12.06.2025
Справа.№607/3614/25
12 червня 2025 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Черніцької І.М.
за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Беляєвої О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Беляєва Олена Михайлівна, до Великоберезовицької селищної ради, третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Великоберезовицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування вимог позивач вказала, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла їй все своє майно, у тому числі спірний житловий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .
У зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок, оформити спадкові права у нотаріальній конторі не має можливості.
Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та її адвокат позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.
Представник Великоберезовицької селищної ради в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. Попередньо подав заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечують проти задоволення позову.
Представник Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. Попередньо подав заяву про розгляд справи за його відсутності
Судом встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 значиться як робітничий двір станом на 01 липня 1990 року, головою двору була ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті ОСОБА_2 за вищевказаною адресою проживала і перебувала на реєстраційному обліку одна, що підтверджується довідками № 86, №87 від 05 лютого 2025 року, виданих Острівським старостинським округом Великоберезовецької селищної ради.
Із витягу з погосподарської книги за період 1986 по 1990 роки встановлено. що будинковолодіння по АДРЕСА_2 значиться як робітничий двір, членом якого була ОСОБА_2 .
Відтак, ОСОБА_2 належало на праві власності будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 21 лютого 1995 року секретарем виконавчого комітету Острівської сільської ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за №6, яким заповіла належне їй майно ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01 грудня 2011 року, виданим Острівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис №29.
Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне їй майно, у тому числі на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
10 травня 2012 року державним нотаріусом Тернопільської районної нотаріальної контори заведено спадкову справу за №250/2012 року після смерті ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини.
Як слідує з матеріалів спадкової справи, 10 травня 2012 року позивач подала заяву прийняття спадщини. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися.
Як слідує з інформаційної довідки за №471 від 21 травня 2025 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалам бюро станом на 01 січня 2013 року, державна реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в бюро не проведена.
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. від 30 травня 2025 року за №873/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на належність майна спадкодавцю.
Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до положень нормативно-правових актів, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, а саме Технічних вказівок по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 27 червня 1972 року, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 13 квітня 1979 року № 112/5, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26, суспільна група господарства переважно встановлюється залежно від роду занять глави сім'ї. Глава сім'ї визначається в кожному конкретному випадку повнолітніми членами сім'ї за їхньою взаємною згодою. Залежно від роду занять глави сім'ї господарство відноситься до суспільної групи колгоспників, робочих, службовців, кустарів чи селян-одноосібників. Виняток із загального правила складають господарства, в яких проживають працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять глави сім'ї, відносяться до господарства колгоспників.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що житловий будинок по АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи господарств - робітничий двір, головою домогосподарства значилася ОСОБА_2 , інші члени не зазначені. Рід занять вказано школа, технічний працівник.
Доказів про те, що вказане будинковолодіння належало до типу колгоспний двір судом не встановлено.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом, у тому числі на належний їй спірний житловий будинок.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
В силу вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦПК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом, у тому числі на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, шляхом подання нотаріусу у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами справи.
Інші спадкоємці за законом чи за заповітом відсутні.
Таким чином, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкувала належне їй будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Однак, отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне будинковолодіння у нотаріуса позивач не може, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
За змістом вимог ст. 12 ЗУ «Про власність» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), основою створення власності є праця громадян та громадянин набуває право власності на майно з підстав, не заборонених законом, або отримує в результаті спадщини або здійснення інших угод.
Згідно з вимогами ст. 49 ЗУ «Про власність», володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.
Відповідно до вимог ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування», державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, шляхом визнання за позивачем права власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 392, 1218, 1233, 1236, 1268-1270 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Беляєва Олена Михайлівна, до Великоберезовицької селищної ради, третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: Великоберезовицька селищна рада, вул. Степана Бандери, 26, селище Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ - 04393462;
Третя особа: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль; код ЄДРПОУ 05466080
Повне рішення складено 23 червня 2025 року.
Головуюча суддя І.М. Черніцька