23 травня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Швед Н.В.
справа №569/23818/24
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміна способу стягнення аліментів, ,-
ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Штогрін В.С. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів із 1000 (одна тисяча) грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які сплачуються на підставі Договору про участь у вихованні та утриманні дитини від 21 травня 2018 року (посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й., реєстровий №1550) та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частину усіх видів заробітку і доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2018 року у справі №569/9740/18 було розірвано шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Даним рішенням відновлено ОСОБА_4 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». В шлюбі у сторін народилась донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До подання до суду спільної заяви про розірвання шлюбу, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали Договір про участь у вихованні та утриманні дитини. Договір посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й., реєстровий номер 1550. П. 10 даного Договору сторони визначили - за домовленістю БАТЬКІВ, даним Договором встановлюється обов'язок БАТЬКА сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі по 1 000,00 грн. щомісяця, але не менше розміру аліментів визначених Сімейним кодексом України - неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Визначений Договором розмір аліментів є недостатнім для утримання дитини, оскільки з часу його укладення минуло понад 6 років, відповідно з досягненням дитиною старшого віку, вона потребує більших витрат на своє матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, що потягнуло відповідну зміну матеріального становища дитини. Аліменти, які вона отримує на теперішній час на утримання доньки є недостатнім для створення гідних умов життя та розвитку дитини. Відповідач є фізично здоровим, працездатним чоловіком, інших аліментних зобов'язань не має, може виконувати свій обов'язок по утриманню дитини.
Обов'язок батьків щодо утримування своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин зазначених ст..ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
30.01.2025 року представником відповідача Сокола Г.М. Ю. Бондаром подано до суду відзив на позовну заяву у якому він зазначає, 12 вересня 2018 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі N569/9740/18 будо розірвано шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Даним рішенням відновлено
ОСОБА_4 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
У шлюбі у сторін народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
21 травня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали Договір про участь у вихованні та утриманні дитини, який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й., реєстраційний номер 1550.
Згідно умов вище зазначеного договору сторони які заздалегідь ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності угод, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, діючи добровільно без будь-якого примусу, як фізичного, так і морального, та розуміючи значення своїх дій, маючи намір розірвати за спільною заявою в судовому порядку між сторонами шлюб,... досягли домовленості про наступне.
Згідно п. 10 даного Договору сторони визначили - за домовленістю батьків, даним Договором встановлюється обов'язок батька сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі по 1000,00 (одна тисяча гривень 00 коп.) щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше розміру аліментів визначених Сімейним Кодексом України - не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У випадку навчання дитини у вищому навчальному закладі з денною формою навчання батько у відповідності до ст.199 Сімейного Кодексу України зобов'язується сплачувати зазначені аліменти до закінчення навчання. В той же день, 21 травня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали Договір дарування, який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й., реєстраційний номер 1552. Згідно умов вище зазначеного договору дарування Дарувальник ОСОБА_2 , передав у власність обдарованій, своїй дочці -
ОСОБА_3 , безоплатно 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 . (пункт 1 договору).
Підставою укладення даного договору дарування, слугувала попередня домовленість між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про те, що батько дарує свою частку квартири для дочки в рахунок частки аліментів, після чого між батьками укладається договір про участь у вихованні та утриманні дитини, згідно якого встановлюється розмір аліментів в розмірі по 1000,00 (одна тисяча гривень 00 коп.) щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50%прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Жодним пунктом укладеного між сторонами Договору про участь у вихованні та утриманні дитини не передбачено питання щодо можливості зміни способу стягнення аліментів.
Договором врегульовує питання виключно щодо порядку та розміру сплати аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі по 1000,00 (одна тисяча гривень 00 коп.) щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та на додаткові витрати після їх документального підтвердження матір'ю при умові попереднього погодження з батьком.
Договір укладався з розрахунку встановленого чинним законодавством прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Звертаємо увагу суду, що відповідач фактично оплачує більший розмір аліментів ніж той, що передбачений договором та більший, ніж прожитковий мінімум відповідно до віку дітей, також згідно домовленостей сторін відповідач сплачує додаткові витрати.
Відповідач із своєї ініціативи купує дітям іграшки, подарунки, мобільний телефон, забезпечує відпочинок та дозвілля, несе інші витрати залежно від потреб їхньої дочки (копії чеків додаються).
Поряд з цим, у позивачки на рівні з відповідачем наявний обов'язок приймати участь у матеріальному утриманні дочки.
Звертаємо увагу суду, як повідомив відповідач, позивачка квартиру яка була подарована відповідачем на користь їхньої дочки в рахунок частини аліментів, на даний момент здає в оренду та отримує щомісячний дохід від оренди в сумі 8000,00 грн.
Також, як повідомив відповідач, позивачка в 2023 році придбала трьох кімнатну квартиру по АДРЕСА_2 , де на даний час проживає з сім'єю.
Всі вище вказані обставини, свідчать про покращення матеріальних становища позивачки.
Поряд з цим, з моменту розірвання шлюбу та укладення договору про участь у вихованні та утриманні дитини 2018 року, матеріальне становище відповідача погіршилося та змінився сімейний стан, що впливає на спроможність відповідача сплачувати аліменти.
22 січня 2019 року було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , актовий запис N83, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідача з новою дружиною народилася дочка ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , що додається.
Відповідно у відповідача збільшилися витрати на утримання вже двох дітей. В свою чергу, на даний момент матеріальне становище відповідача погіршилося, доходи у відповідача незначні на, що повипливало введення воєнного стану в Україні в зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації.
Однак, відповідач не ставить будь-якого питання щодо зменшення розміру аліментів, адже вважає, що його спільна з позивачкою дочка ОСОБА_8 має мати належний та достатній рівень виховання.
Враховуючи викладене, на сьогоднішній день є договір який укладено між батьками дитини, який є діючий ніким не оскаржений, відповідно має виконуватися сторонами згідно викладених в ньому умов. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
3 аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, необхідно з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Одним із аргументів сторони позивачки було те, що вона бажає стягувати аліменти в частці від доходу відповідача, який є фізично здоровим, працездатним, працевлаштованим, інших утриманців немає. В свою чергу стабільність у питанні стягнення аліментів забезпечена укладеним нотаріальним договором між батьками дітей тим, що відповідач-батько належно виконує свої обов'язки стосовно доньки. Відповідно, твердження позивачки безпідставні. В цивільному процесі кожна сторона має довести обґрунтованість своїх вимог чи заперечень суду. Стороною позивача до суду надано лише копії паспорту та ідентифікаційного коду позивачки, свідоцтво про народження доньки і нотаріально посвідченого договору між батьками про сплату аліментів. Суд вправі змінити розмір аліментів, але якщо буде доведено, що в платника чи одержувача аліментів змінився матеріальний або сімейного стан, погіршилось або поліпшилось здоров'я та інше подібне, що впливає на спроможність сплачувати аліменти чи що цих аліментів не вистачає для належного утримання дітей.
Однак, позивачкою не надано жодного доказу, що після 21.05.2018 року її матеріальне становище, стан здоров'я погіршились, що аліментів від батька дитини, про які вони між собою домовились, - більше не вистачає для доньки,
Поряд з цим, наявні докази, що батько належно утримує доньку і виконує відповідні зобов'язання, а наскільки в їх утриманні приймає участь матір, чи працює вона, які її доходи були станом на 21.05.2018 і які зараз - немає нічого. Все в сукупності свідчить про очевидну суперечливу позицію позивачки, яка не узгоджується із загальним принципом добросовісності цивільних правовідносин.
Батько приймає участь в утриманні доньки, вона стабільно отримує аліменти, оплату за додаткові витрати, а також подарунки від тата. Так має залишатись і надалі, незважаючи на стосунки між батьками дітей, а підстав втручатись у ці правовідносини немає.
Враховуючи вище викладене, вважаємо, що в задоволенні позову слід відмовити внаслідок його безпідставності. Відповідно і стягувати витрати на правову допомогу з відповідача на користь позивачки підстав немає.
В порядку п.7 ч.3 ст. 178 ЦПК України, відповідач заперечує щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивачка понесла та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті, щодо стягнення з відповідача як не обґрунтований, безпідставний та не співмірний.
В порядку п.8 ч.3 ст. 178 ЦПК України, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, становить 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не доведені жодними належними і допустимимидоказами.
10 лютого 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Штогрін подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що позовні вимоги відповідач не визнає в повному обсязі, адже вважає, що позивач зловживає своїми цивільними правами, виходячи з того, що він нібито даруючи 21.05. 2018 року дитині 1/2 частин квартири АДРЕСА_1 вже сплатив аліменти до досягнення дитиною повноліття. Зазначив, що позивач нібито придбала нове житло - квартиру по АДРЕСА_2 відтак рівень життя дитини значно поліпшився, а тому підстав для задоволення позову не має. Договір дарування квартири від 21.05.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 , своїй доньці, 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 - не є Договором, відповідно до якого в рахунок сплати аліментів здійснюється передача нерухомості на ім'я дитини, даний договір не був погоджений Органом опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, під час його укладення Орган опіки та піклування не здійснив співвідношення вартості 1/2 частини квартири до суми аліментів, що мали б бути сплачені до досягнення дитиною повноліття, зазначений Договір не містить обов'язкових пунктів, що приписуються в договорі в разі передачі нерухомості дитини в рахунок погашення аліментів, а відтак відсутні підстави вважати, його таким. Крім того, хочуть зазначити, що вартість 1/2 частини однокімнатної квартири в «спальному районі» міста в жодному разі не може дорівнювати розміру аліментів за 12 років. Крім того, відповідач свідомо вводить суд в оману зазначаючи, що ОСОБА_1 придбала у 2023 році квартиру в АДРЕСА_2 . Квартира АДРЕСА_1 - є однокімнатною. У 2022 році позивач вдруге вийшла заміж, у шлюбі у неї народилася дитина, а відтак проживання сім'ї в однокімнатній квартирі стало неможливим, адже донька сторін у справі вже підліток та потребує особистого простору. У 2023 році позивачем було прийнято рішення почати винаймати двокімнатну квартиру, в якій у ОСОБА_8 було забезпечено можливість мати свою власну кімнату та свій власний простір для комфортного розвитку та навчання. Жодного нового житла ОСОБА_1 , не придбала,про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №412128587 від 07.02.2025 року. Кошти, які утримує позивач від здачі в найм квартири АДРЕСА_1 відразу відкладаються у найм житла, в якому на даний час проживає позивачка зі своєю сім'єю, і цих коштів на оплату житла - не вистачає. Також хочуть звернути увагу на те, жодних додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_8 відповідач не сплачує і жодного разу не сплачував. Більше того, він жодного разу не поцікавився чи має потребу дитина у додаткових витратах…дуже сумно, що батько свої ж подарунки дитині на День народження та Новий рік вказує тепер як «зі своєї ініціативи купує…»…Окремо хочуть зазначити, що для відповідача законодавчо встановлений обов'язок утримувати та забезпечувати належними умовами обох своїх дітей, в тому числі дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач, який сплачував аліменти на утримання дочки по 2200 гривень щомісячно, не надав належних обґрунтувань та доказів того, сплата аліментів у розмірі 1/4 частки доходу буде для нього непосильним тягарем.
Вважають, що батько неповнолітніх дітей зобов'язаний вживати заходів для отримання відповідного рівня доходу з метою забезпечення дітям достатнього рівня життя для їх гармонійного розвитку. Неповнолітній дочці сторін, ОСОБА_8 , наразі 12 років, вона має готуватися до дорослого життя, що передбачає збільшення витрат на її утримання, а тому вважають, що частка доходу відповідача на утримання дочки не може бути завищеним розміром аліментів.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом,яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок його обчислення,зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). У позовній заяві надано попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які визначено в розмірі 9 000 (дев'яти тисяч) грн.. 00коп. Зазначене беззаперечно свідчить про те, що витрати на правничу допомогу ОСОБА_1 у справі про зміну способу стягнення аліментів є реальними, розмір витрат є обґрунтованим та таким, що відповідає складності справи, вартості майна, що підлягає поділу, кваліфікації адвоката, яким надається правнича допомога позивачці. Просили прийняти та врахувати дану відповідь на відзив у справі №569/23818/24.
