Справа № 524/3125/25 Номер провадження 22-ц/814/2410/25Головуючий у 1-й інстанції Алексашина Н. С. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
03 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.,
судді: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон", Національного банку України про визнання права власності на рухоме майно та зняття з нього арешту,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН», Національного банку України про визнання права власності на рухоме майно та зняття з нього арешту.
В позовній заяві позивач просить визнати за ним право власності та зняти арешт з автомобіля MAN 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи звернення з позовною заявою до Автозаводського районного суду м.Кременчука, позивач послався на правила виключної підсудності, передбачені ч.2 ст.30 ЦПК України, зазначивши, що автомобіль знаходиться за його місцем реєстрації у м.Кременчук та відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 14.05.2009 року зареєстрований у Кременчуцькому ВРЕР у Автозаводському районі м.Кременчука Полтавської області.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН», Національного банку України про визнання права власності на рухоме майно та зняття з нього арешту, передано за підсудністю на розгляд Дарницького районного суду міста Києва. Справу передано на розгляд Дарницького районного суду міста Києва не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі.
У доводах апеляційної скарги вказує, що місцевий суд залишив поза увагою, що з наданої копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ MAN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 2005 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 вбачається, що даний ТЗ зареєстрований в м. Кременчуці у Кременчуцькому ВРЕР, місце реєстрації власника - АДРЕСА_1 .
Також звертає увагу, що у позовній заяві вказано, що підставою для звернення до суду із цим позовом є саме той факт, що спірний транспортний засіб оголошений в розшук та на нього накладено арешт Дарницьким ВДВС у місті Києві 15.10.2020 року проте, транспортний засіб знаходиться у власності позивача та в даний час переданий в оренду ТОВ «Арев».
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. 4. ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Передаючи позовну заяву ОСОБА_1 за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва, районний суд дійшов висновку, що місцезнаходження транспортного засобу та територіальна підсудність не можуть визначатися за адресю, зазначеною в реєстраційних документах.
Взявши до уваги, що спірний автомобіль перебуває у розшуку, суд не знайшов підстав для застосування правил виключної підсудності до поданої позовної заяви та вважав за необхідне керуватися правилами загальної підсудності, передбаченими ст.27 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.
За правилами виключної підсудності позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або його частини (ч. 2 ст. 30 ЦПК України).
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Оскільки позивачем, заявлено вимогу про зняття арешту на транспортний засіб, що має розглядатися місцевим судом за місцезнаходженням такого рухомого майна, необхідним є встановлення місцезнаходження цього майна у визначеному чинним законодавством порядку, з урахуванням наступних обставин.
Відповідно до п.24 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 зі змінами, встановлено, що організація роботи, пов'язано їз реєстрацією (перереєстрацією), зняттям з обліку транспортних засобів, оформленням та видачею реєстраційних документів і номерних знаків, здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) на території України фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи в порядку, визначеному МВС.
При цьому в реєстраційних документах зазначається задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) на території України фізичної особи (для внутрішньо переміщених осіб - місце проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено фактичне місце проживання, або її відображення в електронній формі засобами Порталу Дія чи витягу з реєстру територіальної громади про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) або його відображення в електронній формі засобами Порталу Дія) або місце реєстрації юридичної особи, за якою реєструється транспортний засіб.
Отже, місце реєстрації транспортного засобу для фізичних осіб - це місце звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від місця реєстрації (проживання) власника.
При цьому, в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) особи, за якою реєструється транспортний засіб.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , реєстрація транспортного засобу марки ТЗ MAN ВІС 118114, реєстраційний номер НОМЕР_1 2005 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 вбачається, що даний ТЗ зареєстрований в м. Кременчуці у Кременчуцькому ВРЕР, місце реєстрації власника - АДРЕСА_1 , тобто реєстрація місця проживання позивача.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи №13348 від 09.06.2021 року, ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, у встановленому законом порядку місце реєстрації транспортного засобу є місцем знаходження цього рухомого майна для визначення підсудності спору щодо зняття арешту з автомобіля.
Оскільки предметом позовних вимог є зняття арешту з транспортного засобу, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тому з урахуванням вимог ч. 2 ст. 30 ЦПК України, справа підсудна Автозаводському районному суду м. Кременчука Полтавської області.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року в справі «Занд проти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
З огляду на наведене ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження. Разом з цим, норма п. 4. ч. 1 ст. 379 ЦПК України не передбачає визначення апеляційним судом складу суду при направленні справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а отже апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2024 року- скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон", Національного банку України про визнання права власності на рухоме майно та зняття з нього арешту - направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Ю.В. Дряниця
Судді: Л.І. Пилипчук
О.В. Чумак