Cправа №505/1425/25
Провадження №1-кп/505/667/2025
Іменем України
08.07.2025 Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільську Одеської області в режимі відеоконференції з ДУ «Одеській слідчий ізолятор», та за допомогою онлайн-сервісу ВКЗ з використанням прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 власних технічних засобів, клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ Одеської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, на момент вчинення злочину військовослужбовця на посаді номера обслуги третього кулеметного відділення кулеметного взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, зареєстрованого та до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
В провадженні судді Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №-12025161180000195 від 14.03.2025, відносно ОСОБА_5 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Під час судового засідання прокурор в силу існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання про продовження ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився. Про причин неявки суду не повідомив
Суд, вивчивши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Так, в своєму клопотанні прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме: відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
12.05.2025 суддею Подільського міськрайонного суду Одеської області обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10.07.2025, з визначенням застави у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наразі ризики передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування, не зменшилися та в повній мірі виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватись від суду, що підтверджується тим. що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватися від суду, тому що у разі визнання його винним, йому загрожує покарання від 7 до 10 років реального позбавлення волі.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо з наступних підстав.
Обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, передбаченого ст.179 КПК України, є недоцільним, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому не має впевненості, що обвинувачений перебуваючи на свободі буде дотримуватись вимог, закріплених ст.42 КПК України. Крім того, застосування особистого зобов'язання жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п.1,3, ч.1 ст.177 КПК України.
Для застосування особистої поруки, згідно зі ст.180 КПК України, потрібна наявність поручителів. Проте жодна особа, під час досудового розслідування кримінального провадження, не виявила намір бути поручителем підозрюваного ОСОБА_5 .
Для застосування домашнього арешту, згідно ст.181 КПК України, не має підстав, так як вказаний запобіжний захід жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Суду, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного /обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зав'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх судових засідань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зав'язків).
Разом з цим, у справі «І.А. проти Франції» №1/1998/904/1116 від 23.09.1998 року Суд вказує, що національний суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, у справі «Лабіта проти Італії» №26772/95 від 06.04.2000 року Суд також нагадує, що існування розумної підозри, що заарештована особа вчинила правопорушення, є умовою sine qua non (те, без чого неможливо) для тривалого тримання під вартою, але через деякий час ця умова перестає бути достатньою. У таких випадках Суд повинен встановити, чи інші підстави, наведені судовими органами, виправдовують подальше позбавлення свободи. У разі «відповідності» і «достатності» таких підстав Суд має також з'ясувати, чи компетентні національні органи виявили «особливу ретельність» у здійсненні провадження.
Зокрема, в справі «Білуха проти України» №33949/02 від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка підозрюваного та відповідних органів влади та ін. Також Суд зазначає, що тільки ті затримки, які сталися з вини держави (правоохоронних органів), можуть виправдати висновок стосовно недотримання вимоги «розумного строку» (п.п.61, 64).
Метою застосування запобіжного заходу є, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, в тому числі, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду.
Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_5 обвинувачується саме у вчиненні тяжкого злочину, а тому судом враховується тяжкість злочину, що інкримінується обвинуваченому та термін покарання, який може бути призначено останньому в разі доведення його вини, що може бути підставою для наявності у обвинуваченого наміру переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, вчинив даний злочин під час відбування іспитового строку.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що прокурором доведено необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним покладеного на нього процесуального обов'язку по явці до суду, а тому клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до задоволення.
На підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2 (два) місяці, тобто до 08.09.2025 включно, із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України, у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 12.05.2025 становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80 х 3028 = 242 240), з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КК України.
Керуючись ст.ст.24, 177, 178, 182, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з поміщенням його до ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали становить 2 (два) місяці, тобто до 08.09.2025 включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеській слідчий ізолятор» для виконання.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме, 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 12.05.2025 - 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80 х 3028 = 242 240), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №505/1425/25 провадження №1-кп/505/667/25, кримінальне провадження №-12025161180000195 від 14.03.2025.
Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду, прокурора;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, засобів зв'язку;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій, пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів до Одеського апеляційного суду, а особам, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1