Житомирський апеляційний суд
Справа №295/10728/24 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І.Г.
Категорія 30 Доповідач Шевчук А. М.
14 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Горлова Єгора Сергійовича про забезпечення позову
у цивільній справі №295/10728/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБІЕС СЕЙЛЗ», про захист прав споживачів, застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів шляхом стягнення безпідставно отриманих коштів, стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, моральної шкоди
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон»
на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 27 січня 2025 року
Від представника ОСОБА_1 адвоката Горлова Єгора Сергійовича надійшла заява про забезпечення позову на стадії апеляційного провадження. Просить накласти арешт на майно Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН», а саме на: квартиру, загальною площею 41,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру, загальною площею 74,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок з нежитловими (вбудованими) приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 ; зупинити реалізацію арештованого майна, а саме, квартири загальною площею 123 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка реалізується у виконавчому провадженні №77492439.
Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що в провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга на рішення Богунського районного суду м.Житомира. Рішенням суду частково задоволений позов співпозивачів та стягнуто з відповідача 3 251 380,19 грн. Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 25 липня 2024 року в цій справі вжито заходи забезпечення позову та накладений арешт на майно відповідача, квартиру, загальною площею 124,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; квартиру, загальною площею 123,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; квартиру, загальною площею 123 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; квартиру, загальною площею 60,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 . Зазначає, що квартира, загальною площею 60,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , яка арештована вказаною ухвалою суду, реалізована на електронних торгах 30 грудня 2024 року та продана на користь третьої особи. При цьому накладений судом арешт у справі залишається чинним, а новий власник (покупець) не може оформити за собою відповідне право. Квартира, загальною площею 123 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 на сьогодні реалізовується на електронних торгах, а тому виникає очевидна необхідність у зупиненні реалізації арештованого майна, адже у випадку її купівлі, не тільки позивачів позбавлять можливості задовольнити свої вимоги за її рахунок, але і потенційний добросовісний покупець придбає майно, на яке накладений судовий арешт. Інформаційна довідка з реєстрів виконавчих проваджень, обтяжень рухомого майна, свідчить про те, що відповідач стає боржником по багатьох процесах і шансів на виконання судового рішення, яке оскаржується у цій справі, стає все менше, що повністю знівелює його зміст. Підтримуючи позицію необхідності забезпечення позову, враховуючи наведені заявником і підтриманні судом першої інстанції ризики, їх суттєве збільшення за викладених умов, виникає необхідність у вжитті додаткових заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на інше (поки вільне від обтяжень) нерухоме майно відповідача. Вказаний вид забезпечення буде оптимальним та перешкодить можливим ризикам, які наводяться заявником, та не є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, оскільки викликаний об'єктивними потребами з метою забезпечення захисту прав позивача.
Перевіривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що вона не може бути задоволеною, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 через свого представника адвоката Стахова Андрія Олексійовича звернулися з позовом до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБІЕС СЕЙЛЗ» про захист прав споживачів, застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів шляхом стягнення безпідставно отриманих коштів, стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, моральної шкоди.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 27 січня 2025 року стягнуто з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН» на користь позивачів кошти у загальній сумі 3 251 380,19 грн.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
За положеннями ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений ст.150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої ст.150 ЦПК України.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з норм статей 11,12,81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх у межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Апеляційним судом установлено, що ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 25 липня 2024 року заява подана представником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - адвокатом Стаховим А.О. про забезпечення позову задоволена. Накладений арешт на нерухоме майно Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон», а саме на: квартиру, загальною площею 124,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; квартиру, загальною площею 123,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; квартиру, загальною площею 123 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; квартиру, загальною площею 60,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 .
Разом із тим, звертаючись до апеляційного суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно заявник не надав доказів на підтвердження того, що майно на яке вже накладений арешт ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 25 липня 2024 року не спроможне забезпечити фактичне виконання рішення суду у межах присудженої судом першої інстанції суми, а також - вартості майна, зазначеного в заяві про забезпечення позову, на яке просить накласти арешт.
У зупиненні реалізації арештованого майна суд апеляційної інстанції також відмовляє, оскільки застосування такого виду забезпечення позову, як зупинення продажу арештованого майна, можливе лише, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Таких вимог у справі не заявлено.
Наданих суду заявником відомостей недостатньо, щоб надати правову оцінку ймовірності порушення у зв'язку з невжиттям заходів забезпечення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , а тому апеляційний суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в цивільній справі 295/10728/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБІЕС СЕЙЛЗ», про захист прав споживачів, застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів шляхом стягнення безпідставно отриманих коштів, стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.149-151,259,381 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 адвоката Горлова Єгора Сергійовича про забезпечення позову у цивільній справі №295/10728/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБІЕС СЕЙЛЗ», про захист прав споживачів, застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів шляхом стягнення безпідставно отриманих коштів, стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча Судді: