Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/6789/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/488/25
14 липня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 липня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення,
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні його скарги на невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ відомостей про вчинення кримінальних правопорушень з мотивів того, що: (1) у заяві про злочин відсутності конкретні фактичні відомості та обставини відомі заявнику, що вказували б або могли свідчити про вчинення тих злочинів, про які йдеться; (2) заявник у заяві робить свої припущення, які ґрунтуються на його суб'єктивній оцінці дій судді, оскільки злочинність її дій не підтверджується об'єктивними даними, ґрунтується на абстрактних доводах, що мають характер припущень (а. с. 20, 24-27).
В апеляційній скарзі висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу й постановити нову ухвалу, якою визнати незаконною бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/ щодо невнесення відомостей до ЄРДР, зобов'язати уповноважену особу САП внести відомості до ЄРДР за його заявою від 19.06.2025 і розпочати досудове розслідування. В апеляційній скарзі зазначається що: (1) слідчий суддя не був повноважним розглядати скаргу, оскільки її матеріали не були зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі /далі - ЄСІТС/, а його визначено в «ручному режимі»; (2) оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки не підписана слідчим суддею ОСОБА_1 ; (3) відсутні технічний запис фіксування судового засідання та журнал судового засідання від 04.07.2025; (4) якщо заява стосується вчинення кримінального правопорушення, то слідчий, прокурор без будь-якої перевірки викладених у ній обставин зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР і розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні, про що проінформувати заявника, чого зроблено не було (а. с. 30-35).
В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів. Додатково зазначив, що суддя Печерського районного суду міста Києва внесла незаконні відомості в обліково-статистичну картку щодо справи за його позовом відносно зазначення не повного найменування відповідача. Дана справа за його позовом перебуває на розгляді у суді понад розумні строки.
Прокурор, будучи обізнаними про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення судового засідання не звертався. До початку судового засідання подав заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та проводити судовий розгляд за його відсутності (а. с. 53).
Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та його висновкам у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає твердження ОСОБА_6 безпідставними із огляду на наведене нижче.
За змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298).
Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником. Аналогічний підхід щодо застосування відповідної норми було наведено Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України 01.07.2013 у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, згідно з яким положення ч. 1 ст. 214 КПК зобов'язують слідчого внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за заявою або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Водночас, якщо обставини, зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18. Й оцінюючи обставини, вказані в заяві, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення Кримінального кодексу України /далі - КК/, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
Поруч із зазначеним, колегія суддів звертає увагу й на те, що із введенням у дію у 2012 році нового КПК інститут дослідчої перевірки та стадію порушення кримінальної справи було скасовано, у зв'язку з чим досудове розслідування згідно з нормами чинного кримінального процесуального закону розпочинається не з винесення постанови про порушення кримінальної справи чи проведення сукупності дослідчих дій у вигляді дослідчої перевірки, а з внесення до бази даних (ЄРДР) відомостей, що містять ознаки кримінального правопорушення. Й відповідні відомості вносяться лише тоді, коли у заяві наведені не будь-які обставини, а лише ті, у яких містяться відомості, згідно з якими певні дії чи бездіяльність можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Отже, при вирішенні справи за скаргою ОСОБА_6 слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
Застосовуючи наведений підхід до обставин цього судового провадження, колегія суддів ураховує нижчевказане.
19.06.2025 ОСОБА_6 звернувся з заявою про злочин до заступника Генерального прокурора - керівника САП, у ній він вказав, що суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 в ході розгляду цивільної справи №757/60692/19-ц вчинила ряд кримінальних правопорушень. Зокрема, для розгляду цієї справи: (1) суддю визначено в результаті несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду;% (2) суддя, розглядаючи справу: (а) діяла в умовах реального та потенційного конфлікту інтересів; (б) не вжила заходів щодо недопущення корупційних ризиків; (в) пообіцяла та винесла низку замовних, необґрунтованих та незаконних ухвал «заднім» числом; (г) розглядала справу не в залі суду, а в своєму кабінеті; (ґ) умисно здійснила внесення неправдивих відомостей та несвоєчасне внесення відомостей до ЄСІТС; (д) внесла неправдиві відомості до первісної обліково-статистичної картки; (е) вчинила службове підроблення, готування до шахрайства, введення суду в оману. У зв'язку із чим ОСОБА_6 просив прийняти та невідкладно зареєструвати його заяву за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 15 ст. 26 ст. 27 ч. 2 та ч. 3 ст. 28 ч. 2, ч. 4 та ч. 5 ст. 190, ч. 3 та ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 400-1 КК (а. с. 2-6).
27.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга на бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою (а. с. 1).
27.06.2025 згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді скарга ОСОБА_6 передана для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (а. с. 7).
04.07.2025 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду за участі заявника ОСОБА_6 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду його скаргу (а. с. 18-19) та постановив ухвалу про відмову в її задоволенні (а. с. 20, 24-27).
Із наведеного вбачається, що обставини, викладені у заяві ОСОБА_6 , вказують про його незгоду з порядком прийняття рішень суддею Печерського районного суду міста Києва в цивільній справі №757/60692/19-ц, яка стосується інтересів ОСОБА_6 . Однак зазначене не вказує про наявність об'єктивних даних, які хоча б попередньо свідчили про ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення.
Поруч з наведеним, колегія суддів враховує, що остаточне судове рішення не може бути переглянуто, крім встановлених процесуальними законами випадків його перегляду відповідним судом, що виключає можливість оцінювання такого рішення слідчим, прокурором при вчиненні ними дій, які мають наслідком притягнення судді до кримінальної відповідальності (абз. 4 п. 2.6. рішення Конституційного Суду України у справі №7-р/2020 від 11.06.2020). Отже, висновок слідчого судді з приводу відсутності у заяві ОСОБА_6 об'єктивних даних, які свідчать про вчинення суддею Печерського районного суду міста Києва кримінальних правопорушень, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Так, відповідно до висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 01.07.2013 , §§16-17 додатку до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17.11.2010 №CM/Rec (2010) 12 оцінка судових рішень, прийнятого суддею, може бути надана виключно у межах установленого законодавством процесуального перегляду.
Тому, ухвалення суддею у межах своїх повноважень судового рішення та вчинення дій з відправлення правосуддя у ході судового розгляду об'єктивно не може розглядатися як вчинення злочину. Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону, й неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не встановлено.
Крім того, доводи апеляційної скарги стосовно незаконного розподілу скарги ОСОБА_6 , призначення її до розгляду та самого розгляду, а також відсутності в матеріалах справи технічного запису фіксування судового засідання та журнал судового засідання від 04.07.2025 не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи наявні: протокол автоматизованого визначення слідчого судді (а. с. 7), журнал судового засідання від 04.07.2025, в якому зазначено присутніх в судовому засідання (а. с. 18-19), а також диск з записом судового засідання від 04.07.2025. Також в справі наявні підписані слідчим суддею вступна та резолютивна частина ухвали від 04.07.2025 і її повний текст (а. с. 20, 24-27).
Із огляду на наведене в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 115, 303, 304, 369, 370, 375, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 липня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4