документів до суду.
Вчинення вищезазначених дій керівник юридичної особи може делегувати іншим особам, скориставшись функціоналом "Довіреності" та ввівши ідентифікаційні дані про таку фізичну особу. Після цього, таким особам засобами програмного забезпечення буде сформована електронна довіреність на визначені керівником юридичної особи права (перегляд, створення або надсилання від імені юридичної особи електронних документів).
Разом з тим, першочергово від імені юридичної особи має діяти керівник, який зобов'язаний забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа (КЕП).
Як зазначив скаржник в своїй апеляційній скарзі, директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЗ Солюшіонс" перебувала у відпустці з 28.04.2025 по 07.05.2025, а тому враховуючи обмеження законодавства щодо користування КЕП, жодна інша особа не мала доступу до Електронного кабінету в системі ЄСІТС та відповідно не була обізнана про надходження до кабінету в підсистемі Електронний суд ухвали Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5237/25.
Як вбачається з наказу №13-к/тм від 25.04.2025, генеральний директор вибувала у частину щорічної основної відпустки на 10 календарних днів з 28.04.2025 по 07.05.2025 за робочий рiк з 01.02.2023 по 31.01.2024 і на період її відсутності покладено виконання обов'язків генерального директора на Бебка Сергія, заступника генерального директора із збуту.
При цьому, Бебка Сергія, заступника генерального директора із збуту, не було уповноважено для використання КЕП, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що зустрічна позовна заява була подана Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЗ Солюшіонс" в розумні строки на стадії підготовчого провадження до проведення першого судового засідання у справі.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.
Відмовляючи у поновленні строку на подання зустрічного позову та повертаючи зустрічний позов, суд першої інстанції формально підійшов до вирішення клопотання про поновлення строку. За змістом наведеної статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.
На переконання колегії суддів, при вирішенні клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, місцевий господарський суд, якщо вважав, що викладені доводи в обґрунтування такої заяви є необґрунтованими, мав право визнати такі доводи необґрунтованими та надати час заявнику чи продовжити процесуальний строк для подання іншого клопотання про поновлення строку з наведенням інших підстав для його поновлення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
ЄСПЛ визначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04.12.95).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі "Станев проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява N 36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява N 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі "Перес де Рада Каванил'єс проти Іспанії").
Колегія суддів приходить до висновку, що повертаючи зустрічну позовну заяву та відмовляючи у поновленні процесуального строку на її подання, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, судова колегія визнає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції передчасні.
Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду згідно з ст. 280 Господарського процесуального кодексу України.
За викладених обставин, з метою недопущення порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЗ Солюшіонс" на доступ до правосуддя, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції (вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви у справі), розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ Солюшіонс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/5237/25 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №910/5237/25 скасувати.
3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №910/5237/25 повернути до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 14.07.2025.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.А. Гончаров
Г.А. Кравчук