11 вересня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л. І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 8 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2005 року,
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 8.09.2005 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 21.11.2005 р., яким позов задоволено частково.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області вказує на те, що судові рішення, на його думку, є законними та обґрунтованими.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позов в межах строку позовної давності, місцевий суд виходив з того, що при вирішенні питання про надання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг до сукупного доходу одержувача субсидії входять суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові в зв'язку з ушкодженням здоров'я, що пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків.
Апеляційний суд обґрунтовано погодився з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 8 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук