14 липня 2025 року
м. Київ
справа № 463/9486/24
провадження № 51-5126ск24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 травня 2025 року,
встановив:
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті кримінального провадження за нововиявленими обставинами за заявою представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в частині перегляду за нововиявленими обставинами ухвали судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 січня 2022 року у справі № 463/6006/21, якою відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про перегляд ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 травня 2021 року у справі № 463/6006/21 за нововиявленими обставинами.
Постановлено повернути заяву представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_4 у частині перегляду за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 травня 2021 року у справі № 463/6006/21, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви від 13 травня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 травня 2025 року поновлено ОСОБА_4 строк апеляційного оскарження, апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року про відмову у відкриття провадження за заявою представника Фермерського господарства ОСОБА_4 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами - без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 просить переглянути в касаційному порядку вказані судові рішення. Посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК.
Згідно з частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У своїй касаційній скарзі представник ОСОБА_4 , посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 5-рп(11) від 10 квітня 2024 року, вказує на те, що зазначені ухвали судів першої та апеляційної інстанцій перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, однак не конкретизує таку позицію з урахуванням цього рішення Конституційного Суду України та змісту оскаржуваних судових рішень.
Також, скаржник вказує на порушення вимог статті 419 КПК судом апеляційної інстанції, при цьому не конкретизує, які саме порушення допущено цим судом та який вплив вони мали на постановлене судове рішення з урахуванням його змісту.
Крім того, твердження ОСОБА_4 у касаційній скарзі, а саме: «… судді в порушення норм ст. 370, п. 5 ч. 2 ст. 459 КПК України не вказали докази, що на час розгляду Личаківським районним судом м. Львова 28.01.2022 року про існування ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 09.09.2024 року по справі № 461/2373/21 було відомо мені, як скаржникові, та суду…», суперечить логічній послідовності подій. Тобто, очевидно, що ні скаржник, ні суд не могли знати в 2022 році про рішення, яке було постановлено судом в 2024 році, а тому таке твердження є незрозумілим, необґрунтованим та суперечливим.
Отже, у касаційній скарзі представник ОСОБА_4 має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування судових рішень, які, на його думку, допущено судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з вимогами частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК.
На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 травня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3