20 лютого 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Бондаром Ю.М. до суду подано заперечення на відповідь на відзив. Відповідач ознайомившись зі змістом відповіді на відзив вважає, що ОСОБА_1 не навела доказів наявності відпвідних обставин, які б давали підстави для задоволення позовних вимог в частині зміни способу стягнення аліментів та встановлення нового розміру аліментів у розмірі частки всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитини повноліття. В цивільному процесі кожна сторона має довести обґрунтованість своїх вимог чи заперечень суду. Стороною позивача до суду надано лише копії паспорту та ідентифікаційного коду позивачки, свідоцтво про народження доньки і нотаріально посвідченого договору між батьками про сплату аліментів. Суд в праві змінити розмір аліментів, але якщо буде доведено. Що в платника чи одержувача змінився матеріальний або сімейний стан, погіршилось або поліпшилось здоров'я та інше подібне, що впливає на спроможність сплачувати аліменти чи що цих аліментів не вистачає для належного утримання дітей. Однак позивачкою не надано жодного доказу, що після 21.05.2018 року її матеріальне становище, стан здоров'я погіршились, що аліментів від батька дитини, про які вони між собою домовились - більше не вистачає для доньки. Також, позивачкою не надано доказів про значне покращення матеріального становища платника аліментів - відповідача. Поряд з цим, наявні докази, що батько належно утримує доньку і виконує відповідні зобов'язання, а наскільки в утриманні доньки приймає участь матір, чи працює вона, які її доходи буди станом на 21.05.2018 і які зараз - немає нічого. Все в сукупності свідчить про очевидну суперечливу позицію позивачки, яка не узгоджується із загальним принципом добросовісності цивільних правовідносин. Батько приймає участь в утриманні доньки, вона стабільно отримує аліменти, оплату за додаткові витрати, а також подарунки від тата. Та має залишатися і надалі, незважаючи на стосунки між батьками дітей, а підстав втручатись у ці правовідносини немає. Відповідач фактично оплачує більший розмір аліментів ніж той, що передбачений договором та більший, ніж прожитковий мінімум відповідно до віку дітей, також згідно домовленостей сторін відповідач сплачує додаткові витрати. Відповідач із своєї ініціативи купує дітям іграшки, подарунки, мобільний телефон, забезпечує відпочинок та дозвілля, несе інші витрати залежно від потреб їхньої доньки. Поряд з цим, у позивачки на рівні з відповідачем наявний обов'язок приймати участь у матеріальному утриманні дочки. Завертають увагу суду , що позивачка не заперечує той факт, що квартиру яка була подарована відповідачем на користь їхньої дочки в рахунок частини аліментів, на даний момент здає в оренду та отримує щомісячний дохід. Також, позивачка заперечує придбання нею трьох кімнатної квартири по АДРЕСА_2 в 2023 році, де на даний час проживає з сім'єю, надаючи витяг про відсутність за нею реєстрації. Однак, така квартира оформлена за інформацією наданою відповідачем на її теперішнього чоловіка. Всі вище обставини, свідчать про покращення матеріального становища позивачки. Поряд з цим, з моменту розірвання шлюбу та укладення договору про участь у вихованні та утриманні дитини 2018 року, матеріальне становище відповідача погіршилося та змінився сімейний стан, що впливає на спроможність відповідача сплачувати аліменти. Відповідно у відповідача збільшилися витрати на утримання вже двох дітей. В свою чергу, на даний момент матеріальне становище відповідача погіршилося, доходи у відповідача незначні на, що повпливало введення воєнного стану в Україні в зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації. Однак, відповідач не ставить будь-якого питання щодо зменшення розміру аліментів, адже вважає, що його спільна з позивачкою дочка ОСОБА_8 має мати належний та достатній рівень виховання. Враховуючи викладене, на сьогоднішній день є договір який укладено між батьками дитини, який є діючий ніким не оскаржений, відповідно має виконуватися сторонами згідно викладених в ньому умов. Вважають, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не доведені жодним належними і допустими доказами. Просять в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04 лютого 2025 року з повідомленням (викликом) сторін. Надано сторонам строк для подання відзиву та заперечень.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, її представник ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задоволити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, його представник ОСОБА_10 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, підтримавши відзив на позовну заяву. Вважає, що підстав для зміни способу стягнення аліментів з відповідача немає, оскільки батько приймає участь в утриманні доньки, вона стабільно отримує аліменти, оплату за додаткові витрати, а також подарунки від тата, є договір який укладено між батьками дитини, який є діючий ніким не оскаржений, відповідно має виконуватися сторонами згідно викладених в ньому умов. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, 04 вересня 2012 року , актовий запис №2402.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 09 серпня 2008 року і Відділі реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, актовий запис №176, розірвано. Віднвити ОСОБА_4 дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 . Рішення набрало законої сили 16 жовтня 2018 року.
Відповідно до копії інформації про реєстрацію місця проживання особи за відомостями Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 23.07.2022 № 29075, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 13.06.2012 р. і по теперішній час.
Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи за відомостями Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 30.08.2018 № 93733, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 05.09.2012 р. і по теперішній час.
21 травня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладений договір між батьками про участь у вихованні та утриманні дитини, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й. та зареєстровано в реєстрі за № 1550.
Пунктом 2. вищевказаного Договору зазначено, що місцем проживання ДИТИНИ СТОРОНИ визначили місце проживання МАТЕРІ: АДРЕСА_4 .
Відповідно до п.10. Договору: За домовленістю БАТЬКІВ, даним Договором встановлюється обов'язок БАТЬКА сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі 1000,00 (Одна тисяча гривень 00 коп.) щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше розміру аліментів визначених Сімейним Кодексом України - не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У випадку навчання дитини у вищому навчальному закладі з денною формою навчання БАТЬКО у відповідності до ст. 199 Сімейного Кодексу України зобов'язується сплачувати зазначені аліменти до закінчення навчання.
Аліменти повинні бути сплачені Батьком не пізніше 5(п'ятого) числа кожного місяця за поточний місяць шляхом перерахування суми аліментів на картковий рахунок МАТЕРІ у Приватбанку НОМЕР_6 . У разі зміни банківських реквізитів МАТИ повідомляє БАТЬКА протягом 5 -ти днів.
п. 11. Договору БАТЬКО зобов'язаний брати спільну та рівну з МАТІР'Ю участь у додаткових витратах на ДИТИНУ, що викликані особливими обставинами (розвитком здіьнстей, навчанням у загальноосвітніх закладах та вищих навчальних закладах, хворобою тощо).
БАТЬКО зобов'язується відшкодовувати половину додаткових витрат протягом 5 днів після отримання від МАТЕРІ їх документального підтвердження по електронній пошті чи по вайберу, при умові попереднього погодження з БАТЬКОМ.
п. 12 Договору: БАТЬКИ зобов'язуються повідомляти один одного про будь-які обставини, що мають суттєве значення для належного виконання СТОРОНАМИ своїх обов'язків за договором.
п. 13. Договору: Інші питання виховання ДИТИНИ вирішуються між БАТЬКАМИ виходячи з інтересів ДИТИНИ, принципів справедливості , добросовісності та розумності, відповідно моральних засад суспільства.
БАТЬКИ зобов'язуються не втручатися в особисте життя один одного та не підбурювати ДИТИНУ проти БАТЬКА чи МАТЕРІ.
п. 14. Договору: Цей договір є укладеним з моменту його підписання СТОРОНАМИ і діє до моменту досягнення ДИТИНОЮ повноліття, а у випадку навчання у вищому навчальному закладі - до закінчення навчання.
п. 15. Договору: Батьки зобов'язуються переглянути умови цього договору протягом 1 (одного) місяця з моменту настання таких обставин:
по досягненню ДИТИНОЮ десятирічного віку. - місце проживання ДИТИНИ буде визначено з урахуванням бажання самої ДИТИНИ,
по досягненні ДИТИНОЮ чотирнадцятирічного віку, - місце проживання ДИТИНИ буде визначено бажанням самої ДИТИНИ.
п. 16. Договору: У разі невиконання Батьком своїх обов'язків за договором аліменти з нього можуть стягуватися виконавчою службою на підставі виконавчого напису нотаріуса.
п. 17. Договору: При виникненні заборгованості за аліментами з вини Батька або в разі несвоєчасного виконання умов цього договору, він сплачує згідно зі статтею 196 Сімейного кодексу України пеню (неустойку) в розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.
