Справа № 235/4313/24
Номер провадження 2/541/648/2025
Іменем України
14 липня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Третяка О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Олешко Н. А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача, адвоката Горохова К. К.,
представника відповідачки, адвоката Данильчука С. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на неповнолітніх дітей, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на неповнолітніх дітей. Свої вимоги мотивує наступним.
Сторони перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 04.02.2015 року. Сторони мають двох неповнолітніх дітей - доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2012 у справі № 2/0529/1957/2012 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання двох доньок в розмірі 1/2 частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.08.2012 року і до досягнення дітьми повноліття.
Позивач вказує, що сплачувати аліменти в такому розмірі в подальшому він не має можливості, оскільки його матеріальний та сімейний стан змінився.
Просить суд зменшити розмір аліментів на дітей з 1/2 частини до 1/3 частини заробітку (доходу) позивача, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою судді від 13 березня 2025 року прийнято до свого провадження цивільну справу, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги.
Представник позивача - адвокат Горохов К.К. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та пояснив наступне. Позивач не може сплачувати аліменти на доньок в розмірі 1/2 усіх видів доходу через зміну сімейного та матеріального стану. Просить зменшити розмір аліментів з 1/2 частини до 1/3 частини з усіх доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, так як відповідачка уклала інший шлюб та народила ще одну дитину. Окрім того, позивач одружився, а його дружина не має доходу, бо є внутрішньо переміщеною особою. Тепер доводиться сплачувати кошти за оренду житла. Позивач є діючим військовослужбовцем.
В судовому засіданні представник відповідачки - адвокат Данильчук С.Г. заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1 , так як матеріальний стан позивача не змінився. Окрім того вказав, що факт заміжжя відповідачки та народження нею ще однієї дитини жодним чином не впливає на матеріальне становище позивача. Позивач не надав жодного доказу, що дружина позивача не має доходу та сплачує кошти за оренду житла.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04.02.2015 року (а.с.7). Сторони мають двох неповнолітніх дітей - доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.8,9). На підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2012 у справі № 2/0529/1957/2012 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання двох доньок в розмірі 1/2 частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.08.2012 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.6). Позивач є діючим військовослужбовцем та сплачує аліменти (а.с.12-15, 66). ОСОБА_1 одружився 15.01.2022 (а.с. 82, 84). Дружина позивача має статус переселенця і на даний час не працює (а.с. 83, 86).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою ВРУ від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Ст. 141 СК України передбачається, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Так, із аналізу наведеної вище норми, розмір аліментів не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів, а значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стороною позивача не надано суду доказів погіршення матеріального становища ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що з моменту постановлення судового рішення суттєво погіршився його матеріальний стан, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Та, обставина, що позивач одружився та має дружину, яка не працює, сама по собі не свідчить про погіршення матеріального стану.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що належних та допустимих доказів того, що суттєво змінились обставини, що існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, визначені ст. 192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано доказів погіршення матеріального стану внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі. Позивачем не надано доказів того, що відповідачка уклала шлюб та народила ще одну дитину, внаслідок чого її матеріальний стан поліпшився. Суду не надано належних та допустимих доказів того, що дружина позивача винаймає житло та сплачує оренду. Суд критично ставиться до наданих доказів розміру доходів позивача (а.с.12), адже вони були актуальними на лютий 2024 року, після чого пройшов значний час.
Розмір аліментів, стягнутий з позивача на користь відповідачки рішенням суду, відповідає вимогам сімейного законодавства.
Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням наданих суду доказів, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
В ході розгляду справи представник відповідачки - адвокат Данильчук С.Г. просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн (а.с.29-31).
Згідно ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 - 3 статті 134 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з вимогами ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду було подано такі письмові докази: Договір № 2024/06/13-01 від 13.06.2024 про надання правничої допомоги та послуг адвоката у цивільній справі (а.с.34,35). Відповідно до укладеного договору відповідачка сплатила адвокату 3500 грн (а.с.36).
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, суд вважає, що розмір гонорару в сумі 3500 гривень є обґрунтованим і підлягає стягненню з позивача на користь відповідачки.
Позивач та представник позивача не надали суду свої заперечення щодо підстав стягнення та суми правничої допомоги, яка підлягає стягненню з позивача.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 183, 192 СК України, ст. ст. 4, 10, 13, 18, 81, 133, 134, 137, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на неповнолітніх дітей - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 .
Суддя: О. Г. Третяк