справа № 492/697/25
Провадження № 2/492/748/25
Іменем України
15 липня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Череватої В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Деде К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
встановив:
Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на час навчання їх доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею 23-річного віку у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 02 червня 2025 року, і до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови продовження нею навчання, посилаючись на те, що ОСОБА_3 навчається в Відокремленому підрозділі «Об'єднане вище професійно-технічне училище сфери послуг Національного університету «Одеська юридична академія» на контрактній денній формі навчання за професією 5141 «Перукар (перукар-модельєр)». ОСОБА_3 особистих доходів не має, перебуває на утриманні своєї матері - позивачки ОСОБА_1 , яка є працездатною, але не має можливості надавати матеріальну допомогу, необхідну доньці у зв'язку з навчанням, оскільки витрати на час навчання доньки передбачають собою оплату проживання у гуртожитку, проїзд до місця її навчання, придбання канцелярських товарів та методичного матеріалу. Відповідач є працездатним, має постійний дохід, повинен сплачувати аліменти на утримання доньки на час її навчання, у зв'язку з чим позивачка звернулась до суду із зазначеною позовною заявою.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу позовну заяву було розподілено судді Арцизького районного суду Одеської області Череватій В.І.
Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 06 червня 2025 року, відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивачка та її представник про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явились, але до суду від них надійшла заява, в якій просили суд про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Арцизьким районним судом Одеської області постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням частини 3 статті 211 ЦПК України, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані позивачкою письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з обов'язком батька по утриманню повнолітньої дитини під час навчання, до досягнення нею 23-річного віку, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Сімейним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15 червня 2007 року, виданого Перемогівською сільською радою Тарутинського району Одеської області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьком зазначено ОСОБА_2 , відповідача у справі, її матір'ю зазначена позивачка у справі.
Згідно з довідкою № 132-Д від 07 травня 2025 року, виданою Відокремленим підрозділом «Об'єднане вище професійно-технічне училище сфери послуг Національного університету «Одеська юридична академія», ОСОБА_3 дійсно навчається на 2 курсі, групи № 18 в Відокремленому підрозділі «Об'єднане вище професійно-технічне училище сфери послуг Національного університету «Одеська юридична академія» на контрактній денній формі навчання за професією 5141 «Перукар (перукар-модельєр)». Термін навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2026 року.
Як вбачається з копії індивідуального договору № 149-П про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівця кваліфікованого робітника від 25.08.2023 року та копії Договору № 178/П про надання освітніх послуг закладом професійної (професійно-технічної) освіти від 25.08.2023 року, копій квитанцій, позивач ОСОБА_1 сплачує за навчання дитини в Відокремленому підрозділі «Об'єднане вище професійно-технічне училище сфери послуг Національного університету «Одеська юридична академія».
Позивачка ОСОБА_1 отримувала аліменти від відповідача ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 до її повноліття.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 , відповідач у справі, є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після досягнення повноліття продовжує навчання у Відокремленому підрозділі «Об'єднане вище професійно-технічне училище сфери послуг Національного університету «Одеська юридична академія», про що позивачка зазначила у позовній заяві та не заперечував відповідач, і цей факт відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України не підлягає доказуванню і суд приймає його.
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України вважає, що зазначені докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилаються сторони, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами частин 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд першої інстанції при вирішенні справи виносить рішення на підставі належних та допустимих доказів, досліджених в судовому засіданні відповідно до глави 5 ЦПК України.
Стаття 81 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Докази мають відповідати вимогам, зазначеним у статтях 77-80 ЦПК України.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами статей 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Відповідно до частини 2 статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до частини 1 статті 199 СК України, якщо повнолітня дочка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати його до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Таким чином, обов'язок батька утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження нею навчання; існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка є повнолітньою дитиною ОСОБА_2 , відповідача у справі, після досягнення нею повноліття продовжує навчання у Відокремленому підрозділі «Об'єднане вище професійно-технічне училище сфери послуг Національного університету «Одеська юридична академія» на контрактній денній формі навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, що не заперечувалося відповідачем.
Оцінюючи вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що наявні підстави для стягнення аліментів з відповідача на утримання повнолітньої дитини, яка навчається.
Суд при визначенні розміру аліментів враховує положення статті 200 СК України, відповідно до якої суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку також у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статтею 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків та повнолітньою дочкою.
Згідно зі статтею 201 СК України до відносин між батьками і дочкою щодо надання їй утримання застосовуються норми зокрема статтею 191 СК України.
В силу частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно із частиною 2 статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18, при визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Згідно із частиною 1 статті 182 СК України, суд при визначенні розміру аліментів враховує такі обставини як стан здоров'я та матеріальне становище дитини, а також платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, підтверджуючих обставини, які відповідно до вимог статті 182 СК України судом необхідно врахувати при визначенні розміру аліментів, тому суд визначає розмір аліментів на підставі наявних у справі доказів.
З врахуванням фактичних обставин справи та вимог вказаних норм матеріального права, приймаючи до уваги стан здоров'я і матеріальне становище дитини, обов'язок батька дитини утримувати свою повнолітню дитину на період навчання, стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатної особи, який має забезпечуватись насамперед батьками, рівного обов'язку батька та матері по утриманню дитини, враховуючи зміну розміру прожиткового мінімуму в сторону збільшення, визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення аліментів з ОСОБА_2 , відповідача у справі, на утримання їх повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період її навчання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 02 червня 2025 року, і до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови продовження нею навчання.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць, оскільки наявна справа про стягнення аліментів.
Беручи до уваги, що позивачка звільнена від сплати судового збору, звернулася до суду із зазначеним позовом 02 червня 2025 року, на підставі статті 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, у зв'язку з задоволенням позовних вимог позивачки про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
На підставі статей 181, 182, 191, 198-200, 201 СК України, керуючись статтями 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 247, 258, 259, 263-
265, 268, 273, 274-282, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 02 червня 2025 року, і до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови продовження нею навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (однієї тисячі двохсот одинадцяти) гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання.
Суддя Черевата В.І.