п. 18. Договору: Всі спори, що виникають в процесі виконання цього договору та розбіжності в тлумаченні окремих положень цього договору, вирішується СТОРОНАМИ шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Вказане узгоджується з правовою позицією зі сталою правовою позиціє Верховного Суду, викладеною у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19; від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19; від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18; від 19 лютого 2025 року у справі № 367/10126/19 та інших.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що визначений Договором розмір аліментів є недостатнім для утримання дитини, оскільки з часу його укладення минуло понад 6 років, відповідно з досягненням дитиною старшого віку, вона потребує більших витрат на своє матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, що потягнуло відповідну зміну матеріального становища дитини. Аліменти, які вона отримує на теперішній час на утримання доньки є недостатнім для створення гідних умов життя та розвитку дитини.
Водночас, згідно доводів, викладених в позові, та які не спростовані відповідачем, останній у добровільному порядку вносити зміни до договору в частині перегляду розміру аліментів, відмовився.
Викладеним також спростовується твердження представника відповідача, зазначене у відзиві на позов, щодо відсутності спору між сторонами, оскільки він справно сплачує аліменти у встановленому законом розмірі.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Очевидним є факт, що з віком потреби дитини зростають, що потребує більших витрат на харчування, одяг, освіту, лікування, розвиток та дозвілля.
Таким чином, мати дитини, з якою проживає дитна , отримуючи аліменти у встановленому договором незмінному розмірі, вимушена самостійно нести тягар збільшення витрат на утримання дитини , викликаний, по-перше, обставинами, пов'язаними із самою дитиною, а саме збільшенням її потреб із віком, що неминуче тягне збільшення витрат, по-друге, загальними обставинами, як то зростання цін внаслідок інфляційних процесів тощо.
Викладене, на переконання суду, цілком може бути прийнято як обставини, що викликають зміну матеріального стану отримувача аліментів в бік його погіршення та, відповідно, як підставу позову, визначену ст. 192 СК України.
Отже, суд вважає, що дорослішання дитини та пов'язане з цим збільшення потреб можуть бути підставою для позову про збільшення розміру аліментів. Якщо раніше визначений договором розмір аліментів не забезпечує гармонійного розвитку дитини, її матеріальних потреб, або є недостатнім для покриття витрат на її утримання, одержувач аліментів може звернутися до суду із позовом про їх збільшення.
При цьому, при розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Згідно статей 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 22 січня 2019 року укладено шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_11 ». Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_8 її батьком є ОСОБА_2 , матір'ю ОСОБА_6 .
Відповідно до копії Договору Дарування від 21 травня 2018 року посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й. ОСОБА_2 подарував своїй дочці ОСОБА_3 , безоплатно 1/2 (Одну другу) частки квартири АДРЕСА_1 .
Як вбачається із товарних чеків та копій квитанцій, відповідач надавав допомогу та сплачував аліменти для своєї дитини.
Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_10 посилається на збільшення витрат на утримання вже двох дітей та те, що матеріальне становище відповідача погіршилося, доходи у відповідача незначні, на що повпливало введення воєнного стану в Україні, вважає обґрунтованим.
Виходячи з викладеного, суд вважає заявлений позивачем до стягнення розмір аліментів у виді 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) обґрунтованим та таким, що відповідатиме інтересам дитини, забезпечить виконання обов'язку відповідача щодо дотримання прав дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, покриватиме частину витрат на її утримання і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача, а також забезпечить реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дитини.
Разом із тим, суд вважає, що аліменти у виді та розмірі, визначеному даним рішенням, підлягають стягненню з відповідача не з 06.12.2024, а із дня набрання рішенням законної сили, оскільки вимоги позивача, розглянуті у даній справі, фактично заявлені на підставі ст. 192 СК України, яка не передбачає стягнення аліментів у зміненому розмірі з дня звернення до суду.
Також суд відхиляє доводи, що задоволення даного позову призведе до подвійного стягнення аліментів як за договором, так і за рішенням суду, оскільки даним рішенням відповідно до ст. 192 СК України судом змінюється порядок та спосіб виплати аліментів відповідачем з твердої грошової суми, визначеної договором, на частку доходу, встановлену судом, а тому після набрання даним рішенням законної сили та з урахуванням положень п. 8 Договору, обов'язок відповідача щодо сплати аліментів за договором припиниться.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, а також враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, п.3 Розділ ХII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміна способу стягнення аліментів - задовльнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, із 1000 (одна тисяча) грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які сплачуються на підставі Договору про участь у вихованні та утриманні дитини від 21 травня 2018 року (посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й., реєстровий №1550).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частину усіх видів заробітку і доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя -