єдиний унікальний номер справи 546/473/25
номер провадження 2/546/377/25
14 липня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представниці відповідачки - адвоката Беркути В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
установив:
У травні 2025 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що між відповідачкою та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 19 жовтня 2023 року було укладено кредитний договір № 4067652. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, тому сторони узгодили розмір кредиту, строк та умови кредитування. 27 червня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позивачем укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 27 червня 2024 року до Договору факторингу № 27062024 від 27 червня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 60600,00 гривень, яка складається із заборгованості за: основною сумою боргу - 10000,00 грн, та процентами - 50600,00 грн.
Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов'язання за договором не виконала.
Ухвалою судді від 26 травня 2025 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 14 липня 2025 року.
У судове засідання представниця позивача не з'явилася. У позовній заяві представниця позивача просила справу слухати без участі їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 2-5).
Відповідачка про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 57), про причини своєї неявки суд не повідомляла. Відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому ЦПК України, не подала, будь-яких заяв чи клопотань від відповідачки до суду не надходило.
Представниця відповідачки - адвокат Беркута В.Л. у судовому засіданні зазначила, що у копії кредитного договору від 19.10.2023 указано, що він підписаний електронним підписом Т416 19.10.2013 17:28:01 Скиба Р.Ю., однак до матеріалів позовної заяви не долучені докази, які б не підтверджували, що даний одноразовий ідентифікатор був створений ТОВ «Лінеура Україна» та надісланий відповідачу, а вона у свою чергу використала його для підписання цього договору. При цьому посилалася на постанову Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі № 752/6020/21 у якій зазначено, що «укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів». Щодо отримання кредитних коштів указала, що додані до позову документи не підтверджуються факт отримання відповідачем коштів, оскільки позивач не долучив жодного первинного документу, зокрема банківської виписки. Щодо переходу права вимоги до позивача представниця відповідачки зазначила, що долучений до позову договір факторингу є неналежним доказом, оскільки у п. 3.2 вказано: «Загальна сума прав вимоги, що відступаються по договору становить» дані відсутні. Також у пункті 3.3. зазначено: «Ціна продажу за договором становить» дані відсутні. Крім цьoгo, нa підтвердження переходу пpaвa грошової вимoги TOB «ФK «Європейська агенція з повернення боргів» надало акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27062024 від 27.06.2024, однак у п.2 вкaзaнoгo акту в графі «Загальна сума заборгованості cклaдaє» дані відсутні і графа не заповнена в повному обсязі. Долучений позивачем до позовної заяви витяг з реєстру боржників до договору факторингу №27062024 від 27.06.2024, не містить підпису посадової особи і відтиску печатки ТОВ «Лінеура Україна», а тому його зміст міг бути змінений в односторонньому порядку та викладений в зручній для позивача формі. Указані пояснення представниця відповідачки долучила до справи у письмовій формі (а. с. 60 - 62). Також представниця відповідачки зазначила, що у разі відмови у задоволенні позову стороною відповідачки докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів.
Фактичні обставини справи, установлені судом
Судом установлено, що 19 жовтня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений договір № 4067652 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Договір) (а.с. 6-15). Вказаний договір підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора Т416.
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаних при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС Товариства.
Згідно з пунктом 9.7.1 Договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» електронним підписом, в Особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» в ІТС Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна», зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. На підписаний сторонами договір уповноваженим працівником товариства накладається кваліфікована електронна печатка товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.
Відповідно до п. 1.2. та 1.3. Договору, сума позики - 10000,00 грн, строк кредиту - 350 днів.
Ти процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка - 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3. Договору. Знижена процентна ставка - 1,00%, та застосовується, якщо клієнт до 12 листопада 2023 року включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Відповідно до п. 2.1. товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) - НОМЕР_1 . Дати надання кредиту - 19 жовтня 2023 року або 20 жовтня 2023 року (п. 2.2. Договору).
Також відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора Т416 було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту (а.с. 16-18, 19).
Згідно довідки, виданої 01 липня 2024 року, між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір на переказ коштів, відповідно до якого 19 жовтня 2023 року о 17 год. 29 хв. на платіжну картку № НОМЕР_2 було перераховано кошти в сумі 10000,00 грн (а.с. 20).
27 червня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 27062024 (а.с. 24-28).
Згідно з п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п. 1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 27 червня 2024 року за Договором Факторингу № 27062024 від 27 червня 2024 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників, після чого, з урахуванням п. 1.2. Договору факторингу № 27062024 від 27 червня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 29).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27062024 від 27 червня 2024 року, ТОВ «ЛІНЕУРА УРКАЇНА» передало право вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4067652. Сума заборгованості становить 60600,00 грн, яка складається із заборгованості за: основною сумою боргу - 10000,00 грн, та заборгованості за процентами - 50600,00 грн (а.с. 30).
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», у ОСОБА_1 за Договором виникла заборгованість в сумі 60600,00 грн, яка складається із заборгованості за: основною сумою боргу - 10000,00 грн, та заборгованості за процентами - 50600,00 грн. Розрахунок заборгованості було здійснено станом на 27 червня 2024 року (а. с. 21 - 23).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Суд звертає увагу, що у розділі «Реквізити та підписи сторін» клієнтом ОСОБА_1 при його оформленні зазначено всі персональні дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, мобільний телефон, електронну адресу, місце реєстрації та фактичного проживання, номер банківської картки, емітованої банком України. Крім того міститься відмітка про те, що кредитний договір підписаний електронним підписом Т416.
Заперечень стосовно неправильності указаних даних від сторони відповідача не надходило.
Ураховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 19 жовтня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір відповідно до чинного законодавства.
Також, сторонами були узгодженні істотні умови договору, зокрема: процентна ставка.
Водночас суд звертає увагу на наступне.
Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір було укладено 19 жовтня 2023 року, тобто до набрання чинності цим Законом, однак договір діяв і після набрання чинності Законом. Тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість вимоги позивача та стягнення з відповідачки заборгованості за процентами за користування кредитом з розрахунку диференційованого розміру денної процентної ставки:
10000,00 грн х 1,00% х 25 днів (за період з 19 жовтня 2023 року по 12 листопада 2023 року) = 2500,00 грн;
10000,00 грн х 2,00% х 161 день (за період з 13 листопада 2023 року по 21 квітня 2024 року) = 32200,00 грн;
10000,00 грн х 1,5% х 67 днів (за період з 22 квітня 2024 року по 27 червня 2024 року) = 10050,00 грн.
Отже вимога позовної заяви у частині стягнення процентів підлягає частковому задоволенню на суму 44750,00 грн (2500,00 грн + 32200,00 грн + 10050,00 грн).
Щодо відсутності у матеріалах справи первинних документів, зокрема банківської виписки, які б підтверджували перерахування коштів відповідачці, суд зазначає наступне.
Суд погоджується з доводами сторони відповідача щодо того, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», про що неодноразово у своїх постановах зазначав Верховний Суд. Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.12 № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операції і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах віднесені: касові, банківські документи, повідомлення банків, виписки банків, корінці квитанцій і касових чекових книжок та ін.
У матеріалах справи виписка відсутня, клопотань про витребування даного доказу сторона позивача не заявляла.
Між тим суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав про те, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
На думку суду, наявний у матеріалах справи договір №4067652 від 19.10.2023, який містить персональні дані відповідачки, номер банківської картки тощо, та довідка від 01 липня 2024 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про те, що між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір на переказ коштів, відповідно до якого 19 жовтня 2023 року о 17 год. 29 хв. на платіжну картку № НОМЕР_2 було перераховано кошти в сумі 10000,00 грн свідчать саме на користь доводів сторони позивача.
З огляду на викладене, суд не приймає посилання сторони відповідачки на постанову Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі № 752/6020/21 та те, що кредитних коштів відповідачка ОСОБА_1 не отримувала, оскільки таке твердження не підтверджене належними доказами.
Між тим, як зазначено у частинах 1, 3, 4 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У свою чергу суд ураховує, що стороною відповідачки також не надано суду докази того, що на її банківські рахунки не надходили грошові кошти від фінансової установи на підставі укладеного кредитного договору (не надано виписки з банківських рахунків про рух коштів у період часу укладення кредитних договорів, з яких би вбачалося, що ці грошові кошти не надходили на банківські рахунки відповідача та не заявлено відповідних клопотань).
Щодо відсутності даних про загальну суму прав вимоги та ціну продажу у пунктах 3.2. та 3.3. договору факторингу від 27 червня 2024 року № 27062024, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів», суд зазначає наступне.
Як було зазначено вище, відповідно до п. 1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Позивачем було долучено Акт прийому-передачі реєстру боржників, який підписаний та скріплений печатками сторін договору (а. с. 29).
Крім того, згідно пункту 9.2. даного договору договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами. Зобов'язання, що виникають з цього договору, припиняються їх належним (повним) виконанням. Договір вважається укладеним, якщо він підписаний від імені сторін їх уповноваженими представниками, а підписи скріплені печатками сторін.
Тобто, умовами даного договору факторингу не визначено моменту набуття права вимоги фактора з моментом здійснення розрахунків.
З цього суд робить висновок, що відсутність даних про загальну суму прав вимоги та ціну продажу у даному договорі не свідчать про його нечинність.
Стосовно тверджень сторони відповідачки про те, що долучений позивачем до позовної заяви витяг з реєстру боржників до договору факторингу №27062024 від 27.06.2024 не містить підпису посадової особи і відтиску печатки ТОВ «Лінеура Україна» суд зазначає наступне.
У частині другій статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно положень абзаців шостого, тридцятого пункту 2 розділу І Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5(зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 року за № 736/27181 (надалі - Правила), витяг - засвідчена копія частини тексту службового документа, яким (службовим документом) є офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити.
Відповідно до пункту 12 глави 10 розділу ІІ Правил закріплено, що витяг зі службового документа виготовляється, якщо немає необхідності виготовляти копію. Витяг оформлюється на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з наказу», «витяг з протоколу»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) службового документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт, інформація якого необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства.
Долучений до матеріалів справи витяг з реєстру боржників до Договору факторингу №27062024 від 27.06.2024, засвідчений уповноваженою особою позивача (а. с. 30) в цілому наведеним вимогам відповідає. А тому вищезазначені заперечення представниці відповідачки суд до уваги не приймає.
Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 54750,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн, та заборгованість за процентами - 44750,00 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 111506 від 25 квітня 2025 року установлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 48).
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 54750,00 грн, тобто 90,35% від суми позову, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2735,80 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 4067652 від 19 жовтня 2023 року в сумі 54750 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн, та заборгованість за процентами - 44750,00 грн.
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 2735 (дві тисячі сімсот тридцять п'ять) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 44276926.
Представниця позивача - Дараган Юлія Олександрівна, адреса: вул. Лісова, 2, м. Бровари Київської області, 07400, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідачка - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Представниця відповідачки - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне рішення складено 15 липня 2025 року.
Суддя Ю.В. Зіненко