10 липня 2025 року
м. Київ
справа № 826/15959/18
провадження № 11-35апп25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
Головуючого судді Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Губської О. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А.,
за участі:
секретаря судового засідання Лук'яненко О. О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - Машкова К. Є.,
представника Верховного Суду України - Романківа І. П.,
представника Верховного Суду - Добролюбова В. І.
розглянула у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Кравченка Станіслава Івановича від участі у розгляді справи № 826/15959/18 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про перерахунок посадового окладу
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Верховного Суду України, Верховного Суду, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просив:
- зобов'язати Верховний Суд України здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати (щомісячного довічного грошового утримання), ураховуючи пункт 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), у повному обсязі з урахуванням премій та інших надбавок, визначених цим Законом, у період з 1 січня 2017 року по теперішній час;
- зобов'язати Верховний Суд України виплатити належну йому заробітну плату (щомісячне довічне грошове утримання);
- зобов'язати Верховний Суд провести необхідне фінансування видатків на забезпечення перерахунку його заробітної плати.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 26 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, позов задовольнив частково. Зобов'язав Верховний Суд України здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 в повному обсязі, ураховуючи пункт 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, з урахуванням премій та інших надбавок, визначених законом України № 1402-VIII у період з 1 січня 2017 року по теперішній час та виплатити належну ОСОБА_1 заробітну плату. У іншій частині позову відмовив.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Верховного Суду.
Ухвалою від 16 січня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п'ятої статті 346 КАС України, вважаючи, що справа № 826/15959/18 містить виключні правові проблеми і ці проблеми не можуть бути вирішені відповідним касаційним судом в межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 лютого 2025 року прийняла цю справу до розгляду, а ухвалою від 3 березня 2025 року - призначила її до касаційного розгляду всудовому засіданні.
10 жовтня 2025 року позивач заявив у судовому засіданні відвід судді Великої Палати Верховного Суду Кравченка С. І. від участі у розгляді справи № 826/15959/18.
На обґрунтування цієї заяви про відвід позивач з посиланням на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України зазначає, що є обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, якому він заявив відвід. Такими підставами називає те, що Голова Верховного Суду Кравченко С. І. не розглянув вчасно його заяву від 8 квітня 2024 року щодо зарахування до штату Верховного Суду.
ОСОБА_1 зазначає також про те, що Верховний Суд як юридична особа послідовно висловлює позицію щодо відсутності підстав для перерахунку та виплати йому суддівської винагороди, що передбачена для суддів Верховного Суду. У цьому контексті ОСОБА_1 наполягає, що Верховний Суд як учасник справи № 826/15959/18 зацікавлений у розгляді цієї справи на власну користь, оскільки спір у ній стосується здійснення виплат з бюджету Верховного Суду.
Водночас ОСОБА_1 переконаний, що Верховний Суд не міг би дотримуватися такої позиції, якби Голова Верховного Суду Кравченко С. І. вчасно видав наказ про зарахування його до штату цього суду.
З огляду на зазначене ОСОБА_1 наполягає, що Голова Верховного Суду Кравченко С. І. не може входити до складу колегії суддів, яка розглядає справу № 826/15959/18, оскільки Верховний Суд як учасник справи, керівником якого є Голова - Кравченко С. І., зацікавлений у розгляді цієї справи на свою користь, у зв'язку з чим виникають підстави вважати, що суддя Кравченко С. І. ухвалюватиме рішення у цій справі упереджено, необ'єктивно, що матиме наслідком ухвалення рішення саме на користь Верховного Суду як учасника справи.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Кравченко С. І. пояснив, що його дії як посадової особи - Голови Верховного Суду жодним чином не стосуються розгляду справи № 826/15959/18, у якій він виконує повноваження зі здійснення правосуддя як суддя, що входить до складу Великої Палати Верховного Суду відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів». Ніякого упередженого ставлення до позивача він не має і не вважає, що є об'єктивні підстави, які б з погляду стороннього спостерігача могли викликати сумнів у його неупередженості або об'єктивності під час розгляду цієї справи.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 КАС України, за правилами частини сьомої якої питання про відвід судді Великої Палати Верховного Суду не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду перевірила доводи ОСОБА_1 , які він висловив на обґрунтування заяви про відвід судді Кравченка С. І. від участі у розгляді справи № 826/15959/18, і вважає, що нема підстав для задоволення цієї заяви з огляду на таке.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.
З огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений і з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися за об'єктивним та суб'єктивним критеріями.
Так, об'єктивним критерій передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має здійснюватись окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
Суб'єктивний критерій передбачає оцінку реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу
Викладені заявником доводи щодо упередженості судді Кравченко С. І. Велика Палата Верховного Суду не вважає об'єктивно обґрунтованими, позаяк такі доводи ґрунтуються на припущеннях, суб'єктивній оцінці заявником викладених обставин.
З предмета і меж перегляду в цій справі не можна простежити будь-яку залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано доводив би упередженість або необ'єктивність судді, якому заявлено відвід.
Враховуючи викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ОСОБА_1 не довів існування обставин, які б відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України доводили наявність обґрунтованих підстав для відводу судді Великої Палати Верховного Суду Кравченка С. І. від розгляду цієї справи.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Кравченка Станіслава Івановича відмовити.
Ухвала у справі № 826/15959/18 набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді: О. О. Банасько С. О. Погрібний
О. Л. Булейко Н. С. Стефанів
О. А. Губська Т. Г. Стрелець
Л. Ю. Кишакевич О. В. Ступак
В. В. Король І. В. Ткач
С. І. Кравченко О. С. Ткачук
С. Ю. Мартєв Є. А. Усенко
К. М. Пільков