Справа № 569/8372/25
12 травня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Галінської В.В. розглянувши в порядку письмового провадження в мiстi Рiвному справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови. про адміністративного правопорушення,-
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови. про адміністративного правопорушення. Просив поновити строк звернення до суду, визнати протиправною та скасувати постанову №4/1305 від 18.04.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП про адміністративні правопорушення, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , провадження закрити та стягнути судові витрати з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №4/1305 від 18 квітня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Важає, що вказана постанова була винесена відносно нього з грубим порушенням норм процесуального права, без належного з'ясування обставин справи та порушенням порядку накладення адміністративного стягнення, а відтак підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Статтею 289 КУпАП передбачено 10-ти денний строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, з дня її винесення. Оскільки постанову №4/1305 було винесено 18.04.2025 року, то останнім днем звернення до суду для оскарження рішення суб'єкта владних повноважень 28.04.2025 року. 18.04.2025 відносно ОСОБА_3 було скаледено протокол про адміністративне правопорушення № 4/1305 за порушення правил військового обліку. До протоколу ним були надані пояснення, щодо проходження військово-лікарської комісії, неправомірності притягнення його до адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи, строку на притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП. 18.04.2025 року відносно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення №4/1305 за порушення правил військового обліку. Як слідує з оскаржуваної постанови, причиною притягнення його до адміністративної відповідальності є порушення ним правил військового обліку, саме те, що він невчасно став на військовий облік будучи знятим з військового обліку призовників по досягненню граничного 25-річного віку. 25-річного віку він досягнув 20 березня 2010 року.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення, що оскаржується містить посилання на порушення ним «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 та пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов¦9язок та військову службу», які набрали чинності пізніше 20.03.2010, тобто дня, коли ймовірно за припущеннями відповідача (хоча в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності дата вчинення не конкретизується, натомість вказана дато виявлення) вчинено правопорушення. Звертає увагу суду , що постанова про адміністративне правопорушення містить посилання на норми чинності після дати події правопорушення. Це порушує принцип незворотності дії закону в часі. Зазначає, що норми, які встановлювали необхідність взяття на облік військовозобов¦9язаних , які досягли граничного (25-річного) віку під час перебування на військовому обліку призовників, були встановлені Законом України «Про внесення змін до законів України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції» від 12 серпня 2014 року №1634-VII, що набрав чинності 04.12.214. Зокрема, відповідно до цього закону пункт 2 частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» доповнено абзацом такого змісту: «які досягли граничного (25-річного) віку під час перебуваня на військовому обліку призовників». Пізніше Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» від 15 січня 2015 року №116-VII, що набрав чинності 08.02.2015, в абзаці дев'ятом пункту 2 частини першої статті 37 цифри і слово «(25-річного)» замінено словами «27-річного віку» Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 30 травня 2023 року №3127-IX. Цей закон набрав чинності 04.04.2024. На момент досягнення ним 25-річного та 27-річного віку Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» не визначив, що по досягненню відповідного віку призовник підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язних, як і не визначив, що така особа має вчинити юридично значимі дії. Вважає, винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення яке на момент його скоєння не було чітко визначене законом, є неприпустимим. Водночас, в аспекті виконання військовозобов'язаним відповідного обов'язку Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу» не встановлює часові рамки та конкретних термінів, протягом яких особи, хто старше 25 років і раніше не обліковувалися. Для порівняння частина третя статті 37 цього Закону чітко встановлює, що призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік. Водночас, з 19.05.2024 року діє положення частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» яким визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Відповідно до абзацу 3 цієї частини громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників, зобов'язані прибути за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік. Від ТЦК та СП викликів або повісток про необхідність взяття його на військовий облік військовозобов'язаних він не отримував. В постанові в описі обставин, установлених під час розгляду справи, не містить будь-яких даних про те, що він в цей період отримував виклик до ТЦК та не з'явився у строки, зазначені в отриманих ними документах, чим порушив вимоги п.п. 2 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року. Згідно зі ст.. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Отже на день вчинення ним адміністративного правопорушення норми ч. 3 ст. 210 КУпАП взагалі не існувало, відтак він не може нести відповідальність за санкцією статті, якої на момент вчинення ним правопорушення не існувало. Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Таким чином з дня вчинення ним адміністративного правопорушення пройшло вже більше року. Відповідач вказує, що вчинене ним правопорушення є триваючим, втім жодних належних чи допустимих доказів, що свідчили б про ігнорування ним виликів до ТЦК протягом 30.03.2010 по 18.04.2025 року до постанови не долучено було, що виключає посилання Відповідача на те, що вчинене ним правопорушеня є триваючим. Вважає, що в оскаржуваній постанові відсутній виклад об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме опис обставин, установлених під час розгляду справи, час та місце вчинення діяння, опис самого діяння та його наслідки. Таким чином вважає, що постанову в справі про адміністративне правопорушення винесено з порушенням його прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без належного з'ясування усіх обставин справи, що зокрема виключають можливість відкриття провадження у справі та накладення на нього стягнення. Відтак вважає, що винесена відносно нього постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Від представника відповідача за довіреністю від 09.05..2025 р. Долінського Т.Й. до суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому заперечили проти задоволення позовних вимог. Просили відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за безпідставністю.
Свою правову позицію обґрунтовують тим, що 05.05.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 01.05.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також позовна заява з додатками. Ознайомившись зі змістом та вимогами адміністративного позову вважають, що пред'явлений позов є таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).
18.04.2025 Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою взяття на облік військовозобов'язаних, виготовлення військо-облікового документу для подальшого подання заяви для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». При перевірці персональних даних Позивача відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів було виявлено, що Позивач порушив пункт 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ, а саме несвоєчасно став на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи знятим з військового обліку призовників по досягненню граничного 25-річного віку перебування на військовому обліку призовників, згідно рішення призовної комісії та по даний час не став на військовий облік військовозобов'язаних.
Згідно з пунктом 81 Порядку організації та ведення військового обліку
призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15,15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Позивач перебував на військовому призовників у ІНФОРМАЦІЯ_4 та після досягнення ним 27-річного віку не став на облік військовозобов'язаних як у ІНФОРМАЦІЯ_4 та і в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки по місцю реєстрації. Оскільки нормами чинного законодавства передбачено обов'язок ставати на облік військовозобов'язаних, то бездіяльність Позивача містить ознаки адміністративного правопорушення відповідно ст. 210 КУпАП.
Позивач на момент досягнення ним 27-річного віку, а саме 20.03.2012 (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» діяла в редакції, за якої особи, що досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників повинні стати на військовий облік військовозобов'язаних) не прибув до ТЦК та СП для постановки на військовий облік військовозобов'язаних по місцю реєстрації. Позивач не притягувався до адміністративної відповідальності в період до внесення змін до КУпАП до статті 210 від 09.05.2024, однак Позивач своєю бездіяльністю продовжив порушувати безперервно правила військового обліку і після внесення змін в норми статті 210 КУпАП. Період триваючого порушення норм чинного законодавства Позивачем внаслідок безперервної бездіяльності підпадає і під ч.3 статті 210 КУпАП. Його бездіяльність є триваючою і продовжується з початком дії особливого періоду в Україні.
Відповідно до ст. 38 КУпАП Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Бездіяльність Позивача була виявлена ІНФОРМАЦІЯ_5 саме під час дії особливого періоду, під час звернення Позивача 18.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Звертаємо увагу Суду на те, що Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з питанням виготовлення військово-облікового документу, але аж ніяк не з питанням добровільного усунення порушень правил військового обліку, що свідчитьпро відсутність у діях Позивача бажання виконувати вимоги норм чинного законодавства. Звертаємо увагу суду, що починаючи з 20.03.2012, Позивач не здійснив жодних дій для постановки на військовий облік військовозобов'язаних та до ІНФОРМАЦІЯ_2 не звертався.
Щодо триваючого порушення Позивачем норм законодавства. Правовими висновками Верховного суду від 03.05.2018 по справі №487/2854/17 зазначено, що КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, однак в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі №804/401/17 зазначає, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим неперервним невиконанням обов'язків передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа яка вчинила якісь певні дії, чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій чи бездіяльності. Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Отже, беручи до уваги висновки Верховного Суду, Позивач перебував у безперервному та триваючому стані бездіяльності, якою порушував норми чинного законодавства спочатку в мирний час, однак бездіяльність Позивача продовжилась і поширилась і на момент дії особливого періоду, за що передбачено іншу відповідальність, а саме за ч.3 ст.210 КУпАП. При винесенні постанови ІНФОРМАЦІЯ_5 враховувався факт протиправної бездіяльності саме під час дії особливого періоду, а не момент початку цієї бездіяльності, оскільки на момент початку протиправна бездіяльність ніяким чином не була пов'язана з дією особливого періоду і існувала за інших фактичних обставин, і за неї була передбачена інша відповідальність, а також звертаємо увагу Суду, що момент виявлення адміністративного правопорушення припадає на особливий період.
Відносно Позивача 18.04.2025 офіцером мобілізаційного відділення лейтенантом ОСОБА_4 було складено протокол №4/1305 про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Позивачем у протоколі зазначено свої пояснення з приводу порушення ним правил військового обліку, але не надано змістовних та обґрунтованих доказів щодо скоєного адміністративного правопорушення та не надано підтвердних документів про перебування його на військовому обліку.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 11год. 10 хв. 18.04.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , де 18.04.2025 в присутності позивача і винесено постанову №4/1305 від 18.04.2025. Жодних клопотань про перенесення розгляду справи чи необхідності в наданні правничої допомоги Позивачем не заявлено. До справи не долучено підтвердні документи про наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 З У «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Постанову №4/1305 від 18.04.2025 складено відносно Позивача про притягненнядо адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, так як Позивач порушив пункт 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ, а саме несвоєчасно став на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи знятим з військового обліку призовників по досягненню граничного 25-річного віку перебування на військовому обліку призовників, згідно рішення призовної комісії та по даний час не став на військовий облік військовозобов'язаних.
Постанову отримано 18.04.2025 Позивачем особисто, про що свідчить його підпис у постанові.
Під час винесення постанови Позивачем також не пред'явлено жодного обґрунтованого змістовного пояснення з приводу не постановки на військовий облік.
Зазначене вище вказує на порушення Позивачем Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів(постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487).
Пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 визначені ПРАВИЛА військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до яких:
Призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
18.04.2025 Позивачем подано заяву на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про взяття на військовий облік військовозобов'язаних та заяву про видачу військово-облікового документу, де зазначено причину видачі військово-облікового документу у зв'язку з взяттям на військовий облік (копія заяви додається).
Згідно з п.9 ст. 1 ЗУ ''Про військовий обов'язок та військову службу'' призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до положень п. 17 Порядку оформлення (створення) та видачі військово- облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
№559) для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру.
Враховуючи вищевикладене, вважаємо що постанова від 18.04.2025 №4/1305 про адміністративне порушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, стосовно Позивача винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, а позов безпідставним і таким що не підлягає розгляду.
Ухвалою суду від 01.05.2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу без повідомлення (виклику) учасників справи.
Дослiдивши письмовi докази по справi, та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 18 квітня 2025 року офіцером мобілізаційного відділення молодшим лейтенантом ОСОБА_4 складено відносно позивача протокол № 4/1305 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме несвоєчасно став на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 будучи знятим з військового обліку призовників по досягненню граничного 25-річного віку перебування на військовому обліку призовників, згідно рішення призовної комісії, та по даний час не став на військовий облік військовозобов'язаних. Правопорушення виявлено 18 квітня 2025 року, відповідно до ст. 38 КУпАП дане правопорушення є триваючим,виявлене під час дії особливого періоду. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивачу роз'яснено зміст ст. 63 КонституціїУкраїни та ст. 268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи, що підтверджується підписом позивача.
До протоколу ОСОБА_1 були надані письмові пояснення, які за змістом відповідають поясненням в позовній заяві.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та виніс постанову №4/1305 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2025 року, якою позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп.
Згідно копії довідки № 2025-0410-1231-2751-0 від 10.04.2025 військово-лікарської комісії солдат запасу ОСОБА_1 , придатний до військової служби.
Відповідно до копії паспорта Громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 24 жовтня 2001 року позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних підлягають, зокрема, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників. Ця норма чинна з 04 квітня 2024 року.
Відповідно до пункту 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських)територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ,відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі,якщо він видавався та не був втрачений.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період- тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними,резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону,мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 12 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ №154від 23 лютого 2022 року, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи,давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права,який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Положення ч.7 ст.38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Як було встановлено судом, бездіяльність позивача була виявлена ІНФОРМАЦІЯ_5 під час дії особливого періоду, при зверненні ОСОБА_1 18.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте, правопорушення було вчинене 22.03.2012, на що вказав у відзиві відповідач, який прив'язав зазначену дату до дня з якого ОСОБА_1 повинен був стати на військовий облік військовозобов'язаних .
Згідно приписів частин 1, 2 та 3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате в будь-якому разі підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Зі змісту норм ст.ст.38, 247 КУпАП слідує, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).
Будь-яке поновлення, продовження чи зупинення перебігу таких строків КУпАП не передбачено.
Тому, в разі закінчення строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі має бути закрито.
Отже, суд прийшов до висновку, що сукупністю досліджених доказів підтверджується, що в діях (бездіяльності ) ОСОБА_1 не має складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП України.
Разом з тим, на день розгляду справи у суді сплинув строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1ст.247 КУпАП, згідно з яким, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення сплинули строки, передбачені ст.38 КУпАП.
З огляду на викладене, зважаючи що оскаржувану постанову прийнято після закінчення строків, передбачених ч.7 ст.38 КУпАП, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, прийнятою із порушенням процесуальних норм підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Відповідно до п. ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами, відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385, введено в дію Постановою ВР № 2233-XII від 25.03.92, ВВР, 1992, № 27, ст.386) положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_6 судових витрат у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративного правопорушення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративного правопорушення, задовольнити повністю.
Постанову № 4/1305 від 18.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок, скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строку передбаченого ч.7 ст.38 КУпАП
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненськиймiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя -