Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/2969/2025
м. Київ Справа № 759/7209/25
25 червня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Харчука Олександра Петровича на постановуСвятошинського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Не погоджуючись із такою постановою суду першої інстанції, 01 травня 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Харчук Олександр Петрович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року та закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з пояснень ОСОБА_1 , які підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що він, будучи тверезим, погодився проїхати до закладу охорони здоров?я для проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння. Проте під час проведення огляду на стан сп?яніння у КМНКЛ «Соціотерапія», він ( ОСОБА_1 ) з фізіологічних потреб, не зміг здати аналіз сечі.
При цьому, із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він просив у лікаря-нарколога відібрати у нього будь-який інший зразок біологічного середовища щоб провести відповідні лабораторні дослідження, зокрема, ОСОБА_1 наполягав на відібрані у нього крові (вказані пояснення підтверджуються відеозаписом під назвою «281843-12» час відео 51 хв. 55 сек., 53 хв. 55 сек.) Однак, незважаючи на вищевикладене,лікар-нарколог відмовився відбирати у ОСОБА_1 інші зразки біологічного середовища та діагностував у нього стан наркотичного сп?яніння без проведення обов?язкових лабораторних досліджень.
Вважає, що судом було поверхнево розглянуто справу, не було здійснено повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин, через що, на думку апелянта, постанова Святошинського районного суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі про адміністративне правопорушення № 759/7209/25 підлягає скасуванню.
Щодо висновку КНП КМНКЛ «Соціотерапія» № 001452 від 26.03.2025 року, апелянт вважає, що останній не може бути визнаний судом, як належний та допустимий доказ вини йогопідзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.15 Розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом від 09.11.2015 N?1452/735 за результатами огляду на стан сп?яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до актумедичного огляду.
Пунктом 7 Розділу 3 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Так, відповідно до Розділу ІІІ п. 12 Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Згідно Розділу ІІІ п. 13 Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразків біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Приписами п.22 Розділу 3 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року встановлено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп?яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП)
Таким чином, зважаючи на вищевикладені норми, встановлення діагнозу наркотичне сп?яніння без проведення лабораторних досліджень - протиправне, а висновки щодо результатів медичного огляду - недійсні в силу п.22 Розділу 3 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015рокута ч.5 ст.266 КУпАП. Натомість, з висновку лікаря-нарколога №001452 від 26.03.2025 року та акту огляду №001452 від 26.03.2025 року вбачається, що стан наркотичного сп?яніння у ОСОБА_1 було діагностовано лікарем клінічно, тобто, без проведення обов?язкових лабораторних досліджень.
Наголошує на тому, що в судовому засіданні, яке було призначено на 23.04.2025 року головуючим у справі - суддею Поплавською О. В. не було надано можливості стороні захисту повністю оголосити позицію у справі та надати детальні пояснення щодо незаконності складеного працівниками поліції протоколу та незаконності складеного лікарем-наркологом висновку. На думку апелянта вказані обставини свідчать про спрощений підхід до розгляду справи, а також вказують на порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя.
Зазначає, що стан наркотичного сп?яніння, який був діагностований клінічно лікарем-наркологом у ОСОБА_1 , згідно висновку КМНКЛ «Соціотерапія» №001452 від 26.03.2025 року, спростовується результатами лабораторних досліджень з медичної лабораторії «Діла» від 26.03.2025 року з яких вбачається, що за результатами лабораторних досліджень в організмі ОСОБА_1 будь-яких наркотичних речовин не виявлено.
Однак, незважаючи на вищевикладене, судом першої інстанції не було враховано вказаних вище обставин та не надано їм належної правової оцінки, що свідчить про відсутність повного, всебічного та об?єктивного розгляду справи у суді першої інстанції, а тому з вказаних підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Згідно п.10 Розділу ІІІ Інструкції, зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Згідно п.11 Розділу ІІІ Інструкції, за збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров?я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров?я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
Однак, в порушення п.10 Розділу III Інструкції, під час проведення огляду у ОСОБА_1 , не було відібрано контрольного зразка біологічного середовища, що позбавляє сторону захисту можливості провести судово-токсикологічну експертизу з метою спростування перебування ОСОБА_1 у стані сп?яніння.
У свою чергу, пункт 22 Розділу III Інструкції імперативно передбачає, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп?яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
Зазначає, що процес відбору біологічних матеріалів у живих осіб викладено у методичних рекомендаціях «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», які були узгоджені з Міністерством охорони здоров?я України 18.01.2011 року.
В абз.4 на стр.9 Порядку від 18.01.2011 року, зокрема, зазначено: «При неможливості здати достатній об?єм сечі, обстежуваний повинен на пункті відбору зразків сечі випити приблизно 1 л води і протягом 3 годин забезпечити здачу необхідної кількості сечі.»
Так, з п.5 висновку №001452 від 26.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 було направлено на огляд 25.03.2025 року о 23 год. 47 хв.
При цьому, з п.7 висновку №001452 від 26.03.2025 року вбачається, що огляд було розпочато о 00 год. 21 хв. 26.03.2025 року, а з відеозапису під назвою « 281843-1» вбачається, що висновок було складено вже о 01 год. 58 хв. 26.03.2025 року.
Таким чином, в порушення абз.4 на стр.9 Порядку від 18.01.2011 року, лікар нарколог не надав можливості ОСОБА_1 , здати зразки сечі для аналізу протягом 3 годин та без проведення обов?язкових досліджень встановив діагноз сп?яніння.
Згідно ч. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов?язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для такої зупинки ОСОБА_1 .
Огляд водія з метою виявлення чи перебуває останній у стані сп?яніння, з точки зору ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», не може бути підставою для зупинки транспортного засобу, оскільки не може бути візуально встановлено поліцейським під час руху транспортного засобу.
Таким чином, беручи до уваги той факт, що співробітники патрульної поліції не зафіксували факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , зпідстав наведених у ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», тобто, в установленому законом порядку за порушення водієм транспортного засобу відповідного пункту ПДР України, то вимога інспектора патрульної поліції про необхідність проходження ним огляду на стан сп?яніння була безпідставною та протиправною, а результати проведеного огляду є недійсними, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.29 Конституції України, кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз?яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника.
Статею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.261 КУпАП, про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім?я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Приписами п.5 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС від 06.11.2015 N?1376, передбачено, що протокол про адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, складається згідно зі статтею 261 КУПАП на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне затримання.
Згідно з п.7 цієї ж інструкції, під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що його здійснює, роз?яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Так, з пояснень ОСОБА_1 , та наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що він був фактично затриманий працівниками поліції, оскільки працівники поліції неодноразово застосовували до нього фізичну силу, та ОСОБА_1 , весь час перебував під контролем співробітників поліції, йому було наказано постійно перебувати поряд зі співробітниками поліції та заборонено відлучатися від них.
Таким чином, вищевикладені обставини вказують на той факт, що працівниками поліції було грубо порушено приписи вищезазначених норм законодавства, оскільки під час затримання ОСОБА_1 , вони не склали протокол про адміністративне затримання та не роз?яснили ОСОБА_2 , його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, зокрема, і права на захист.
Зазначає, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що ОСОБА_1 , здійснював керування транспортним засобом в день та час, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, що прямо вказує на неприпустимість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Вказує на те, що як вбачається, з технічного запису судового засідання по розгляду справи N?759/7209/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та здійснений за допомогою застосування власних технічних пристроїв, суд першої інстанції порушив принцип безпосередньості дослідження доказів, оскільки жодних доказів, зокрема і відеозапису з портативного нагрудного відео реєстратора судом безпосередньо в присутності учасників судового процессу досліджено не було, а тому сторона захисту важає, що суд не мав права в оскаржуваній постанові посилатися ні на відеозапис, ні на інші документи, як на докази вини ОСОБА_1 у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Харчук Олександр Петрович повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи судом прокуратура повідомлена у встановленому законом порядку, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечила, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Харчука О.П., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1№281843, складеного інспектором взводу №1, роти №5, батальйону № 2 полку №1 УПП в м.Києві лейтенантом поліції Стецюрою В.В., 25.03.2025 року, о 23 год. 40 хв в м.Києві, вул. Махова, 5 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» ( м. Київ, вул. Відпочинку, 18) у лікаря нарколога ОСОБА_3 та підтверджується висновком медичного закладу. Чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Із висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у стані наркотичного сп'яніння згідно МКХ -10 клінічно.
Із акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001452 від 26.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 був оглянутий в КНП «КМНКЛ» та встановлено, що у нього на момент огляду були синці під очима, роздратована поведінка, свідомість ясна, орієнтована вірно, мова змазана, сухість у роті, дихання прискорене, зіниці розширені, міміка жвава, розхитування під час ходи, запах алкоголю відсутній, зі слів має діабет 2 типу, проходить лікування. Висновок: стан сп'яніння внаслідок вживання наркотичних речовин -клінічно згідно МКХ-10.
З дослідженого в суді апеляційної інстанції відеозапису події з нагрудної боді камери співробітників поліції вбачається, що працівник поліції, підійшовши до машини водія ОСОБА_1 , представився, повідомив про порушення ним ПДР та попросив надати документи ( зафіксований час на відео 23:43:35).
Працівник поліції пояснив, що зупинка транспортного засобу відбулася у зв'язку із порушенням водієм ( ОСОБА_1 ) п. 9.2 ПДР ( зафіксований час на відео 23:44:52).
На запитання працівника поліції, чи вживав водій щось перед тим як сідати за кермо, останній відповів, що ні ( зафіксований час на відео 23:45:22).
Працівник поліції перевірив реакцію зіниць на світло та координацію рухів.
Водій повідомляє, що у нього цукровий діабет і завтра необхідно їхати до лікаря.
Поліцейський повідомляє водію про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння та запропонував проїхати до лікаря нарколога для проходження медичного огляду, на що водій зазначив, що не відмовляється проїхати до лікаря, але не вбачає причини, оскільки не здійснював жодного правопорушення ( зафіксовано час на відео 23:47:21-23:47:45).
Працівник поліції пояснює наслідки відмови від проходження огляду.
Водій протягом певного час спілкується із адвокатом.
На повторне запитання працівника поліції, чи їдемо до лікаря, водій відповів, що не відмовляється ( зафіксований час на відео 23:56:50).
00:18:40 Працівниками поліції було доставлено ОСОБА_1 до лікаря.
ОСОБА_1 повідомив лікаря, що у нього високий цукор і зараз він проходить лікування на стаціонарі, в нього цукровий діабет ( зафіксований час на відео 00:25:50).
В подальшому лікар проводила пальце-носову пробу, виміряла тиск.
Після всіх проведених досліджень лікар повідомила, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння і йому необхідно здати аналіз біологічного матеріалу -сеча, у випадку відмови стан буде встановлення клінічно( зафіксований час на відео 00:34:19).
На запитання ОСОБА_1 , чи можна здати аналіз крові, лікар відповіла, що ні та повідомила, що у даному закладі кров не береться ( зафіксований час на відео 00:34:46).
На запитання ОСОБА_1 , де можна взяти воду, лікар повідомила, що вода в туалеті з крана, на що водій сказав що не п'є воду з крана ( зафіксований час на відео 00:36:26)
ОСОБА_1 знову запропонував взяти у нього кров на аналіз, на що лікар повідомила, що кров не береться ( зафіксований час на відео 00:36:48).
В подальшому лікар повідомила, що діагноз у водія вже встановлений (зафіксований час на відео 00:37:33).
Водій вкотре пропонує взяти у нього кров на аналіз, оскільки здати біологічний матеріал-сечу він не може, на що лікар повідомила, що діагноз у нього встановлений (зафіксований час на відео 00:38:00).
Працівник поліції повідомляє, що якщо водій в 02:21 не здасть біологічний матеріал-сечу, то буде висновок за клінічними ознаками. ( зафіксований час на відео 00:41:49)
Водій так і не здав аналіз.
В подальшому працівник поліції повідомив, що відносно водія буде складено адміністративний протокол за порушення п. 2.9а ПДР ( зафіксований час на відео 02:00:16).
Після складання протоколу працівником поліції було оголошено його зміст (зафіксований час на відео 02:10:37).
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, суд першої інстанції посилався на те, що враховуючи сукупність письмових доказів, дії водія ОСОБА_1 , які полягають у керуванні автомобілем в стані наркотичного сп'яніння, є порушенням п. 2.9. а) ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наявністю ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі, і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 2 Інструкції №1452/735 та пунктом 2 Порядку № 1103, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 Інструкції №1452/735ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 4 Інструкції №1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У пункті 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктами 3-4 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Відповідно до пунктів 7-8 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове, а метою такого лабораторного дослідження є виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (пункти 12-13 розділу ІІІ Інструкції №1452/735).
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (пункт 15 розділу ІІІ Інструкції №1452/735).
Згідно п. 10 Порядку № 1103, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Відповідно до положень пункту 22 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Із висновку щодо результату огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у стані наркотичного сп'яніння згідно МКХ -10 клінічно.
Вказане свідчить про те, що лікарем була встановлена наявність у організмі наркотичних речовин без проведення лабораторних досліджень.
Як вбачається із дослідженого у судовому засіданні відеозапису події з боді камери поліцейського, після проведених досліджень: пальце-носова проба та вимір тиску, лікар повідомила, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння і йому необхідно здати аналіз біологічного матеріалу -сечі, у випадку відмови стан буде встановлення клінічно (зафіксований час на відео 00:34:19).
На запитання ОСОБА_1 , чи можна здати аналіз крові, лікар відповіла, що ні та повідомила, що у даному закладі кров не береться ( зафіксований час на відео 00:34:46).
На запитання ОСОБА_1 , де можна взяти воду, лікар повідомила, що вода в туалеті з крана, на що водій сказав що не п'є воду з крана ( зафіксований час на відео 00:36:26)
ОСОБА_1 знову запропонував взяти у нього кров на аналіз, на що лікар повідомила, що кров не береться ( зафіксований час на відео 00:36:48).
В подальшому лікар повідомила, що діагноз у водія вже встановлений (зафіксований час на відео 00:37:33).
Водій вкотре пропонує взяти у нього кров на аналіз оскільки здати біологічний матеріал-сечу він не може, на що лікар відмовила та повідомила, що діагноз у нього встановлений (зафіксований час на відео 00:38:00).
З урахуванням викладеного та досліджених у судовому засіданні доказів, суд апеляційної інстанції вважає, що огляд ОСОБА_1 у медичному закладі - КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» на стан наркотичного сп'яніння проведений з порушенням Інструкції №1452/735, зокрема, з порушенням пунктів 7-8 розділу ІІІ цієї Інструкції, яка вказує на обов'язковість проведення лабораторних досліджень для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння, та п. 10 Порядку № 1103, яким передбачено, що у разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням, а тому відповідно до приписів пункту 22 Інструкції №1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння вважаються недійсними.
При цьому, слід зазначити, що виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння, передбачених пунктом 4 розділу І Інструкції №1452/735 не є доказом перебування водія у стані наркотичного сп'яніння, а є підставою для проведення огляду такого водія у встановленому законом порядку, що прямо вказано у пункті 2 розділу І цієї Інструкції, за результатами якого відповідний стан сп'яніння знайде або не знайде підтвердження.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Отже, переглядаючи справу в межах доводів поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх, переконливих та належних доказів, які б «поза розумним сумнівом» підтверджували вину водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, дослідивши всі матеріали справи, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може вважатися законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Харчука Олександра Петровича задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1. ч.1. ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: