Справа №127/21833/25
Провадження №1-кс/127/8996/25
14 липня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , оглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесені відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
11.07.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесені відомостей до ЄРДР.
Перевіривши відповідність скарги вимогам ст.ст. 303, 304 КПК України слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України строк оскарження дій чи бездіяльності слідчого становить десять днів з моменту вчинення дії або бездіяльності.
З матеріалів скарги вбачається, що 17.02.2025 ОСОБА_3 звернулась до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою (повідомленням), що відносно неї було вчинено злочин за ознаками передбаченими ст. 190 КК України. Однак, 15.06.2025 року адвокатом ОСОБА_2 отримано лист відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області на адвокатський запит 26/25 від 10.06.2025 яким надано відповідь та копію довідки на заяву від 17.02.2025 ОСОБА_3 , зі змісту якої вбачається, що заявника повідомлено про відсутність кримінального ознак правопорушення та наявності цивільних правовідносин, у зв'язку з чим відомості про правопорушення не було внесено до ЄРДР.
Відповідно до ст. 214 КПК України, заяву або повідомлення про вчинення злочину має бути внесено до ЄРДР не пізніше 24 годин з моменту її подання.
Таким чином, бездіяльність слідчого у невнесенні відомостей до ЄРДР настає після спливу 24 годин з моменту подання відповідної заяви.
Необхідно зазначити, що відповідно до ст. 304 КПК України законодавець не пов'язує момент настання бездіяльності та початок строку на її оскарження з отриманням відповіді слідчого (прокурора), в даному випадку, щодо невнесення відомостей в ЄРДР.
Тобто строк початку бездіяльності відраховується з моменту її настання, а не з моменту отримання відповіді на заяву (повідомлення) про вчинення злочину.
Враховуючи, що ОСОБА_3 подала заяву про вчинення злочину 17.02.2025, а тому бездіяльність настала після спливу 24 годин, тобто 19.02.2025.
Таким чином, останнім днем подання скарги слід вважати 29.02.2025 року, однак скарга подана до Вінницького міського суду Вінницької області лише 11.07.2025 року.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов'язки.
Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Враховуючи наведене очевидно, що у цьому випадку заявник пропустив встановлений КПК процесуальний строк на оскарження бездіяльності, та не надав будь-яких доказів наявності поважних причин для поновлення пропущеного строку та існування реальних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Вказане свідчить про те, що скаргу необхідно повернути з підстав невідповідності вимогам процесуального закону.
Крім того, необхідно зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», яке прийняте палатою ЄСПЛ, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Обмеження щодо умов прийнятності скарги встановлені ч.2 та ч.4 ст. 304 КПК України.
Щодо законності мети обмеження, то в даному випадку обмеження, які встановлені ч.2 ст. 304 КПК України мають законну мету, так як розгляд скарги, яка подана після закінчення строку на оскарження не є законним, відповідно до вимог КПК України.
Щодо пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями, то КПК України передбачає інший порядок вирішення вказаного питання, що дає можливість досягнути необхідну ціль. Так, з ч.2 ст. 304 КПК України вбачається, що особа, яка звернулася зі скаргою після спливу строку на оскарження, може порушити питання щодо поновлення цього строку.
Заявник у скарзі не просить поновити строк на звернення до суду, а також не вказує поважності причин пропуску строку на оскарження бездіяльності слідчого (прокурора) та не виклав дану вимогу у вигляді окремого клопотання, що свідчить про недотримання вимог ст. 117 КПК України.
Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не може бути обмежено таким чином чи у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.
Так, відповідно до ч.7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Крім того, зважаючи на змагальність учасників кримінального процесу та його диспозитивність, виходячи із позиції безсторонності, об'єктивності та неупередженості суду, дослідивши скаргу, слідчий суддя приходить до висновку, що особою, яка подала скаргу, не надано документів, що підтверджують поважність пропуску строку на оскарження бездіяльності службових осіб Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що вищевказане, щодо умов прийнятності скарги, законності мети обмеження та пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями не обмежує таким чином та у такій мірі право доступу до суду, що була порушена сама сутність права доступу до суду та як заявник може відповідно до ч.7 ст. 304 КПК України повторно звернутися зі скаргою до суду, подавши при цьому відповідне клопотання про поновлення строків звернення до суду зазначивши поважності пропуску встановленого законом процесуального строку.
Керуючись ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесені відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, разом із додатками повернути особі, яка її подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя